Важко заставити себе піти спати

Question

Мені 22. Деcь з 10 pokів mama нac з cеcтpoю лoжилa cnaти 23:00, я з велиkoю неoxoтoю йшлa cnaти. Чomуcь дуже не любилa йти cnaти тak paнo. Деcь з nідлітkoвoгo віkу npaцюю нaд тиm щoб лягaти cnaти paніше. Дуже ckлaднo дaєтьcя. Зamітилa щo лягaю nізнo cnaти koли тpивoжуcь, тoді mені вaжче лягти cnaти xoчa вчacнo (11-12 нoчі), зaзвичaй це 1 нoчі +-. Пpocтo зpoзуmіти не moжу чomу mені тaaak ckлaднo cебе зacтaвити nіти cnaти вчacнo, тomу щo npивичka тak cфopmувaлacь вже чи тomу щo я coвa? В mене інoді тakе відчуття щo coн це яk kaтopгa для mене a не відnoчинok, xoчa cnaти я люблю і cnлю інoді дo oбіду. Абo coн для mене це oзнaчaє щo noтpібнo poзcлaбитиcя a я не npивиkлa бути poзcлaбленoю я зaвжди в нanpуженomу cтaні. Рaніше чacтo зacиджувaлacь дo paнkу дивлячиcь cеpіaли від яkиx не moглa cебе відіpвaти. Зapaз тakoгo неmaє бo npaцюю нa poбoті з дітьmи і зaлежнocті дo cеpіaлів noзбулacь. І я xoтілa б cтaвaти xoчa б 9 paнkу щoб вcтигнути зpaнkу noчитaти kнижkу, noдивитиcь щocь kopиcне, npoйти нaвчaння kopиcне яkе nomoже нa poбoті aле з вечopa не moжу зacтaвити cебе лягти paніше a зpaнkу cтaти вaжko бo cnaти xoчетьcя яkщo nізнo ляглa. Дуже люблю вчитиcь в тишині і вчитиcь paнo це ідеaльний вapіaнт бo в xaті тиxo aле зacтaвити cебе не noлучaєтьcя. Більше noдoбaєтьcя вчитиcя внoчі aле це noгaнo вnливaє нa mій pежиm. І paніше яkщo cтaвaлacь яkacь noдія cуmнa aбo mене щocь дуже cильнo тpивoжилo тo я дo nів нoчі moглa не йти cnaти бo тak nеpеживaлa a noтіm не витpиmувaлa і від безcилля йшлa cnaти злючиcь нa cебе щo cтільkи чacу noтpaтилa нa nеpеживaння a moглa би вже дaвнo coлoдko cnaти. Яka npичинa? І щo moжнa зpoбити щoб noзбутиcь цієї шkідливoї звичkи?

Владимир Анатольевич Тарасенко · Accepted Answer

[quote]А тим що таку реакцію я могла отримати від тата.[/quote]
[quote]Напевно копіюю поведінку мами, зазвичай в неї така реакція була на різні негативні ситуації.[/quote]
Можливо, й так. Тож настав час відокремлюватись від запозиченої моделі, ставати автономною і самодостатньою особистістю. А для цього потрібно розплутати вузли, зав'язані в дитинтсві. Вибудовати свій власний стиль життя.
Порадами на форумі ці питання не вирішуються. Ви вже й так багато чого усвідомили і зробили. Продовжуйте рух разом із психологом. Відвідуйте психологічні групи. Наснаги Вам!)

Ярослав Ляшин · Answer

Добрий день, Юлія.
А чи потрібно себе заставляти? Наскільки зрозумів з написаного, вам комфортніше працювати вночі чи ввечері, а спати зранку та в першій половині дня. Чи варто тоді нав'язувати  собі інший режим? Часто ефективніше не виробляти правильний режим роботи і відпочинку, а прислухатися до свого організму, до своїх відчуттів.
Пишете також, що постійно почуваєтеся напруженою, то це тільки, коли намагаєтеся примусити себе іти спати, чи і в інших ситуаціях? Якщо і в інших ситуаціях,то найкраще звернутися до психолога, розібратися з цим станом (імовірно, що у вас висока тривожність, а вона має причини).
Можете також спробувати (але це точно не замінить роботи з психологом) зосередитися на цій напрузі, побути з нею, подосліджувати, де саме в тілі напруга, спробувати відчути, що вона вам хоче сказати.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Юліє!
[quote]Яka npичинa?[/quote]
Зроблю припущення - у Вас сформувався своєрідний паттерн поведінки, в якому сплелись мамина звичка вкладати Вас спати о 23:00 і відповідний супротив, Ваша тривожність і схильність вчитись вночі.

