Не бачу сенсу продовжувати жити

Ольга, доброго дня! Співчуваю вашій історії. Прикро, що ваша цінність і цінність вашого життя знецінюється і проектується лише в ці стосунки.
Ви приймали лише медикаменти чи був курс психотерапії?
Вам пожиттєво потрібна психотерапія, щоб ви це знали і навіть якщо стане краще, то це не привід її зупиняти.
Ваша метафора тріснуло і пішло по швах - це слова травми, яка захоплює всю вашу свідомість. Треба підлатати себе і зменшити цю діру відчаю та безсилля, бо вам вже вдалось колись це, значить і тут маєте впоратись.
Рекомендую психіатра та психотерапевта! Також ведіть щоденник, де виписуйте всі свої думки, стани, а також підключіть арт-терапію. Хай ваша рука буде провідником у трансформацію та звільнення від ваших внутрішніх станів.
Переконана, що ви можете дати цьому світові щось гідне та потрібне. І хай ця історія буде трампліном до ваших змін!

Доброго дня, Олю!

НЕ БАЧУ СЕНСУ ПРОДОВЖУВАТИ ЖИТИ

На самісінькому дні відчаю саме такі думки зазвичай і атакуюють.
Однак думки не рівно дії.
На жаль, так сталося, що на даний час сенс у стражданні. Але воно завершується в процесі проживання. І тоді на зміну поганому стану і жахливим думкам приходять інші емоції. Настає світанок в душі. А разом з ним людина повертається до життя, тобто до самої себе.
І Ви повернетесь! Варто дати собі змогу і шанс пройти гіркий період розчарування. Здолати те, що підступно здається не витримаєш.

Сенс я бачу лише в спілкуванні з ним.

Так, почуття до нього затьмарили усі інші сенси.

І дуже боляче від того, що для нього я не представляю ніякої важливості.

На жаль. А, може, і, напевно, скоріше, на щастя. Бо навіщо Вам той, хто Вас не цінує?!

Зверніть увагу ось на що - Ви вмієте сильно кохати. Мабуть, занадто аж настільки, що ледве не втратили себе. Тому раджу звернутись до психолога, аби з його підтримкою пройти цей важкий період і навчитись цінувати себе, щоби Вас цінували інші.

Оля, пропоную прослідкувати всі події у часі, з чого починалось і до чого дійшли.

В мене дуже складна і довга історія з моїм першим коханням, яке я намагалась пережити 4 роки

Тобто були дуже довгі хворобливі, травматичні стосунки, які нарешті закінчились і Ви відчували полегшення, що співпало і з початком лікування від БАР:

Я розпочинала лікування двічі. На якийсь період справді ставало краще, я могла радіти життю, спілкуватись, влаштувалась на роботу, в мене були плани та бажання. Я гадала, що пережила ті стосунки, пробачила

А далі сталося несподіване:

Але ось цей хлопець запропонував зустрітись

Ми провели незабутні 3 дні разом

І результатом цього стало:

Як наслідок, на жаль, зруйнувалось усе навколо. Я втратила роботу через прогул. Перестала спілкуватись з друзями. Знов почала багато пити.

Тобто можна легко побачити наскільки ДЕСТРУКТИВНИМ для Вас було і залишається спілкування з цим хлопцем. Він просто Вас руйнує. Цікаво, а навіщо йому це? Невже він НЕ бачить наслідків для Вас? І як він відреагував на втрату Вами роботи? На те, що почали багато пити? Чи Ви разом з ним почали пити? І це не він раптом відбив друзів від Вас?
І як би гарно Вам не було із ним, але ось це, Оля:

Повний розпач та непроглядна порожнеча

є прямим результатом цього:

Сенс я бачу лише в спілкуванні з ним. І дуже боляче від того, що для нього я не представляю ніякої важливості.

І ось тепер:

Моє життя тріснуло, розійшлося по швах, наче і не було. Кожного дня дедалі глибше затверджуюсь у думці, що потрібно з усім цим покінчити.

Страшні думки та почуття Вас ведуть НЕ ТУДИ... А все через те, що:

І я погодилась, хоча оточення просто волало мені не робити цього

Виходить ця ЗГОДА продовжувати ці хворобливі нездорові стосунки і стала тою помилкою, що призвела до:

Моє життя тріснуло, розійшлося по швах, наче і не було

?
Згодні?

Здравствуйте, Оля!

Сенс я бачу лише в спілкуванні з ним

Вы хотите просто общаться или вас интересуют отношения с этим парнем?

І дуже боляче від того, що для нього я не представляю ніякої важливості.

Если вы не представляете для него никакой важности, то зачем он захотел встретиться с вами через 4! года и провести время

незабутні 3 дні разом

?

