Как спрашиваться с РПП?

Виталий Медведев психолог

21.04.2023 22:24

Мені дуже шкода, що ви переживаєте скрутні часи, пов'язані з харчування та образом вашого тіла. Прийміть свої почуття та визнайте, що ви боретеся, і знайте, що це нормально - просити про допомогу.

Поговоріть з кимось. Поділіться своїми проблемами з близьким другом або членом сім'ї, який може запропонувати підтримку.

цитата:

Мне кажется, что у меня нервная булимия.

Дізнайтеся про булімію.Розуміння причин і симптомів нервової булімії допоможе вам розібратися в тому, що з вами відбувається, і знайти правильну допомогу.

цитата:

Последнюю неделю я постоянно испытывала срывы, переедала и потом очищалась.

Спробуйте здорові методи подолання проблеми. Попрацюйте над розвитком позитивних способів справлятися зі своїми емоціями, наприклад, веденням щоденника, глибоким диханням або медитацією.

Будьте добрими до себе. Пам'ятайте, що одужання потребує часу і терпіння. Ставтеся до себе зі співчуттям, коли ви проходите через цей процес.

цитата:

Навязчивые мысли о еде и калориях

Найважливіше - звернутися за допомогою і підтримкою, коли вам це потрібно. Ви не повинні стикатися з цим наодинці, і є люди, які піклуються про вас і хочуть допомогти. Зверніться до психолога, який спеціалізується на розладах харчової поведінки. Він чи вона допоможуть вам пройти через цей складний період.

Татьяна Гергель психолог

21.04.2023 23:29

Добрый вечер. А что произошло неделю назад, что спровоцировало срыв?

Алла Веленко психолог

22.04.2023 14:43

Доброго дня! Згодна з колегою, що саме могло спровокувати зрив? Стати тригером і запустити програму переїдання - це перше. І друге. Ви пишете, що пів року займалися спортом, правильно харчувалися та худнули... Що саме Вас спонукало до таких дій? У Вас була зайва вага, якась хвороба, пов'язана з харчуванням? Чи якісь події змусили перейти в такий, досить жорсткий режим, як для дівчини 18 років?

Виталий Медведев психолог

22.04.2023 17:49

Дякую за відповідь! Тоді це трохи змінює ситуацію. Можливо, у зв‘язку з суворими вимогами модельного агенства, ви сильно обмежуєте себе в харчуванні, і це вплинуло на стан вашої нервової системи, мозок, а також на рівень гормонів.

Мозок не любить змінювати звички і він ніби натякає вам на це: думки про їжу, осуд і відчуття незадоволеності за лишню піченьку чи шматок хліба, знижується самоповага.

Нервова система відреаговує на це стійким стресом, і «харчовими вибухами», тому що отримує менше «позитивних гормонів», через дисбаланс мінералів, вітамінів.

Відредаговано автором 22-04-2023 17:50:55

Виталий Медведев психолог

22.04.2023 18:07

Буде складно, але такий варіант безумовно є. В першу чергу проконсультуйтесь зі спеціалістом в сфері харчування: гастроентеролог, дієтолог, нутріціолог. Здайте заг. аналіз крові, та зробіть аналіз гормонів. Ці фахівці допоможуть вам організувати належний підхід та дієту, і вашу мрію можна реалізувати. Щодо питань дисципліни, думок і поведінки, пройдіть терапію з практичним психологом, який допоможе вам розробити техніки захисту від харчових зривів, а також навчить методам релаксації щоб знизити стрес для нервової системи.

Пам‘ятайте, ви не перша людина з такою мрією. Є безліч прикладів людей які чудово реалізували себе в сфері моделінгу і у них все вдалося. Значить і вам вдасться. А нехтування харчування, відсутність дисципліни дуже швидко відіб‘ються на вашому здоров‘ї, і невиконна простих правил призведе до лікарні і покупок таблеток в аптеці - таких випадків теж багато, але ваш варіант перший :)

У вас усе вийде! …якщо попіклуєтесь про себе відповідно.

Відредаговано автором 22-04-2023 18:12:25

Алла Веленко психолог

22.04.2023 18:14

Дякую за доповнення. А Ви точно впевнені, що робота у цьому напрямку саме те, що Вас зробить щасливою?
Виходячи з того, що Ви написали, у Вас стався "зрив". Тобто, Ви себе поставили у неприродні для себе умови, "перегнали палицю" і заробили собі психо-соматику.
Що саме Вас так змушувало досягати цілі такою страшною ціною? Звідки це бажання?

Андрей Бессараб психолог

23.04.2023 20:12

Здравствуйте! Булимия - это серьезное психическое заболевание, которое характеризуется периодами чрезмерного переедания (эпизоды пищевой привязанности) и последующей компенсации (очищение организма, принятие слабительных, повышенная физическая активность и т.д.). Чувство вины и стыда за то, что произошло, сопровождает большинство случаев булимии.

