Склалася ситуація, коли я передбачаю перебіг подій, але не можу на них вплинути
У своїм житті мені довелось досить часто змінювати місце роботи. Сценарій завжди той самий: спочатку все добре аж занадто добре. Потім – завдання, з яким я не можу впоратися. Далі – тотальне взаємне розчарування, а часто і конфлікти. Каменем спотикання завжди стає робота з людьми – чого не вмію, того не вмію. Причина – тепер уже знаю – наявний у мене яскраво виражений синдром ДДА.
Тепер, на останній роботі, здаючи собі справу з ситуації, я якось зумів, скажу так: менш-більш пристосуватися. Але через кілька місяців начальник піде на пенсію. Робота ця досить важка, тому знайти очільника структурного підрозділу не так вже і легко. Керівництво покладає надію на мене.
Порадьте, як маю поводитися в такій непростій ситуації. На мою думку, пояснювати керівництву щось там про ДДА – смішно і без сенсу. Підказати ідею знайти наступника загодя, тобто вже від тепер – уже пробував, нічого не вийшло. Мені бракує харизми – вони давно за всіх все вирішили, зокрема за мене. Знехтувати роботою – не так легко у наш непростий час. Як же бути?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.