мені діагностували БАР 2-го типу

Что сейчас происходит с вашим заболеванием?
Принимаете ли вы лечение?

останнім часом я почала досить хаотично приймати ліки, тому гадаю це також залишило свій відбиток.

Да, вам сейчас необходимо уделить внимание своему здоровью.
Потому что, вероятнее всего, это состояние

Я зовсім перестала доглядати за собою, майже не їм, у перманентній напрузі, навіть, коли просто сиджу. Дійшло вже до селфхарму

связано именно с

БАР

Вам надо обратиться к лечащему врачу и стабилизировать свое состояние с помощью медикаментозного лечения.
И только потом решать проблему с этим парнем.
Поэтому позаботьтесь о себе!

мене цікавлять відносини з ним, проте я розумію, що це просто неможливо

Если вы ничего не можете сделать, чтобы быть с ним, следовательно, вы хотите прожить потерю отношений и двигаться дальше?
Я правильно понимаю?

Повністю згодна з логічним ланцюжком, який Ви прослідкували. Я і сама розумію, що наявний стан є прямим наслідком чергової фатальної помилки, яку я повторюю раз за разом. Кожного разу як я зустрічаюсь із ним, він, неначе іграшкову пірамідку, руйнує моє життя. А найстрашніше, що я сама і дозволяю цьому статися

Саме так і є, САМІ дозволяєте. БЕЗ дозволу людини з нею НІЧОГО зробити неможливо. А Ви ВІДДАЛИ владу над собою йому. Наче маленька дитина - своєму батьку. Але ж Ви - НЕ його дитина, а він Вам - НЕ батько! Чи не так?

Так склалось, що почуття до нього сильно переважають над власним благополуччям.

Це НЕ "так склалось", це ВИ ТАК склали. Не знімайте з себе відповідальність за власне життя. Ви знаєте, що психологічне одужання починається зі взяття ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за своє життя? А не "він руйнує", "обставини руйнують" тощо. Це дитяча позиція, безвідповідальна.
Тим більше, що ТЕ, що Ви називаєте почуттями, насправді є психологічна ЗАЛЕЖНІСТЬ та ОДЕРЖИМІСТЬ, як Ви й пишете:

Ці почуття вже стали схожими на одержимість

А це треба ЛІКУВАТИ на психотерапії з психологом.

Хоча останнім часом я почала досить хаотично приймати ліки

Попросіть, Оля, когось з близьких Вас контролювати в прийомі ліків та в Ваших необдуманих вчинках, пов'язаних з хлопцем-РУЙНІВНИКОМ - я б так його називав, а не "моє сонечко" тощо.
До речі, Ви чомусь не відповіли на мої ВАЖЛИВІ запитання:

Цікаво, а навіщо йому це? Невже він НЕ бачить наслідків для Вас? І як він відреагував на втрату Вами роботи? На те, що почали багато пити? Чи Ви разом з ним почали пити? І це не він раптом відбив друзів від Вас?

Не зрозуміло тільки, як це все переживати. Ці почуття вже стали схожими на одержимість.

В терапії, в контакті з психологом, де зможете розмістити свої почуття, вимовити їх. Також думки про хлопця, що нав'язливо лізуть у голову, затьмарюючи усі інші. Але, передусім, підтримка ліками, бо Ваша психіка ослаблена і розбалансована.
Одержимість на сьогодні сильніша за Вас, хоча вона, сподіваюсь, тимчасова. В ній багато енергії, яка, на жаль, спрямована на отримання страждання. А мала б бути вкладена у відновлення себе.
Деструктивний сценарій страждань має завершитись спочатку в голові, у Вашій уяві - словами "все, крапка." А далі логічні кроки до відновлення душевної рівноваги, опрацювання притаманних Вам способів виражати себе у стосунках тощо.

Я зовсім перестала доглядати за собою, майже не їм, у перманентній напрузі, навіть, коли просто сиджу.

Сидите в очікуванні чого? У Вас є відповідь?

Дійшло вже до селфхарму і я розумію, що коли вже до такого дійшло, треба діяти. Проте, не можу вирішити з чого почати, адже зруйновано абсолютно все.

Так, згоден з Вами - треба діяти(!) Підтримка ліками поступово вирівняє емоційний стан, допоможе стабілізувати настрій і сприятиме поверненню до буденного життя з його природніми потребами. Жили ж Ви своїм життям до зустрічі з тим хлопцем і мали сенси, мрії, бажання...
Згодом постане питання відновлювати зруйноване і забуте, щось переглядати, щось започатковувати нове, наприклад, поважне ставлення до самої себе(!) Нове бачення кохання, в якому не може бути страждань, бо то вже щось хворобливе.