Страх еко і втрати свободи

Доброго вечора. Ви не мусите робити ще одне еко, якщо не готові до цього. Перенос будуть робити в Ваше тіло, вагітність також Вам виношувати і т.д. Ніхто не має права на Вас тиснути.

До речі, чоловік і репродуктолог знають, в якому стані Ви знаходитесь? Які у Вас взагалі відносини з чоловіком?

Стосунки з чоловіком хороші,але тут він мене не розуміє,бо це його генетична дитина,він хоче її,і навіть коли каже що ок,то все одно хоче цього,він молодший на 4.5 року,і не бачить проблеми в моєму віці

Що відбудеться, якщо Ви скажете чоловіку, що не будете робити еко з донорською яйцеклітиною, але готові усиновити дитину?
Які проблеми в своєму віці бачите Ви? Чому в 38 і можливо 40-41 рік Ви хотіли завагітніти, а в 42 вже ні? Які зміни з Вами відбулись протягом 4 років?

Вітаю.
"Репродуктолог на мене тисне,чоловік ображається і не розуміє проблеми,а я сходжу з розуму."
Дійсно, не зовсім, сприятлива ситуація для вагітності. Ви зараз на перепутті: з одного боку вік та чоловік , на іншому -Ваші почуття, страхи, думки та й , взагалі, Ваше подальше життя.
Звичайно, народжувати або ні, повинна вирішувати жінка. Але, іноді, їй дуже потрібна підтримка іншою людини. Тому,перед тим, як прийняти це важливе рішення, раджу звернутися до психолога. Можливо, пропрацювавши страхи, втрату , свої переконання, небажання вагітності, Ви по-іншому почнете ставитись до ЕКО. А можливо,навпаки, Ви будете впевнені в своєму небажанні народжувати та зможете донести це своєму чоловіку. Тобто, результатом роботи буде впевненість в правильности свого вибору та спокій.

Він не проти усиновлення,але разом з еко.Поки я народжу мені буде 43,коли мені буде 60,йому лише 17,мені тут був важливим кожен місяць,не те що рік,коли я вперше туди прийшла мені було 38,я думаю що мені не вистачить сили і енергії в 43

Напевно, Вас дуже виснажили, причому не тільки фізично, процедури для еко протягом 4 років і ті почуття, які Ви переживали після невдалих спроб завагітніти. Якщо відчуваєте, що не маєте енергії для виношування і догляду за новонародженою дитиною, Ваше право відмовитись від еко. Можливо, через деякий час Ви будете себе почувати по-іншому і ще повернетесь до цього питання. Але якщо зараз не готові, то навіщо робити еко без бажання?

Вам варто проявити більше поваги до свого тіла і взагалі до себе як людини, яка має право вирішувати, як їй жити. Що Вам заважає сказати чоловіку про своє небажання робити еко з донорською яйцеклітиною? Які наслідки можуть бути?

я мріяла про дівчинку і втратила трьох своїх генетичних дівчаток,а тут має бути хлопчик.Наскільки він буде зі мною близький,чи не буде соромитись 60-річної мами в 18 років

В ваших словах багато болю та розчарування. На жаль, все відбувається зовсім не так, як Ви собі уявляли. Хотіли народити рідну доньку, а є шанс тільки, що буде хлопчик, генетично від іншої жінки, який ще й може соромитись Вас із-за віку. І для цього треба буде пройти через неприємні процедури, випити багато ліків з певними наслідками для організму і витратити ті сили, яких і так небагато. Якщо в Вашій голові така картинка, то недивно, чому Ви не хочете робити чергове еко.

Діти нерідко приходять в цей світ не так, не в той час і вони не такі, як того хочуть їх батьки. Ідеальний образ дитини і себе як мами/тата часто відрізняється від того, що потім вібувається в реальному житті. Дуже непросто прийняти своє безсилля в питанні материнства та відпустити контроль. Ви можете звернутись до психолога, щоб зменшити те напруження, яке відчуваєте із-за своєї складної ситуації, отримати підтримку, адаптуватись до реальності і прийняти правильне рішення.

Відредаговано автором 07-09-2023 11:15:07

100% є якісь психологічні причини, які заважають Вам завагітніти та виносити дитину. З цим треба розбиратись на психотерапії. Це питання НЕ на переписку.
Не кажучи вже про:

в мене починається паніка і шалений страх

що теж ДУЖЕ впливає на запліднення. Причому настільки, что навіть може зробити його неможливим.
Знаєте, навіть трохи дивно, що Ви до цих пір не звернулися до психолога.