Не можу побудувати довгострокові стосунки та сімʼю

Очень часто так происходит тогда, когда подсознательно есть страх отношений. Тогда и притягиваются мужчины, которым серьезные отношения нужны лишь на словах, женатые и все, с кем не создать семью.
Причины, как правило, в детско-родительском опыте, когда отношения и близость ассоциируются с чем-то небезопасным, болезненным, тяжелым. Вы головой можете и правда стремиться к близким серьезным отношениям, но по переживаниям, которые вы даже не осознаете, это пугает.
Какие у вас отношения с родителями?
Какие отношения между ними?
Как вы пережили свой первый длительный опыт, в котором отношения не завершились семьей?

Доброго ранку, Nika!

Він одружений має дітей і на 16 років старший за мене. Каже, що з дружиною розлучається. Я не вірю.

І правильно, вважаю, робите.
Ось же у Вас є і розуміння, і ще передчуття -

Думаю, йому просто зручно бути зі мною.

А що Ви з ними (висновками розуміння і передчуттями) робите? Наскільки можете покладатись на них, приймаючи рішення?
Мені здається, що з цією здатністю відбуваються складнощі як, наприклад, у перших стосунках

Перші та серйозні відносини тривали 8 років так і не дійшли до довгоочікуваного шлюбу. Хлопець не готовий був офіційно оформити стосунки та не бажав дітей.

Виходить, перебуваючи в стосунках так довго, Ви на щось сподівались, на якісь зміни розраховували, хоча відповідь вже була на долоні...
Отже, потрібно навчитись розпізнавати, до чого схильний чоловік - хоче він сім'ю чи ні, хоче дітей або ні і так далі. Правда, важко в цьому розібратись буквально на старті відносин. Але й 8 років чекати не варто. Вважаю, року відносин цілком достатньо аби визначитись.

Ну й про почуття слід згадати окремо. Тому спитаю - тих чоловіків кохали? Вони Вам подобались чи йшли у стосунки через страх самотності?

Повністю поринула у роботу.

Напевно, іншого способу рятувати себе не знайшли. Робота - річ непогана в цьому відношенні, але не стільки вона корисна. Реальну допомогу можна отримати у взаємодії з психологом, де є можливість об'єктивно подивитись на себе і свій спосіб побудови близькості. Щось переглянути, щось важливе для себе помітити і відкрити.

Познайомилася в інтернеті з іншим хлопцем молодшим за мене хоча не схвалюю такі стосунки.

Сьогодні, напевно переконались, що не варто йти проти власних цінностей і принципів. Водночас тоді відступили від себе. Цікаво через що? Ви собі такі питання ставили?

Депресія, невідомість, інша робота та страх майбутнього.

Співчуваю Вам. Стан такий, наче загубились у житті і себе ледь не загубили. Мали і маєте звичайні глибинні людські бажання і потреби -

Моя мета – створити свою сім'ю та народити дитину.

, проте не вдається їх задовльнити.
На щастя, таки звернулись на сайт психологів, з чого далі може вийти щось справді корисне для Вас.

Але не розумію, чому до мене притягуються завжди не мої люди чи я просто не вмію вибудовувати гармонійні стосунки.

І притягуються. І притягуєте, на жаль. І своєчасно не розриваєте безперспективні стосунки. Не наважуєтесь зробити смілий крок першою заради ВИБОРУ себе(!)

З цими речами, безперечно, варто розібратись. З Вашим минулим, особливо дитинством, коли закладались базові установки на подальше життя. І напрацювати автентичний Вашій природі спосіб реалізації власних бажань і потреб.
Усвідомте - все можливо. Для цього належить знайти СВОГО психолога і пройти з ним певний шлях.

Доброго дня, Ніка!

Проблема стосунків вирішують саме у стосунках. Терапія допомагає пропрацювати надійну прив’язаність, якої скоріш за все у вас не було, тому ви і прагнете її створити. Чоловіки, які вам траплялись були ненадійними і як наслідок залишалось відчуття самотності, порожнечі та розчарування. Як ви думаєте ви прожили всі ці почуття чи вони досі домінують у вашому внутрішньому світі?

Також важливо розібратись в вашій батьківській родині? Чи був у вас батько? Які були стосунки з ним? Яку модель жіночо-чоловічих стосунків ви перейняли? Які послання отримали про чоловіків від матері? Як взагалі сприймаєте себе і чи є у вас відчуття цінності?

Бачите це все потребує дослідницької роботи, проте ваш запит чудовий привід зануритись у внітршньо подорож стосунків з собою!

Доброго дня, Ніка.

Перше, що важливо зазначити, стосунки можна вибудовувати і працювати над ними - будучи в них, і завжди для цього потрібно двоє людей. Тому Ваші слова про не вміння будувати стосунки - надто критичні до себе, тому що як би Ви не старались, самотужки витягнути стосунки, що розраховані на двох - неможливо. І точно не можливо так, щоб залишатись в них щасливою.

Проте другий важливий момент, про який і Ви самі згадуєте - чоловіки, з якими Ви намагаєтесь ці стосунки будувати. ЧОму вони тягнуться до Вас і Ви до них. Ваші орієнтири та схильності до вибору партнера, уявлення про стосунки та сім*ю, "підходящого" чоловіка та інше - це те, що може йти попереду Вас в формуванні стосунків, і не розумію та не знаючи власних патернів вибору, Ви вимушені раз за разом наштовхуватись на одну і ту ж проблему.

Крім того, колеги вірно підмічають, важливо розібратись із тим, який у Вас досвід та уявлення про сім*ю, виходячи із Вашої батьківської родини, тому що часто ці сценарії ми переймаємо на себе, в тій чи іншій формі.

І останнє, проте не по значенню - Ваше прагнення сім*ї, що навіть у тексті звучить наскрізним. Ви вступаєте в стосунки заради чоловіка, який Вам подобається і з яки Вам добре, чи заради потенційної сім*ї, яку з ним можна буде створити?
тому що, якщо Ваш мотив стосунків не сама людина а потенційна реалізація бажання сім*ї, це може мимоволі впливати і на самі стосунки, створюючи додаткову напругу, яку можливо, партнери не витримують.

Можете спробувати дослідити вказані вище теми самостійно, або, що надійніше, в парі з психологом.

Доброго вечора Nika!
Сумно, але а житті так буває, коли стосунки чомусь не складаються.
Але це "чомусь" зазвичай має цілком реальні причини. І, як на мене, починати потрібно із стосунків між Вашими батьками. Як склалися стосунки між ними? Окрім того, Ви пишете, що вісім років мали серйозні стосунки з хлопцем. Ви зустрічалися, чи жили разом? Хто став ініціатором розставання?