Если вы подозреваете, что у вас есть нервная булимия, важно немедленно обратиться к специалисту для получения помощи. Лучше всего начать с обращения к врачу-терапевту или психиатру. Он может диагностировать ваше состояние и предложить наиболее эффективный план лечения.

Лечение булимии может включать в себя терапию поведения, которая помогает развить здоровые привычки в питании, управлять стрессом и преодолеть мыслительные ошибки, связанные с пищей и телом. В некоторых случаях могут быть назначены лекарства, такие как антидепрессанты, которые могут помочь справиться со стрессом и психическими расстройствами.

Не стесняйтесь обратиться за помощью. Булимия - это серьезное заболевание, которое может иметь опасные последствия для здоровья. С помощью лечения и поддержки вы сможете преодолеть булимию и начать жить здоровой жизнью.

Виталий Медведев психолог

24.04.2023 18:18

Прошу! Якщо у вас є додаткові питання, не соромтесь запитувати. Радо відповім на них.

Успіхів в досяганні вершини моделінга!

Виталий Медведев психолог

24.04.2023 18:20

Прошу! Якщо у вас є додаткові питання, не соромтесь запитувати. Радо відповім на них.

Успіхів в досяганні вершини моделінга!

Алла Веленко психолог

24.04.2023 19:04

Гм... Як на мене, головне питання залишилося без відповіді... Це Ваша дитяча мрія? У якому віці вона з'явилася? Звідки Ви почули про цю професію...
Не хочу Вас засмучувати, але якщо вже є тяга до переїдання, одним лише бажанням та власними зусиллями впоратися з нею буде складно....Окрім того, одразу кинулася у очі Ваша фраза "Спочатку дуже боялася що не витягну, але набрала в собі сили й вирішила спробувати...". А після того, як спробували, у Вас почалися серйозні ускладнення з харчовими звичками... Я б Вам радила поцікавитися, як мінімум, що таке психо-соматика. Нерідко, саме через тіло, нас про щось дуже важливе попереджають... І коли ми вперто не звертаємо на це уваги, можемо викликати ще більшу кількість проблем та питань у своєму житті...

Відредаговано автором 24-04-2023 19:05:14

Виталий Медведев психолог

24.04.2023 19:51

Давайте подумаємо разом. Якби у вас була дитина, ви б довірили її лікарю чи блогеру? Цікава ваша думка.

Виталий Медведев психолог

24.04.2023 23:39

Дякую за питання! Тут вас можу зрозуміти. Йти до лікаря завжди некомфортно і часто буває страшно. Але в той же час, це найбільш мудрий варіант, коли виникає питання щодо здоров‘я. У вас це питання виникло. І розглядати похід до лікаря є безпечною опцією.

Нам усім страшно відвідувати стоматолога, але нам варто це робити хоча б раз на пів року для профілактики кар‘єсу. Але чомусь ми ходимо в стомат кабінет коли вже «всьо», зуби болять, терпіти біль неможливо. Так і тут. Якщо ситуація з РХП загостриться, ви будете змушені звертатися до лікаря, але тоді ситуація буде гострою, можливо це погіршить шанси на реалізацію вашої мрії. Наслідки будуть в любому випадку, проте зараз ви ще можете на це вплину позитивно і запобігти небажаному розвитку проблеми.

З приводу чуток…ну тут цитую Буданова «де факти? де цифри?» :)
До чуток варто ставитися скептично і часткою недовіри. Ви можете перевірити цю гіпотезу самостійно.

В інтернеті є безліч анкет спеціалістів сфери харчового здоров‘я. Почитайте про кількох лікарів, їх досвід кар‘єри і регалії: фах, спеціалізація, ВУЗ. Зі списку виберіть 3-4 лікарів і відвідайте їх в рамках «експерименту». Послухайте кожного - правда буде десь посередині.

Дуже добре що ви задаєте питання і цікавитеся. Це великий крок на зустріч до вирішення проблеми.

Не припиняйте вірити в себе!

Успіхів!

Якщо є питання, не соромтесь задавати. Радо відповім.

Алла Веленко психолог

25.04.2023 12:07

Дякую що доповнили свою відповідь... Адже, саме в останньому коментарі, приховується як на мене, "коріння" теперішньої проблеми...
Бажання стати ще тонкішою - це аж ніяк не Ваше, вибачте. Це, таке собі "навіювання" з дитинства від значимої тоді для Вас людини. Це насправді, непрожитий стрес та травма. І зараз, все, що Ви робите, насправді, залежить від от тієї дитячої установки, яка і керує Вами. І виглядає як програма самознищення. Адже, навіть зрив в балетній школа не змусив Вас серйозно замислитися. До речі це не означає кинути цікаву справу а означає повністю поміняти до неї своє тавоення. Поки що, на превеликий жаль, у Вас від неї величезна психологічна щалежність...
Певне, Ви можете і далі шукати якісь легкі способи допомогти собі, але...
Давно працюючи з такими проблемами, можу сказати, що до тих пір, поки не "перезапишете" дитячі установки, перманентний стан зривів може стати Вашою не дуже приємною дійсністю...