Question

26-10-2022

Зустрічаюсь з хлопцем майже 3 роки. Це мої перші стосунки. Хлопець молодший за мене на півтора року. У стосунки вступала осмислено. На той момент вперше закохалась і бачила в партнері все, що вважала важливим для себе. Зараз живемо разом і маємо спільний бізнес. Стосунки у нас гарні, можемо конфліктувати, але все обговорюємо. Зазвичай почуваю себе щасливою з людиною. Але є декілька моментів, які мене тривожать.
У мене є відчуття, наче я обрала людину не за своїм рівнем. Я відчуваю себе розумнішою і більш розвиненою в багатьох важливих мені сферах. +у мене була краща освіта ну і я постійно шукаю шляхи до усвідомленого життя. Він теж розвивається, але в чомусь іншому. Через це іноді ми наче різними мовами розмовляємо, хоча він цінує те, що отримує від мене, а мені наче і класно від цього, а наче іноді хочеться, що зі мною поговорили моєю мовою. Через це я іноді чіпляюсь до якихось дрібниць в ньому. Ця модель стосунків мені відома, бо з мамою я часто відчувала те саме. Я була її розсудливою подружкою, сама дуже рідко могла бачити в ній радницю/наставницю. Колись працювала з психотерапевткою над цим.
Зараз я не розумію, варто насолоджуватись тим, що я отримую в наявних стосунках (отримую я теж багато: веселість, легкість, спільність інтересів, турботу, простоту, пристрасть, ніжність) і шукати те, чого не вистачає в собі/в психології/в друзях чи можливо варто подумати про вихід зі стосунків

Питання від: Христина; Вік: 26

подобається запитання?

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

26-10-2022 13:51:01Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327869 для Виталий Викторович Бондарчук

Дякую за відповідь, обдумаю

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими

26-10-2022 14:30:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327873 для Оксана Юрьевна Селезнева

Дякую.
Думаю, що корону одягли мені вітчим, який постійно принижував мама, а мене специфічно обожнював; інший чоловік мами, який ставив мене їй в приклад. Зіграло роль те, що батьки створили багато боргів, з якими мама потіммне могла розібратись, а я працюючи на 3 роботах, закривала їх. Мені було вигідно це робити, бо таким чином я наче мала санкцію засуджувати маму відверто.
Ой, стільки вже з цим розбираюсь, і кожного разу наче вперше. А що робити з цим почуттям зверхності не знаю

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Схожі онлайн консультації

26-10-2022 Можно ли дать шанс новым отношениям , даже если пока что остались чувства к другому?

22-10-2022 Жених в тяжелом состоянии

19-10-2022 Ревность

17-10-2022 Тупик в отношениях

16-10-2022 Паника от нехватки внимания близкого

13-10-2022 стосунки

05-10-2022 сімейні відносини

04-10-2022 Стосунки

04-10-2022 Чому мене це заділо?

01-10-2022 Парень играет с моими чувствами

Виталий Викторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 1 · 2022-10-26 11:26:18

Варто спочатку розібратися в собі, адже йдеться саме про Ваші внутрішні відчуття:
"Зазвичай почуваю себе щасливою з людиною."
"Але є декілька моментів, які мене тривожать."
"У мене є відчуття, наче я обрала людину не за своїм рівнем."
"Я відчуваю себе розумнішою і більш розвиненою"
"я постійно шукаю шляхи до усвідомленого життя."
"іноді хочеться, що зі мною поговорили моєю мовою."
"я іноді чіпляюсь до якихось дрібниць в ньому."
"з мамою я часто відчувала те саме."

Оксана Юрьевна Селезнева (Дніпро) · Answer 2 · 2022-10-26 12:16:35

Вітаю!
Я вважаю, що треба розібратися у Ваших відносинах з мамою. Як можно судити з Ваших слів, мама не була для Вас мудрою, розсудною жінкою, думка якої була для Вас важливою. Мені здалося, що Вы вважаєте себе розумнішою за неї, та не дуже її поважайте.
Вы живете з молодим чоловіком, який Вам дає ті ж самі відчуття та емоції, що давала мама. Він дуже хороший, Вы його любите, але ж.. ну, як мама-не дотягує.
А хто дотягує? Хто та людина, яка достойна такої розумниці? Може батько? Або бабця?
Хто вдягнув Вам корону?

