Жаль про минуле

Question

Після закінчення вищої освіти (5,5 років) є жаль про даремно витрачений час і багато втрачених можливостей. Не дає спокою те, як я провів ці роки нічим не займався крім навчання. Відсутність будь якого особистого життя і друзів. Навчався, бо цього хотіли батьки хотів кидати навчання батьки переконували, що воно мені необхідне і я закинув думку проте, що мені потрібно перестати вчитись чи покинути універ. Крім цього перервав спілкування з старими знайомими, які у мене були ще до навчання в університеті. Було соромно за таке життя, думав що воно все окупиться і все буде добре. Але жаль за безглуздо витрачений час тільки посилився, адже це були важливі роки в  становленні особистості. Після закінчення університету все стає тільки гірше. Минуло вже 5 років, а я досі не можу пробачити себе за те яким я тоді був і скільки всього втратив. Не вдається відпустити минуле через  те, що дивлячись на своє теперішнє життя розумію скільки я всього міг зробити за цей період в усіх планах життя. Був дуже спокійною і тихою дитиною, хворобливо сором'язливою

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Добрий ранок!
[quote]Не вдається відпустити минуле через те, що дивлячись на своє теперішнє життя розумію скільки я всього міг зробити за цей період в усіх планах життя. [/quote]
Співчуваю вам - дійсно, іноді накриває почуття жалю за втрачене і не прожите повноцінно минуле. Проте цей жаль не має права КРИТИЧНО впливати на сьогодення(!) На жаль, у вашому випадку саме так і відбувається.

Аби змінити стуацію і почати жити своє життя (а не накреслене батьками), потрібно переглянути модель вашого ІСНУВАННЯ на теперішній час. Відчувається, що вас стримують багато речей - зневіра в себе, вивчена беспомічність, занижена самооцінка, відсутність підтримки й таке інше.

[quote]Навчався, бо цього хотіли батьки хотів кидати навчання батьки переконували, що воно мені необхідне і я закинув думку проте, що мені потрібно перестати вчитись чи покинути універ.[/quote]
Мені здається, що той випадок далеко не поодинокий за час вашого зростання та становлення - підкорятись через любов до батьків іхній волі... і зраджувати себе(!)

На тепер варто повірити, що зміни важливі. Інша доля можлива, якщо ви почнете її створювати і будувати власними вчинками, спираючись на свої бажання, потреби і цілі. Зробити це самотужки доволі сумнівно. Зате у співпраці з психологом пройдете тернистий шлях позбавлення жалю за минулим і досягнете іншої якості життя.

Ви особисто на що налаштовані?

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Зануда, доброго часу доби!
Те, про шо Ви пишите, дуже схоже на тугу по втраті...
Це коли хтось помирає - ми втрачаємо не просто людину поруч - ми втрачаємо перспективу... перспективу спілкування та взаємодії, перспективу ще попросити пробачення або перспективу щось зробити для неї приємне...
це туга, біль по втраченному майбутньому.
Читаючи  Ваш допис - я відчувала таке. І якщо я не помилилася, і Ви саме це відчуваєте - то це запит на роботу з горем-прощанням - це поперше. По-друге - відчути сьогодення під ногами та навкруги. І по-третє - побачити вектори руху у майбутнє.

 [quote]дивлячись на своє теперішнє життя розумію скільки я всього міг[/quote]
А що можете зараз із того, що у Вас є зараз? Відредаговано автором 15-04-2023 10:36:18

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Але на даний момент не має можливості особисто відвідати спеціаліста[/quote]
Зараз найбільш прийнятний варіант - онлайн зустрічі. Це підходить?

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Отже, тепер Ви витрачаєте час на зайві самокопання та жаль, це менш безглуздо ніж тоді?
Я вважаєте? Відредаговано автором 15-04-2023 11:12:54

Галина Георгиевна Волынская · Answer

Добрый день! Обычно мы не можем отпустить те эмоции, которые не прожили. Сдержали, подавили. Как в вашей семье родители выражали свои эмоции, как относились к вашим эмоциям? Например, агрессия отвечает не только за защиту, но и за здоровую самореализацию, за обеспечение своей жизни. Если она задавлена, то мы не реализуем себя, избегаем. Очень часто люди, добившись чего-то , понимают, что им чего-то не хватает. Потому что цели, которые они ставили перед собой, были не их целями. Чтобы изменить что-то в вашей жизни, надо научиться новым схемам, так как старые схемы не работают.

Валентина Жемчужникова · Answer

В любом опыте есть и плюсы и минусы. Но вы почему-то зациклились только на минусах. При чем так сильно, что уже 5 лет как застряли в обиде и горевании.
Что конкретно вы могли бы сделать, но не сделали за те 5,5 лет учебы?
Чем сейчас наполнена ваша жизнь?
Какие у вас отношения с родителями?
Насколько сильно вы злитесь на родителей за то, что вы учились не там и не так, как хотели?

Валентина Жемчужникова · Answer

Нормальные отношения это мало информативно. Норма у всех своя. А еще, часто за таким описанием отношений, кроются вовсе ненормальные отношения - с физическим насилием, с обесцениваем, постоянной критикой, унижениями, оскорблениями.
Поэтому хотелось бы более понятнее и подробнее про отношения.

