Про самостійну роботу

Question

Вітаю. Раніше я зверталась на цей сайт (було питання щодо проблем в стосунках). Мені порекомендували виписувати свої переживання та думки. Дуже дякую за цю пораду, я регулярно практикую письмові техніки і змінилося те, що я більше уваги зосереджую на собі, так мені значно краще. 

Також я знайшла в інтернеті цікаву письмову техніку для самостійного пропрацювання – писати гнівні листи батькам, в яких можна прописати всі свої образи і почуття. Я почала її робити. 

В процесі я згадала ситуацію з дитинства, коли загалом мою сестру, яка старша на 2 роки зробили королевою сім'ї. А я була наче предмет інтер'єру. Її брали з собою в поїздки, її представляли перед родичами і друзями, яка вона молодець і класна, їй родичі і друзі батьків дарували подарунки, а про мене наче забували. Особливі емоції в мене викликав спогад, пам'ятаю що їй тоді було десь 6 років, до батьків мали прийти гості, її одягнули в пишну рожеву сукню, а мене не знаю як, але точно непримітно – я навіть не пам'ятаю, я себе в цьому спогаді не бачу як людину, а тільки як спостерігача. То було дуже гірко для мене. А також той момент, що мене регулярно ставили в приклад як еталон нерозумності, слабкості, невмілості і поганого характеру. 

В мене питання щодо цього – я не пам'ятаю хто з батьків що конкретно робив, щоб склалась така ситуація. Скільки себе пам'ятаю, такий стан речей був нормою в нашій родині – що вона важлива, королева, в центрі уваги. А я – десь в стороні, зайва, мала, незручна. Тому не знаю до кого з них писати про це гнівний лист? Чи як правильно виконувати цю техніку?

(Я почала з того, що пишу спільний лист до батьків, поки важко якось розділити щоб писати окремо. Але по правилах цієї техніки потрібно окремо кожному написати. Листи відправляти не планую, роблю це перш за все для власного зцілення).

Трішки соромно, але все ж хочу попросити трішки слів підтримки, розуміння і підбадьорення на шляху до набуття психологічного здоров'я &#129293;

Ирина Островерх · Answer

Доброго дня!

"Трішки соромно, але все ж хочу попросити трішки слів підтримки, розуміння і підбадьорення на шляху до набуття психологічного здоров'я"

Підтримка вам на вашому нелегкому шляху до самозцілення. Дуже важливим у житті є набуття саме психологічного здоров'я.

"Скільки себе пам'ятаю, такий стан речей був нормою в нашій родині – що вона важлива, королева, в центрі уваги. А я – десь в стороні, зайва, мала, незручна"

Це боляче.  Які відчуття наразі викликає у вас такий стан речей у вашій сім'ї?

"Я почала з того, що пишу спільний лист до батьків, поки важко якось розділити щоб писати окремо. Але по правилах цієї техніки потрібно окремо кожному написати. Листи відправляти не планую, роблю це перш за все для власного зцілення)."

Звичайно краще за все переживати та усвідомлювати свої негативні емоції стосовно вашого дитинства, в підтримуючому просторі разом із психологом. Потрібен хтось поруч, хто може ваа почути та контейнерувати ваші почуття. 
Якщо можливості зовсім немає листи краще писати так, як вам хочеться, зазначаю не так як правильно, а як підходить саме вам. Ви можете писати обом батькам, а можете окремо. Головне, це відпустити контроль та дозволити бути своїм почуттям. Писати до тих пір, поки є внутрішня потреба це робити. Іще дуже важливо дати собі підтримку після виконання техніки. Таку, в якій буде необхідність.
Сил вам&#128591;

Юлия Витальевна Яцык · Answer

Доброго вечора! Ви молодець, що робите таку серйозну і важливу роботу над собою. Це заслуговує поваги. Дуже шкода, що батьки так себе поводили і ніхто з них не зупинив це. А хороша новина полягає в тому, що зараз Ви вже доросла людина і здатні дати собі все необхідне. Розвивати в собі Турботливого Родителя і піклуватися про себе так як Вам хочеться. Адже ви важлива і маєте повне право на любов, повагу та турботу. Ви на правильному шляху. І просити про підтримку - це правильно. Успіхів Вам.

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. Може у вас є можливість плбалака про це з вашими батьками особисто?

Светлана Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]слів підтримки[/quote]
Очень хочется вас поддержать, но к сожалению, проработка обид и вашей детско-родительской истории - это минимум 3 месяца индивидуальной психотерапии (в краткосрочном психотерапевтическом направлении).

[quote]цю техніку[/quote]
А самостоятельную работу можно сравнить с приемом обезболивающего в ситуации, когда уже нужна экстренная операция. 
Как вы думаете, это решит проблему?
Если специалисты рекомендуют не заниматься самолечением, а обращаться за квалифицированной помощью.
Ведь если бы все так было просто, то конечно же люди решали бы свои психологические проблемы самостоятельно с помощью Гугла и тогда профессия психолога просто перестала бы существовать.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня!
[quote]ПРО САМОСТІЙНУ РОБОТУ[/quote]
Самостійна робота - це тільки і не стільки листи батькам. Тим більше листи з метою дістати зсередини негативні почуття до них і вилити їх на папері.
Розумію, що ведете щоденник емоцій, де помічаєте свої емоції, думки та дії стосовно певних ситуацій у відносинах. Цікаво, цей матеріал для аналізу до яких висновків призводить? А до яких змін? Ви їх помічаєте?

