Вопрос от:
Angelika
Возраст:
21
Апатія, важко взяти себе в руки
Доброго дня дорогі психологи !
Не знаю як пояснити свій стан.Зараз знаходжусь у активному пошуку роботи після випуску з університету. Цей процес пошуку заганяє мене у якись стан апатії ,наприклад я стала боятися говорити по телефону з людьми, заїкаюсь коли розмовляю на польській, хоча дуже добре знаю мову.Я змогла подзвонити на рахунок вакансії ,лише тому що біля мене сиділа подруга ,яка підштовхувала і я включила на гучномовець розмову,щоб було легше . Хочеться замкнутися у чотирьох стінах. На кожну розмову на рахунок роботи заставляю себе вилізти з дому. Почала курити і пити багато кави. Мама порадила, ходити і шукати роботу в живу, я розумію що це хороша ідея і з цього могло б щось вийти ,але знову ж таки страх розмовляти,бо знаю що буде багато відмов. Бачу як мої однолітки вже якось реалізувались, а я до сих пір в якомусь застої.Мені здається, що я не маю якогось везіння у цьому. Раніше я така не була . У мене є бажання працювати ,але щоб робота була для мене цікава , інакше буде мотивації 0. І замість того, щоб сьогодні вийти і шукати якісь варіанти, сижу на місці в чотирьох стінах. Процес пошуку став викликати у мене якусь огиду, працедавці навіть не відкривають мої резюме, немає зворотнього звʼязку. Нових вакансій по моїй професії немає, я вже подалась на все що мені б підійшло, а викладати продукти знову мені не хочеться, бо хіба я даремно навчалась,щоб мати більше можливостей ?Я вже дала достатньо собі часу,щоб відпочити. Є ще варіант переїхати у інше місто , але я не хочу цього робити. Дякую що дочитали до кінця . Було б цікаво почути вашу думку.
Не знаю як пояснити свій стан.Зараз знаходжусь у активному пошуку роботи після випуску з університету. Цей процес пошуку заганяє мене у якись стан апатії ,наприклад я стала боятися говорити по телефону з людьми, заїкаюсь коли розмовляю на польській, хоча дуже добре знаю мову.Я змогла подзвонити на рахунок вакансії ,лише тому що біля мене сиділа подруга ,яка підштовхувала і я включила на гучномовець розмову,щоб було легше . Хочеться замкнутися у чотирьох стінах. На кожну розмову на рахунок роботи заставляю себе вилізти з дому. Почала курити і пити багато кави. Мама порадила, ходити і шукати роботу в живу, я розумію що це хороша ідея і з цього могло б щось вийти ,але знову ж таки страх розмовляти,бо знаю що буде багато відмов. Бачу як мої однолітки вже якось реалізувались, а я до сих пір в якомусь застої.Мені здається, що я не маю якогось везіння у цьому. Раніше я така не була . У мене є бажання працювати ,але щоб робота була для мене цікава , інакше буде мотивації 0. І замість того, щоб сьогодні вийти і шукати якісь варіанти, сижу на місці в чотирьох стінах. Процес пошуку став викликати у мене якусь огиду, працедавці навіть не відкривають мої резюме, немає зворотнього звʼязку. Нових вакансій по моїй професії немає, я вже подалась на все що мені б підійшло, а викладати продукти знову мені не хочеться, бо хіба я даремно навчалась,щоб мати більше можливостей ?Я вже дала достатньо собі часу,щоб відпочити. Є ще варіант переїхати у інше місто , але я не хочу цього робити. Дякую що дочитали до кінця . Було б цікаво почути вашу думку.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
