Як підготувати сина до того що батько йде на війну?

Дмитро, але ж Ви самі пишете, що син доволі вже дорослий і розуміє, що йде війна. Що Вам заважає сказати це прямо, що тепер мені прийшов час боронити тебе, наше місто, нащу країну. Чого Ви самі боїтесь в цій розмові із сином, що на Вашу думку може з ним відбутися? Що за страхи у Вас самого в цій ситуації? І то що Ваш син засмутиться, це природньо, але ж по іншому і бути не може, Ми всі засмучуємося від паганих новин чи подій. Кажіть йому на зрозумілій для нього мові, але відверто.

В різних питаннях, недосказаність визиває страхи та інші не дуже гарні фантазії з боку дитини. Тому я і кажу, говоріть відверто. Бо дитина, а він хоч і не маля , але все ж таки дитина, додумає та домислить щось страшне, дивлячись на ситуацію в країні. Взагалі, говоріть про цю тему, не замовчуйте, кажіть, що він у сім'ї за страршого. Але діти різні, тому , що може одна дитина, не може перетравити інша. Тому може треба очно відвести до психолога, але дитячого, та побалакати йому із психологом, якщо дуже чутлива Ваша дитина.
Ви можете із сином вирішити, наприклад, як часто зможете виходити на зв'язок, смс чи смайлики, щоб він відчував Вашу присутність в житті після того як поїдете, або ще щось, що вас із ним пов'язує, якісь ритуальчики маленькі... тобто що є між батьком та сином постарайтеся зберегти, звісно по можливості.

Доброго дня!
Поперше тримайтеся! И бережіть свої сили. Вони вам ще пригодяться!
Ваш син мабудь дуже боіться, що якщо ... ви підете на війну... то він залишиться сам на сам з дорослим світом... и що його вже нікто любити та піклуватись не буде за ним...
Ви це відчуваєте також... у вас сильний з сином св'язок эмоційний, чутливий...

А мати де? Вона спілкується з сином? Є ще родичі? На кого ви сина залишаєте??
Потрібен хтось, хто дуже турботливо до вашего сина буду ставитись, поки ви будете на війні.
Так и вашому сину буде спокійніше, та і вам хоть трішки легше...

Приготуйтесь до максимально відвертої розмови.
Поговоріть з ним, раз и все. Більше не відкладайте.
А то тільки атмосфера між вами накаляется...
Діти ж все відчувають!
Тільки відверто, не обманюючи поговоріть.
Скажіть як є.
Що потрібно йти захищати рідну землю та країну.
Потрібно захистити вашего сина.
Скажіть йому, шо ви його дуже міцно любити... и тому йдете, щоб захистити його, та всіх людей - від ворогів и чуми... яка прийшла до нас...
І що ви всеодно любити сина, що завжди будуте його любити! (Попре всі пригради!)
І що обов'язково повернесь додому до сина! И знову ви будете разом сміятись и грати.

Хлопчик ваш розумний, він все зрозуміє. Просто дайте йому час - на адаптацію до такої інфи...
А вас ваша любов до сина - буде берегти и давати сили, вижити незважаючі ні нащо!
Бережіть себе! Успіхів вам!

Доброго вечора, Дмитро!
Так, це доволі складна життєва ситуація. Але ж...
Вашому хлопцю вже 9 років, не малюк.
І розуміє він набагато більше, ніж можна подумати.
Наприклад, гарно розуміє, що Ви можете не повернутись додому живим. І ЩО та ЯК можна йому пояснити про це?
І чи варто взагалі щось пояснювати?
Варто, щоб син знав, що Ви його дуже сильно любите і щоб не сталось, будете продовжувати любити. Тут. Або там.
Але, в будь-якому випадку, Ви будете намагатись повернутися до нього живим. Докладете всіх зусиль і будете дуже обережним.
Чомусь я впевнений, Ваш син хотів би почути подібні слова.
А я Вам бажаю повернутися ЖИВИМ і БУТИ ЩАСЛИВИМ РАЗОМ із сином!