Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Какими бы полезными ни были идеи, лишь глубокий контакт с другими людьм...»
Вопрос от: nik487 Возраст: 23

Як зрозуміти себе та свої стосунки до чоловіка?

Одружені 2 роки,донечка маленька.В стосунках неповага одне до одного,образи,під час сварки таке відчуття шо змагаємося,хто кого образить сильніше,я намагаюся себе здержувати,але це дуже важко,сваримося часто, вважає шо я,вибачаюсь,блядую,мене це обража,бо я всюди тільки з дитиною,потім говорить шо в нас все так бо мене виховувала мама сама,без тата,потім говорив,що моя мама мене накручує,мами не стало,почав говорити шо хтось з оточуючих наговорює мені.Я наче відчуваю,шо хочу розійтися з ним,я не хочу,шоб моя доня бачила як він говорить до мене,і шоб вона такого чоловіка собі не знайшла.А також минуле наше,як він відносився до мене,шо говорив теж досі згадую і розумію шо не хочу так жити,але чомусь і піти не можу від нього,він запитує в мене,шо нам робити,розходимося чи миримося,а я не знаю шо відповісти,страх залишитися самою.В голові багато думок,боюсь а якщо коли розійдемося через час буду страждати за ним.
Мені неприємно цілуватися з ним.
Проблеми інтимного характеру,я його не хочу і через це теж багато сваримося,коли кажу не хочу весь час ображається,а потім починається сварка,чи може бути таке,шо в мене не має бажання через те що він говорив образливі слова і через те що зачасту інтим в нас без мого бажання, тільки тому шо він хоче(змушує) по суті
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Дополнение от автора вопроса ·
Я в декреті,він працює,коли заходе розмова за гроші каже,це ж я їх заробив,скидує гроші мені,потім через час вже звоне і каже скинь туди такуто суму,скинь мені таку то суму,мені треба авто заправити,пришле номер картки,скинь сюди,борг,я почала відмовляти йому,кажу ні,в мене нема,він мені говорить,я в тебе випрашую свої гроші,кажу а в нас дитина,в якої теж потребності є.Народити дитину було нашим спільним рішенням,ще як не була вагітною обговорили все,а в ітозі суцільні сварки, допомоги від нього не було ніякої,з самого народження дитина допомагала моя мама,а він прийде з роботи,і йому відразу кудись треба іти,на зустріч з друзями,запитає чи шось треба допомогти,коли я кажу треба те і те він відразу дує губи і ходить з недовільним обличчям, мене це дратувало,потім я йому просто казала іди де хочеш.Спочатку яйого дуже чекала,коли він прийде,а потім навпаки,мені було краще,коли його не було.Коли доці був 1 місяць я сама робила ремонт в будинку,мама на роботі,а я і з малою сама і ремонт робила,кажу йому допомогти,шоб швидше було,у відповідь,я не люблю цим займатися і побіг з друзями на п'янку,а через час коли він збирався приїхати додому,на вихідні,я йому кажу,в мене плани,я збираюся смажити шашлик з подругами,такі ж матусі як і я,з дітьми,в однієї з подруг вдома,він почав кричати,шо я проміняла його на подруг,слово за слово,він сказав,шо я його нівщо не ставлю, подаємо на розлучення.А далі майже кожна наша сварка закінчувалася тим шо погрожуємо один одному розлученням. Поїхала в гості до куми,на рочок до маленької і вийшло так,шо треба було залишиться там,я написала,він передзвонив і ми все детально обговорили,чому так треба мені залишитися в неї, спочатку сказав добре,вирішуй сама, проходить час,звоне,каже якщо ти завтра не приїдеш,збираєш свої речі і уйо***,ти туди блядувати поїхала,це вийшло за межі,коли сказала за розлучення,почав дзвонити і говорити, давай спокійно поговоримо,поясни мені все нормально, спокійно,хоча я йому з самого початку все пояснила.Тоді у сварці по телефону він сказав шось типу була б ти тут я тебе(виражався дуже некоректно)тому людською мовою скажу,вдарив би і це не вперше,і до цього було,і після,остання сварка теж таке сказав, якщо махнеш рукою я тебе так вдарю,перевернешся
Дополнение от автора вопроса ·
мені його ставлення до мене не подобається,каже що любе,але якось не відчуваю я цього кохання.В мене до нього агресія,іноді ненависть,мені здається,що я його не люблю,апросто звичка до нього,він моє перше кохання
Доброго дня.

Видається, що ці стосунки даються Вам непросто і дуже мало позитивного для Вас в них залишилось.
А що, крім страху бути самою, Вас тримає поруч з чоловіком? На що добре Ви можете зіслатись в цих стосунках?

З усього описаного і сказаного Вами - без спільної роботи обох на парній та паралельній терапії - кожен з Вас продовжить так само страждати в цих стосунках, якщо не стане гірше. Як і Ваша донечка, тому що загальні настрої і атмосферу вона все одно вловлює. І тому, Вам необхідно вирішити, яке рішення приймати -
докладати сил, щоб відновити, покращити стосунки, і зробити їх більш комфортними.
- чи докладати сил, щоб їх завершити, знайти в собі сили та сміливість шукати для себе іншого благополуччя та спокою, відновлювати внутрішню впевненість в собі і вчитись бути по іншому. В роботі з психологом, краще всього.
- чи третій, витрачати сили щоб витримувати те, як воно відбувається зараз, витримувати поки будуть сили.
Вам обирати який з варіантів, але якщо Ви тут, і відмічаєте стільки проблем та відмічаєте їх як небажані - видається, що Ви хочете для себе кращого, бо Ви правда на це заслуговуєте.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 367068 для Яна Дмитрівна

А що, крім страху бути самою, Вас тримає поруч з чоловіком?
Наразі тільки це, раніше ще переймалася,що не зможу забезпечити дитину сама,потім не хотіла,щоб дитина росла без батька, і плюс звичка до нього,що він є в моєму житті
А на що добре можу зіслатися навіть не знаю


На що добре Ви можете зіслатись в цих стосунках?
цитата:
раніше ще переймалася,що не зможу забезпечити дитину сама,потім не хотіла,щоб дитина росла без батька, і плюс звичка до нього,що він є в моєму житті
- Ваші тривоги зрозумілі, і звісно, мають вагу. Проте, чи задумувались Ви, що знаходитесь в стосунках заради мотивів "не погіршення", але не з задоволення і отримання благополуччя. Тобто є страхи про те як буде без, бо зараз звично, але нічого поки про те, що щоб щось отримувати і радіти вже зараз.
Також, звісно Ваші хвилювання про дитину важливі, але варто розуміти, що принесе більше шкоди - відсутність повного складу сім*ї чи сім*я де кожен не дуже щасливий.

Чи думали пропрацювати своїх переживання з психологом? "Звичку до людини" замість почуттів, свої страхи та тривоги. Те що вони об*єктивні, не означає, що вони корисні. І можливо, впорашивсь та прояснивши своїх можливості і звільнившись від страху - Ви зможете побачити більше можливостей для себе, внести більше радості і спокою як у своє життя, так і в життя дитини.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 367094 для Яна Дмитрівна

Звісно думала,але нажаль можливості оплатити сеанси з психологом не маю,бо одним сеанслм не обійтися(
Головне, що у Вас є бажання покращити свій стан та життя. Якщо воно ще актуальне, то знайти терапевта по вартості доступній Вам - можливо. Принаймні, можу запросити Вас в роботу і обговорити, чи є вартість яка буде комфортна для обох. Як можливість, якою Ви можете скористатись)
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?