Оксана Юрьевна Селезнева (Дніпро) · Answer 3 · 2022-10-26 14:55:11

Питання складних відносин з мамою формувалось на протязі всього Вашого життя, тому і вирішити його швидко не виходить. Це нелегкий шлях на якому буде багато супротиву, бо важко визнавати свої помилки, вчитись приймати маму такою як вона є, вчитись бути вдячною їй та не очікувати від неї того, що вона не може дати, пробачити її. Добре, що Вы розумієте в якому напрямку йти. Гадаю, що у Вас все вийде.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 4 · 2022-10-26 19:35:25

цитата:

чи можливо варто подумати про вихід зі стосунків

Христина, от якби Ваша подруга поділилась з Вами своїм откровенням, мовляв, розмірковую над тим, аби вийти зі стосунків. Чи не здалось би Вам, що справжніх почуттів в неї нема, бо сама постановка питання красномовно на це вказує. Чи не так?

Щось, безперечно, є. Наприклад, симпатія, цікавість, зручність, статус дівчини в стосунках, але не чипляє. Не дотягує хлопець, лексика не того рівня, думки простуваті...

Звернетесь до психилога, було б доречно дослідити Ваш спосіб побудови близькості.

Виктория Николаевна Цуркан (Київ) · Answer 5 · 2022-10-26 19:55:53

Доброго дня, Христино.
Почуття зверхності ви усвідомлюєте, а тепер потрібно визнати почуття неповноцінності, бо для вас воно нестерпне. А це дві сторони однієї медалі – переживання власного цілісного Я, що має не тільки достоїнства, а й недоліки. Вам може бути вкрай важко визнавати свої слабкі сторони, неідеальність, дефіцитарность у будь-якій сфері, бо це викликає почуття сорому. Це болюче, обпікаюче почуття, від якого хочеться зникнути, сховатися. Можливо, в глибині душі ви вважаєте, що людина з недоліками не гідна любові, поваги, з нею ніхто не захоче спілкуватися. Щоб позбутися сорому та страху бути покинутою, необхідно мати поряд людину, на фоні якої можна почувати себе кращою, умнішою та т.і. Така людина допомагає зберегти самоповагу та особистісну значущість, бо все «погане» розміщується у неї, а собі залишається тільки «хороше».

Деякі психоаналітики вважають, що внутрішнє розщеплення на «неповноцінне» та «ідеальне» формується в дитинстві, якщо для батьків надзвичайно важливе не саме існування дитини, а те, що виконується якась функція, наприклад, дитина успішна в навчанні, займає перші місця у спорті та інш. Цінують за досягнення та результати і при цьому не цікавляться бажаннями дитини, її почуттями, не помічають її особливості, вимагають відповідати власним уявленням та стандартам. Головне, щоб можливо було пишатися та хвалитися перед знайомими.

Що ж робити? Працювати з психотерапевтом, щоб у безпечному та приймаючому середовищі пройти через страх та сором, набратися сміливості поглянути на свою неідеальність, визнати дефіцити та недоліки, які не хочеться нікому показувати, навчитися витримувати свою неповноцінність, перейти від почуття власної значимості до почуття власної гідності та прийняття себе слабкою, невпевненою, іноді не дуже розумною. Навчитися будувати відносини не по принципу зверху-вниз, сильний-слабкий, а по принципу партнерства та взаємозалежності.

Ответ отредактирован автором 26-10-2022 19:58:05

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 6 · 2022-11-05 08:08:16

Если Вы любите своего парня и хотите быть с ним, тогда

цитата:

варто насолоджуватись тим, що я отримую в наявних стосунках (отримую я теж багато: веселість, легкість, спільність інтересів, турботу, простоту, пристрасть, ніжність) і шукати те, чого не вистачає в собі/в психології/в друзях.

А свои сомнения, за которыми скрываются страхи, имеет смысл проработать в индивидуальном формате с психологом.

Ответ отредактирован автором 05-11-2022 08:09:34

Сумніваюсь в партнері