Доброго дня, Кіра.
цитата:
І коли ми разом втрьох,то теж їй мами не потрібно 😭
Із цієї цитати можна зробити висновок, що ця проблема вже існувала давно, проте найбільш інтенсивно Ви її відчули, коли чоловік поїхав.
Можливо тому, що:
цитата:
оскільки я боюся залишатися вдома сама.
Зараз Ви відчуваєте себе самотньою гостріше.
цитата:
Мені дуже боляче, а сьогодні була вже остання крапка ,я зірвала ,сльози течуть рікою .
Скажіть, будь ласка, а які у Вас були стосунки із батьками в дитинстві? Чи є у Вас брати-сестри? Були випадки, коли Вас залишали самою надовго, або втати важливих осіб (адже звідкись у Вас з'яввився
страх самотності)? Ви відчували себе самотньою в дитинстві, або, навпаки, були гіперопіка?
Чи були випадки, коли Вам доводилося залишати доньку на довго? Яким був перебіг вагітності? Яким був Ваш післяродовий стан і стосунки із донькою? Поки що таке враження, що у доньки до Вас уникаючий тип прив'язаності, але це потрібно аналізувати детальніше (можливо Ви настільки
любите свою доньку, що ненавмисне порушуєте її особистісні кордони, а це її спосіб їх відстоювання і т. д.). Крім цього, у психології побутує думка, що зі своїми дітьми ми знову переживаємо власні стадії особистісного розвитку і, відповідно, можемо несвідомо пропрацьовувати конфлікти, які не могли розв'язати раніше (а це впливає на теперішні дитячо-батьківські стосунки).
Таким чином, існує дуже багато додаткових запитань та ще багато інформації, яку необхідно розібрати + важливо поглянути на Вашу доньку особисто та розібрати сімейну структуру, тому найкраще - це спільне очне звернення із донькою до дитячого психолога.
Ответ отредактирован автором 08-10-2020 14:46:55