Сумніваюсь в партнері

Варто спочатку розібратися в собі, адже йдеться саме про Ваші внутрішні відчуття:
"Зазвичай почуваю себе щасливою з людиною."
"Але є декілька моментів, які мене тривожать."
"У мене є відчуття, наче я обрала людину не за своїм рівнем."
"Я відчуваю себе розумнішою і більш розвиненою"
"я постійно шукаю шляхи до усвідомленого життя."
"іноді хочеться, що зі мною поговорили моєю мовою."
"я іноді чіпляюсь до якихось дрібниць в ньому."
"з мамою я часто відчувала те саме."

Вітаю!
Я вважаю, що треба розібратися у Ваших відносинах з мамою. Як можно судити з Ваших слів, мама не була для Вас мудрою, розсудною жінкою, думка якої була для Вас важливою. Мені здалося, що Вы вважаєте себе розумнішою за неї, та не дуже її поважайте.
Вы живете з молодим чоловіком, який Вам дає ті ж самі відчуття та емоції, що давала мама. Він дуже хороший, Вы його любите, але ж.. ну, як мама-не дотягує.
А хто дотягує? Хто та людина, яка достойна такої розумниці? Може батько? Або бабця?
Хто вдягнув Вам корону?

Питання складних відносин з мамою формувалось на протязі всього Вашого життя, тому і вирішити його швидко не виходить. Це нелегкий шлях на якому буде багато супротиву, бо важко визнавати свої помилки, вчитись приймати маму такою як вона є, вчитись бути вдячною їй та не очікувати від неї того, що вона не може дати, пробачити її. Добре, що Вы розумієте в якому напрямку йти. Гадаю, що у Вас все вийде.

чи можливо варто подумати про вихід зі стосунків

Христина, от якби Ваша подруга поділилась з Вами своїм откровенням, мовляв, розмірковую над тим, аби вийти зі стосунків. Чи не здалось би Вам, що справжніх почуттів в неї нема, бо сама постановка питання красномовно на це вказує. Чи не так?

Щось, безперечно, є. Наприклад, симпатія, цікавість, зручність, статус дівчини в стосунках, але не чипляє. Не дотягує хлопець, лексика не того рівня, думки простуваті...

Звернетесь до психилога, було б доречно дослідити Ваш спосіб побудови близькості.

Доброго дня, Христино.
Почуття зверхності ви усвідомлюєте, а тепер потрібно визнати почуття неповноцінності, бо для вас воно нестерпне. А це дві сторони однієї медалі – переживання власного цілісного Я, що має не тільки достоїнства, а й недоліки. Вам може бути вкрай важко визнавати свої слабкі сторони, неідеальність, дефіцитарность у будь-якій сфері, бо це викликає почуття сорому. Це болюче, обпікаюче почуття, від якого хочеться зникнути, сховатися. Можливо, в глибині душі ви вважаєте, що людина з недоліками не гідна любові, поваги, з нею ніхто не захоче спілкуватися. Щоб позбутися сорому та страху бути покинутою, необхідно мати поряд людину, на фоні якої можна почувати себе кращою, умнішою та т.і. Така людина допомагає зберегти самоповагу та особистісну значущість, бо все «погане» розміщується у неї, а собі залишається тільки «хороше».

Деякі психоаналітики вважають, що внутрішнє розщеплення на «неповноцінне» та «ідеальне» формується в дитинстві, якщо для батьків надзвичайно важливе не саме існування дитини, а те, що виконується якась функція, наприклад, дитина успішна в навчанні, займає перші місця у спорті та інш. Цінують за досягнення та результати і при цьому не цікавляться бажаннями дитини, її почуттями, не помічають її особливості, вимагають відповідати власним уявленням та стандартам. Головне, щоб можливо було пишатися та хвалитися перед знайомими.

Що ж робити? Працювати з психотерапевтом, щоб у безпечному та приймаючому середовищі пройти через страх та сором, набратися сміливості поглянути на свою неідеальність, визнати дефіцити та недоліки, які не хочеться нікому показувати, навчитися витримувати свою неповноцінність, перейти від почуття власної значимості до почуття власної гідності та прийняття себе слабкою, невпевненою, іноді не дуже розумною. Навчитися будувати відносини не по принципу зверху-вниз, сильний-слабкий, а по принципу партнерства та взаємозалежності.

Ответ отредактирован автором 26-10-2022 19:58:05

Если Вы любите своего парня и хотите быть с ним, тогда

варто насолоджуватись тим, що я отримую в наявних стосунках (отримую я теж багато: веселість, легкість, спільність інтересів, турботу, простоту, пристрасть, ніжність) і шукати те, чого не вистачає в собі/в психології/в друзях.

А свои сомнения, за которыми скрываются страхи, имеет смысл проработать в индивидуальном формате с психологом.

Ответ отредактирован автором 05-11-2022 08:09:34