Колишній чоловік маніпулює дитиною

Доброго дня. На жаль - тільки налагоджувати стосунки з батьком дитини. Але 7-річна дитина вже може відповісти на прості запитання, чому саме в неї такий настрій. Це може бути не маніпуляція батька, а те, що дуже відомий дослідник дитини Жан Піаже називав «мантаж думок»... Дитина ще маленька, але вже помічає як у неї, як в інших. І вона може просто страждати, що не може мати обох батьків разом. І починає шукати відповіді... Можливо для вас буде корисним показати дитину дитячому психотерапевту, і в ігровій формі дізнатися, про що ж переживає дитина...

Відредаговано автором 12-06-2024 17:59:26

По какой причине вы развелись?
Насколько мирно и спокойно?
Кто решил, что ребенок будет жить то с вами, то с отцом?
Какие у вас отношения с мужем после развода?
Вы в Украине или заграницей?

Здравствуйте!
Очевидно, что Ваш бывший - личность токсичная и деструктивная по своей сути. Скорей всего нарцисс. А раз так, то он НИКОГДА НЕ перестанет манипулировать и мстить Вам за то, что посмели выйти из под его влияния - тем самым унизив его в его собственных глазах (и глазах родни, друзей и пр.). И это будет проявляться не только ПРЯМО на Вас лично, но и ОПОСРЕДОВАНО - через ребенка. Настраивая девочку против Вас. Обычное дело при взаимодействии с подобными родителями. С девочкой необходимо откровенно разговаривать: ЧТО говорилось папой и в связи с чем? Видимо он делает Вас виноватой в самом разводе и страданиях ребенка из-за неполной семьи (это ведь всегда болезненно для детей).
Поясняйте ребенку настоящую причину развода. Не выгораживая себя, но и не обеляя мужа. Все как есть. Тем более, она же, вероятно, была свидетелем многого лично.
В ситуации продолжающегося настраивания ребенка - лучше всего СОВСЕМ не давать общаться дочери с отцом.

С моей-сильная обида и психологическая травма.

Это запрос на личную психотерапию с психологом. Само не пройдет.

К сожалению, запретить дочери общаться с отцом не могу- это для нее будет травма, она его очень любит

Тогда придется постоянно нейтрализовывать его яд своей "сывороткой правды" - рассказывать дочери о настоящем лице мужа. Мягко и деликатно, но рассказывать. Чтобы в дальнейшем девочка не делала болезненных и шокирующих открытий в кабинете у психолога - "Так вот оно оказывается как было!? А я считала...папа так говорил...и так убедительно" (а они, нарциссы, это хорошо умеют).
Если и это не будет Вам по силам - то за последствия я не ручаюсь. Но это уже Ваша зона ответственности. Перед собой и ребенком. Идеальный образ папы придется развенчать. Пока Вас не ПРЕВРАТИЛИ в глазах ребенка в "злую мачеху". А до этого недалеко.

Доброго ранку!
Співчуваю Вам, адже розлучення - це завжди травма не лише для дорослих людей, а швидше, найперше, для їх дітей.
Поки діти маленькі, по їх поведінці зрозуміти, що вони сильно засмучені чимось дуже складно. Адже, дитяча психіка так влаштована, що все, з чим психологічно дитина впоратися не може, іде на рівень підсвідомості. І починає проявлятися вперше в період пубертату, поступового дорослішання дитини. Зараз діти дорослішають набагато швидше з різних причин. Тому і в сім років вже можуть проявлятися ознаки психо-емоційного невдоволення.
Насправді, все, щоб не радили психологи, буде лише припущенням, а відповідь має лише сама дитина. Тому, як на мене, основне - це точно знати, що її так турбує.
Як на мене, найкраще, показати дитину психологу, дитячому або сімейному. Або ж отримати індивідуальну консультацію, як правильно говорити з дитиною, щоб вона повністю відкрилася Вам.
До того ж, існують певні закони стосунків. Батьки, особливо мама та
дитина - це єдине ціле. І все, що відбувається з нею,
мамою, відкладається і на дитині. "С его стороны есть желание общаться.
С моей-сильная обида и психологическая травма". З Ваших слів стає зрозумілим, що існують серйозні внутрішні проблеми саме у Вас, що, безпосередньо впливає і на психо-емоційній стан донечки, однозначно. Бо для дитини і мама, і батько - це як дві значущі половинки, з яких вона і складається. І для неї боляче абсолютно все, навіть, якщо зовні цього не помітно. І якщо дитина відчуває Вашу образу на її батька, вона може це сприймати як негатив до себе. Так працюють сімейні зв'язки, це природа
Особливо, якщо ми ніби і не перешкоджаємо бачитися з батьком, але на внутрішньому плані є блоки, упередження, образи тощо по відношенню до нього. Дитина це відчуває і сприймає безпосередньо як по відношенню до себе, хоча може цього і не розуміти.
Але є і гарний момент у всьому цьому. Ця закономірність діє і у зворотньому порядку. Як тільки Ви почнете серйозно працювати над собою з психологом, зможете правильно прожити,
трансформувати в собі всі свої травми та блоки, розібратися в собі та причинах, які призвели до розлучення ( бо "танго завжди танцюють двоє"),
стан Вашої донечки обов'язково вирівняється.

Відредаговано автором 13-06-2024 05:19:58