У меня изначально мелькнула мысль и сейчас она снова повторяется - вы своим ничего не деланием как будто "мстите" родителям и "наказываете" их - типа смотрите, вот из-за вас, из-за того, что я вас слушал, у меня ничего нет и не выходит. Много обиды и злости на них за их поведение.
Могу ошибаться, конечно.
А еще, из того, что вы пишите, предположу, что вы не сепарировали от родителей, потому так много обиды, потому нет движения вперед и так поглотило горевание за тем, что могли бы сделать, но не сделали. Хотя вам 27 лет, еще ого-го сколько можно сделать. Даже не смотря на первое ненужное вам образование и то, что вы не смогли, не получили, не сделали.
Это не значит, что нет места сожалением. Не, должны быть разные чувства. Скорее не норма, когда вы застряете в каких-то одних чувствах и дальше не двигаетесь по жизни.
Поэтому я бы предложила вам работу индивидуальную с психотерапевтом на тему - сепарация от родителей, знакомство с тем, а какой вы и чего хотите, наметить цели и понять, что мешает к ним двигаться, а что вы можете начать делать уже сегодня. Вот таким первым шагом навстречу себе будет выбор психолога и работа с ним.
Это достаточно длительная будет работа, местами болезненная и непростая, но без нее вы так и будете жить прошлым сожалением. Вот только это уже сожаление будет не про 5 лет, а про 10, 15, 20...

Светлана Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]Не вдається відпустити минуле через те, що дивлячись на своє теперішнє життя розумію скільки я всього міг зробити за цей період в усіх планах життя.[/quote]
Обычно в мысли о прошлом уходят тогда, когда не устраивает жизнь в сегодняшнем дне.
Вы могли бы начать менять это прямо сейчас и тогда бы у вас получилось
[quote]відпустити минуле[/quote]
потому что вы смогли бы осуществить все, что хотите
[quote]в усіх планах життя.[/quote]

Но так как вы проходите службу в армии
[quote]Мобілізований вже 2 рік[/quote]
то возможности делать то, что вам хочется, у вас весьма ограничены (по независящим от вас причинам) -
[quote]можливості потрібно добре пошукати[/quote]

А если, кроме "хочу", нет "могу" и "делаю", то и любая цель становится невозможной для осуществления.

[quote]як перестати про це думати і жити далі без туги за втраченим[/quote]
А что мешает вам отложить осуществление этого желания на потом?

Ведь сейчас даже и работа с психологом не даст вам нужного результата.
Потому что, например, вы будете решать на консультациях, как знакомиться с девушкой и строить с ней отношения или налаживать свой бизнес, а в реальности ничего не сможете сделать, так как чаще всего находитесь на службе или вообще не можете покидать расположение части.

Поэтому если вы не можете изменить происходящее, то надо менять свое отношение к этому.
То есть позволить себе разбираться с этой проблемой позже, когда хотя бы закончится мобилизация.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Як саме вони будуть проходити і тривалість одного сеансу?[/quote]
Так само як і очні зустрічі. Тривалість зазвичай 60 хвилин.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Я це прекрасно розумію, тому і залишив тут дане запитання, щоб знайти відповідь, як перестати про це думати і жити далі без туги за втраченим[/quote]
Добре, що розумієте. Для того й запитав, щоб в цьому переконатись.
[quote]Відносини в мене з батьками нормальні[/quote]
І це дивно, якщо усвідомлювати всю ту шкоду, яку вони Вам заподіяли своїм вихованням.
Бо дивлячись на це:
[quote]вони досі вважають, що знають що для мене краще і який правильний вибір потрібно зробити. Факт не того, що я не зробив, а того я мав бажання і не виконав його з вказівки моїх батьків, придушив мої бажання, це відзначилось на багатьох сферах мого життя і в результаті тільки посилило наявні вже раніше комплекси[/quote]
перше, що спадає на думку: виражений конфлікт між Вашими бажаннями та правом вибору й диктатом батьків, що пригнічує Вашу волю. Які ж можуть бути нормальні стосунки при цьому?!
Або лицемірні, або...навіть уявити не можу які ще.
[quote]Я просто не розумію їх і їхні вчинки навіщо було так робити бажання все контролювати і не вміння визнавати власні помилки (Ми хотіли, як краще... Будуть власні діти зрозумієш).[/quote]
А Вам і не треба розуміти це, бо для Вас це буде теж саме, що й виправдовувати їх. А це для Вас, в Вашій ситуації, небезпечно, бо ще підсилить батьківські психологічні програми, що вшиті в Вашу свідомість.
[quote]саме гірше залежність від думки оточуючих тебе людей, яким геть до тебе не має діла[/quote]
Доки зберігається залежність від батьків, буде залежність й від інших. Тому спочатку треба розбиратись з відносинами саме з батьками.
[quote]Постійне порівняння з іншими в будь якій сфері життя, перфікціонізм все не так можна краще[/quote]
А це й є тою головною причиною, через яку Ви не можете себе вибачити за втрачені можливості.
Тому в першу чергу треба позбавитись саме перфекціонізму, а перед цим внутрішньо наважитись на конфлікт з батьками, який і так вже є, тільки прихований.

Татьяна Гергель · Answer

Доброго вечора. Щоб пройти сепарацію ,рекомендую звернутися до психолога або психотерапевта.
З таким запитом працюю,  консультую онлайн.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Жаль про минуле

Ответы психологов