Доброго дня, nik49e.
Співчуваю, що мама так обезцінює Вас, Ви маєте право гніватися і сумувати. Безумовно, переїзд від мами - найкращий варіант, адже, таким чином, Ви психологічно сепаруєтеся від неї, не перебуватимете в психологічно нездоровому середовищі + це покращить Ваш психологічний стан і, відповідно, психологічний стан Вашої дитинки (щасливі діти - це щасливі батьки) + ніхто не порушуватиме Ваші особистісні межі.
Ви запитували, чи важко жити окремо із дитиною. Можливо і так, проте дивлячись з якої перспективи. Комфорт фінансовий, просторовий це не завжди комфорт психологічний (кількість не завжди якість). Те, що Ви написали сюди на форум може означати, що психологічний дискомфорт переважає базовий, тому Ви і дозріли до переїзду.
цитата:
а меня задевают ее слова.
Ви казали про це матері?
цитата:
В последнее время все чаще задумываюсь переехать с малым, но я боюсь что не справлюсь сама.
Скажіть, будь ласка, що Вас найбільше лякає у переїзді? Що може найгірше трапитися? Пропоную Вам скласти списки: плюси і мінуси переїзду; ресурси, які мені необхідні для переїзду, ресурси, які я маю для переїзду, ресурси, яких я не маю і де я їх можу набути. Після цього, приймайте остаточне рішення.
Крім цього, не забувайте, що Вам завжди є куди повернутися.
1. Безумовно, робити перший крок завжди
страшно, поспівчувайте собі і визнайте цей
страх.
2. Далі розділіть цей великий крок на підкроки (наприклад, спочатку - перегляд оголошень про оренду квартири, пошук дистанційної роботи тощо і хваліть себе за кожні зроблені підкроки).
3. Знайдіть людей, які можуть психологічно підтримати Вас у цьому (друзі, брат, психолог тощо).
4. Із Вашої розповіді відчувається, що у Вас є внутрішній ресурс для цього, тому я впевнена, що Ви зможете. Я вірю у Вас!
Ответ отредактирован автором 11-10-2020 11:30:34