[quote]І щo moжнa зpoбити щoб noзбутиcь цієї шkідливoї звичkи?[/quote]
Можна пропрацювати з психологом і частково самостійно деякі речі.
Тривожність - це до психолога. Так само як і впевненість в собі, адже зазвичай тривогу людині приносять невтішні думки про майбутнє, мовляв, щось станеться, вона не впорається і тому подібне.
До речі, через що тривожитесь Ви?
[quote]І paніше яkщo cтaвaлacь яkacь noдія cуmнa aбo mене щocь дуже cильнo тpивoжилo тo я дo nів нoчі moглa не йти cnaти[/quote]
Тривожність - це, посуті, надмірне збудження. Збалансувати його вдається завдяки пропрацюванню причин хвилюючої ситуації, перегляду власних очікувань і уявлень в бік реалістичності, а також методам релаксації і заспокоєння. Останніх сила силенна на просторах Інтернету. Можете опанувати самостійно.

[quote]Рaніше чacтo зacиджувaлacь дo paнkу дивлячиcь cеpіaли від яkиx не moглa cебе відіpвaти. [/quote]
З психологом працювали щодо цієї залежності? Її сутність в тому, що людина не живе своє життя. Вона тікає з нього і підглядає за життям інших, бо там цікавіше, там воно вирує, там емоції і яскраві враження.

Ярослав Ляшин · Answer

Хотів би ще додати, чи не маєте бажання переїхати від батьків? (Ясно, що зараз війна, і я не знаю, яка ситуація там, де ви знаходитеся, але все ж ви доросла людина і, можливо, вже би варто будувати власне життя).

 Те, що переживаєте через повітряні тривоги - це нормальна реакція на ненормальні умови. Тут можна спробувати якісь вправи для зниження рівня стресу. релаксації, їх зараз багато наведено в інтернеті.
Відносно тривоги щодо реакції інших людей, то чи правильно розумію, що намагаєтеся бути всім хорошою, всім догодити? А чи задовольняєте ви свої потреби? (Це питання стосується також і стосунків у сім'ї).

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Ще до того як я почала ходити до психолога, я серіальної залежності позбулась.[/quote]
Тобто самостійно? Цікаво, за рахунок чого? 

[quote]Через якусь неприємну ситуацію, прокручую не один раз в голові, як можна було відповісти/зробити і т.д[/quote]
Так невпененість в собі проявляється чи що?

[quote]Якщо запізнююсь переживаю що подумають інші[/quote]
І що Вам малює уява про думки інших людей? 

[quote]Реакції людей (як людина відреагує на моє зауваження/прохання щось пояснити/прохання допомогти)[/quote]
Ну, відреагує якось. Ви побачите цю реакцію і далі вирішите, як Вам бути.
От Ви на яку реакцію розраховуєте? 
Напруження в конктакті боїтесь? 

[quote]Щодо залежності її вже немає бо живу своїм життям, таким як хотіла.[/quote]
Та не зовсім же. Було б все гаразд, тему б не відкрили. Правда ж? Відредаговано автором 26-04-2024 15:16:19

Ярослав Ляшин · Answer

За бажанням усім сподобатися і догодити імовірно стоїть потреба в любові. Але таким чином задовольнити цю потребу не вийде. Тут в першу чергу варто звернути увагу на свої потреби, полюбити саму себе. Тоді буде можна отримати любов від інших.
Але варто пам'ятати, що всі вас все одно любити не будуть. Подумайте, чия любов вам справді важлива?

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Як входила в цю залежність поступово так само поступово її і позбувалась.[/quote]
Це зрозуміло. Та я питав про сам підхід: чим себе мотивували? що собі казали? скільки волі знадобилось? 

[quote]Є проблеми з тривожністю і адаптацією життя в суспільстві бо інтроверт і не комунікабельна.[/quote]
Як на мене, то між цими речами немає суперечки. Можна бути щасливим інтровертом і малокомунікабельним. Грають роль бажання, потреби, очікування... От з ними варто розбиратись. 

[quote]Боюся різкості і роздратування. [/quote]
Чим така реакція з боку інших небезпечна Вам? 
Вони самі по собі, бо в них своє життя. Ви теж окрема особистість із своїм наповненням життя. Навіщо перетинати межі і надто зближуватись? 

[quote]Або коли людині не зватає терпіння щось мені пояснити і вона починає злитись. Ось це напружує.[/quote]
Психологічно блаполучні люди несуть відповідальність виключно за свої емоції і почуття. А Вам для чого так болісно і надмірно перейматись переживаннями інших?
Напевно, є загроза чогось від них не отримати? Може уваги, поваги і прийняття? 

[quote] Неприйняття з боку інших людей, в плані того що я помилилась.[/quote]
Відколи Ви відмовляєте собі та іншим робити ненавмисно помилки?
Насправді, увесь шлях людини суцільна подорож від однієї помилки до іншої... по дорозі до істини. Відредаговано автором 27-04-2024 09:43:16

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Важко заставити себе піти спати

Ответы психологов