Заплуталась в стосунках

Добрий день! Мені 20 років і я не бачу майбутнього зі своїм хлопцем. з часом, коли ми зустрічались все більше часу я почала помічати більше речей, які мені не подобались. Мені не подобається те, який він агресивний і як найменша дрібниця заставляє його злитись. Він не виявляє цю злість до мене, але мені неприємно бути з тим, хто постійно відчуває агресію (це може бути навіть тому що жарко, або погано почувається, а він майже завжди погано почувається). Але якщо я на щось ображаюсь або мене злиться якась річ і я про це говорю - він одразу починає злитись на мене, але наче на 100% більше.
Дальше наразі я знайшла роботу і працюю, заробляю гроші. Я людина, яка прагне до кращого, яка не хоче чекати чогось з небес. Він же усе отримує не так: він інвестує і на цьому заробляє. Але цей заробіток абсолютно не постійний.. йому постійно не вистачає грошей і він просить допомогти мамі. Ми й так оплачуємо продукти 50/50, подарунки я отримаю, але дрібні.. Не такі, як би мені хотілось.
І при цьому йому вдається купляти собі телефон (в кредит). Коли він його отримав, у мене ще не було роботи і були проблеми з грішми, а мій телефон в дуже поганому стані. Його ж попередній телефон був хороший і такий, якому небагато часу. І мені було дуже дуже сумно, що людина поряд купляє собі останній найновіший телефон, а я ходжу з таким, якому років так 6.. коли він помітив що я сумна, він почав говорити, що я не радію за нього. Але я раділа, справді, просто мені б теж так хотілось.. І важко жити, коли в людини поряд є все, а в тебе дуже мало чого..
на початку стосунків ми ходили часто в ресторани, він завжди оплачував за нас двох, це мене дуже радувало і я почувала себе на справжніх побаченнях. Тепер останні пів року ми завжди оплачуємо пополам в різних кафе і ресторанах..а мені так не хочеться. Я бачила стосунки моїх батьків, і тато завжди брав на себе більшу відповідальність за фінанси, він завжди встигав і будинок оплатити, і подарунки мамі подарувати, і мені завжди гроші на обід дати. А тут все по-іншому.Мене лякає його агресія, його справи з фінансами, те, як він думає, що чоловік взагалі не має ніколи платити за жінку.
Наразі ми живемо разом і мені б хотілось дізнатись,як в майбутньому розійтись з ним? Чи варто взагалі це робити, якщо в іншому плані все гаразд, є увага, милі моменти, турбота? Але є так багато «але».Також ми живемо в іншій країні разом і у мене тут нікого немає. Якщо я розійдусь з ним, я повернусь в Україну.. і насправді я дуже дуже сумую за Україною..