Мені страшно... За себе і за близьких. Я боюсь війни

Я не знаю як надати їй безпеку... навіть якщо я відправлю її на захід.

Возраст: 17

Как Вы можете нести ответственность за другого человека, когда сами являетесь несовершеннолетним и за Вас отвечают Ваши родители?

Доброго вечора.

Співчуваю Вашому страху за близьких. Він є нормальною реакцією під час війни.
У першу чергу, попіклуйтеся про себе і звертайтеся по допомогу. Можна розповісти про проблему комусь дорослому з Вашої родини, кому Ви довіряєте, і подумати разом, що можна зробити для того, щоб Ви почувалися більш безпечно. Наприклад можете попросити батьків записати Вас до психолога або власноруч звернутися по допомогу до психолога у Вашому навчальному закладі.

Стосовно коханої людини. Ви сказали "відправлю її на захід". Що Ви мали на увазі під "відправити", яку допомогу Ви хотіли їй надати, щоб вона була у безпеці?
Якщо мова про еміграцію, то логічно припустити, що на мирній території іншої країни цій людині дійсно буде безпечніше фізично. Але кожна людина сама вирішує, залишатись або їхати, виходячи зі своєї життєвої ситуації. І навіть якщо Вам або Вашій коханій доведеться емігрувати, ви зможете адаптуватись до нового середовища за певний час.

Спробуйте подумки зупинитись на теперішньому моменті. Згадати безпечне місце з власного досвіду, де Ви хотіли б опинитись, коли Вам страшно. Обійняти себе (в буквальному сенсі, це способ самопідтримки). Коли Ви прокручуєте в голові можливі погані варіанти розвитку подій, це посилює страх і погіршує Ваше самопочуття. Спробуйте заземлятись у хвилини страху і звертатись по допомогу, коли відчуваєте, що не впоратися самотужки.
І не забувайте, що життя триває і надія на мирне майбутнє завжди є.

Ответ отредактирован автором 12-06-2022 00:10:23

Мені дуже шкода, що вам доводиться переживати такі емоції. Нині дуже тривожний час. Не потрібно залишатися зі своїми думками віч-на-віч. У вас є близькі, з якими можете поділитися своїми почуттями? Можливо з батьками? Вони дорослі люди, вони зможуть упоратися, не бійтеся заразити їх своєю панікою.
І розумію ваше бажання подбати про свою кохану, але це завдання її батьків. Ви говорили з коханою про ваші переживання? Як вона справляється?

Доброго дня! Страх не тільки у Вас - це реалії війни, на превеликий жаль. Якщо є можливість, поки поїдьте з родиною туди, куди ворог точно не прийде... Якщо немає такої можливості, тоді потрібно вчитися працювати зі своїм страхом... Адже чим сильніший страх, тим швидше ми до себе притягуємо те, чого боїмося... Ви віруюча людина?