[quote]Трішки соромно, але все ж хочу попросити трішки слів підтримки, розуміння і підбадьорення на шляху до набуття психологічного здоров'я &#129293;[/quote]
Та навіщо соромитись? Будь-яка людина має право звертатись по допомогу і підтримку до інших людей. Це право належить до переліку психологічних прав особистості. 

[quote]З одного боку – вони дуже не молоді і зайве хвилювання може радикально підірвати здоров'я. З іншого – я навіть зараз боюсь, що якщо я їм щось посмію нявкнути, то мене розмажуть по стінці, я ще занадто вразлива для конфронтації. Є[/quote]
Ось тут, здається, багато чого важливо міститься. Ви описали своє ставлення до можливого звернення до батьків. Воно, до речі, може бути пофарбовано різними кольорами - докором і агресію або запрошенням до відвертої розмови без образ і звинувачень...
А ви передчасно у власній уяві вже намалювали негативний сценарій, мовляв, щось нявкните і вас розмажуть по стінці. Але це лише припущення. Невідомо, якою буде реальність.
Щоби більше дізнатись про своє дитинство, напевно, варто спілкуватись із сестрою, з родичами і, звісно, з батьками. Саме дізнатись, а не знайти "винних." 
Так у вас з'явиться можливість змінити свої оцінки минулого і зрештою скорегувати ставлення до себе.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]я знайшла в інтернеті цікаву письмову техніку для самостійного пропрацювання [/quote]
Если набрать в поиске Гугла запрос (например) - "техники работы с обидами на родителей", то в поиске выпадает  758 000 сайтов с данной тематикой.
То есть можно выбрать все, что пожелаете - "12 способов простить обиды родителям",  "3 техники как проработать обиды на родителей", "Практики как простить родителей за обиды", "Обида на родителей: как проработать и отпустить", "Обида на родителей – как от неё избавиться и простить" и так далее.
Если сформулировать запрос на українській мові - "техніки роботи з образами на батьків", то выпадет еще 701 000 сайтов.

[quote]і прийшла на цей сайт за підтримкою[/quote]
Так какая поддержка тогда вас интересует, если с помощью Гугла вам хватит самостоятельной работы на всю оставшуюся жизнь?

Или вы хотите, чтобы вам сказали, что если вы всё это выполните (напишете, нарисуете, посмотрите на виртуальные метафорические карты, поговорите с пустым стулом, выполните телесные практики, дыхательные упражнения, создадите аффирмации и так далее), то ваша проблема будет решена?
К сожалению, чуда не произойдет.
Потому что работа с психологом - это не просто набор каких-то техник из интернета, а все же нечто гораздо большее.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Мені потрібна підтримка у вигляді діалогу.[/quote]
Вас интересует поддержка на эту тему -
[quote]Тому не знаю до кого з них писати про це гнівний лист? Чи як правильно виконувати цю техніку?[/quote]
?

[quote]Я почала з того, що пишу спільний лист до батьків, поки важко якось розділити щоб писати окремо. Але по правилах цієї техніки потрібно окремо кожному написати. Листи відправляти не планую, роблю це перш за все для власного зцілення[/quote]
У этой техники нет и не может быть никаких правил.
Потому что обычно каждый психолог подбирает и "подстраивает" техники не только под каждого клиента индивидуально, но и под себя и специфику своей работы.

Поэтому с письмами вы можете делать все, что вам угодно: писать все, что вам хочется - всем родственникам вместе или по отдельности, отвечать самой себе от их лица и "вступать" с ними со всеми (или с каждым по отдельности) в переписку. Можете совершать с написанными письмами различные ритуалы  - рвать, сжигать, пепел заливать водой и поливать этим "настоем" посаженные семена любви (или чего вы хотите) к родителям.
Можете использовать технику пустого стула и зачитывать эти письма из различных ролей/позиций.
Можете сделать с этими письмами расстановки с помощью фигур.
Можете вместо ответов использовать подсказки метафорических карт.
А также можете проделать еще массу всяких разных вещей, используя приемы более 500 психотерапевтических направлений.

И даже можете написать письма и отправить их напрямую адресатам. 
Только в этом случае это, скорее, должны быть такие амортизационные письма, как у Литвака.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Хочу хоча б трохи зрушити себе з місця, чи щось таке. Я розглядаю це як тимчасове рішення, як пластир чи знеболювальне, як тренування навички приділяти час і увагу своїм інтересам. [/quote]
Если этот так, то вы все равно будете работать без особой системы. 
Поэтому можете брать любые техники, которые вам нравятся.
И собственно, делать их можете также по собственному усмотрению.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Про самостійну роботу

Ответы психологов