Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 37 минут тому: «Реакція на відповідь № 391851 для Віталій Вікторович Бондарчук Дякую за вашу відповідь. Мої батьки начебто і розуміють ситуацію і в той самий час»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 6 часов тому: «Співчуваю, ви пережили — величезний стрес, фінансове виснаження та постійний страх за майбутнє дитини. Ваше відчуття безсилля і вигорання абсолютно зрозуміле. Ви з мамою вже зробил»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 6 часов тому: «"це доречі точно, і, напевно, стосується не тільки психолога, а будь якого спеціаліста, лікаря, з яким потрібно вирішити проблемні питання:) Категорія спеціаліста, навіть місце роб»
Вопрос от: nika7e Возраст: 43

Чи говорити донькам про позашлюбного сина

Чоловік з яким у шлюбі 16 років зізнався, що має позашлюбного сина 7 років і збирається подавати на розлучення. Маємо двох доньок 12 і 16 років. Хто має сказати їм про цю ситуацію? Мати чи батько? Чи варто готувати їх до розлучення чи повідомити уже після подання документів? Дуже хвилююся як дівчата-підлітки сприймуть зраду батька. Дякую за відповідь!
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Доброго дня, nika7e.
Дуже співчуваю, що Ви опинилися у такій ситуації і розумію Ваше хвилювання. У Вашому випадку найкраще - це попередньо обговорити з чоловіком як Ви будете повідомляти цю нову і повідомити її разом (головне закцентувати увагу на тому, що це не провина доньок, а непорозуміння між батьками). Також, Ви обговорювали з чоловіком, чи він проводитеме час із доньками, платитиме аліменти? Звісно, дівчатка будуть гніватися і сумувати - це нормально. Я б рекомендувала сказати про це до того, як Ви подасте документи, щоб прожити "криву втрати" разом із дівчатками.

Також хочеться запитати особисто у Вас: як Ви зараз себе почуваєте? Якої реакції доньок Ви найбільше боїтеся?

Ответ отредактирован автором 17-02-2021 13:41:54

Дополнение от автора вопроса ·
Дякую за відповідь! Питання в тому, що чоловік не хоче говорити на цю тему. Його рішення - просто з'їхати з квартири до іншої жінки.
цитата:
Питання в тому, що чоловік не хоче говорити на цю тему. Його рішення - просто з'їхати з квартири до іншої жінки.

Я правильно Вас зрозуміла: чоловік не хоче більше приймати участі у вихованні доньок? Ви казали йому, що це його і Ваша відповідальність повідомити про цю новину разом і тут не справа у "хочу-не хочу"? Так, він змінює сім'ю, проте це не означає, що він перестає бути батьком для дівчаток.
...
Дополнение от автора вопроса ·
На жаль він сам веде себе як підліток. Не хоче брати на себе відповідальність.
цитата:
На жаль він сам веде себе як підліток. Не хоче брати на себе відповідальність.

Співчуваю, ми не здатні вплинути на почуття, ставлення, поведінку іншої людини без її бажання, а лише на власні. Ваш максимум - це нагадати чоловіку про його частину відповідальності (що діти не винні у ваших невдалих стосунках) та заявити про цю потребу і її важливість, а вирішувати вже йому. Якщо чоловік відмовиться - ОК, це зайвий раз підтвердить Вам, що Ваше розлучення - це правильне рішення, яке в перспективі дасть хороший результат, адже як можна будувати стосунки з людиною, яка не співпрацює із Вами, для якого сім'я не є цінністю?

Крім цього, Ви маєте не забувати тубуватися про себе, адже Вам зараз тяжко. Чи є люди, які могли б Вас підтримати?
...
Доброго дня
В ідеалі, у випадку розлучення батьки мають між собою домовитися яким чином, коли і як вони обговорять розлучення з дітьми. Найкраще, коли батьки разом мають щодо розлучення одностайну позицію і вдвох говорять про це з дітьми. Але якщо, так як ви кажете, чоловік не бажає з дітьми говорити, то нема змісту вам задавати питання, хто має це робити: мама чи тато. Бо тато не бажає, то ви його й не змусите.
Спробуйте домовитися з чоловіком, доброзичливо попросіть його про таку розмову з доньками, поясніть на скільки це важливо для них і для самого чоловіка. Невже він не бажає зберегти з дітьми нормальні стосунки? адже незважаючи на те, що ви перестаєте бути парою, батьками ж ви не перестаєте бути.
Тут важливо, щоб ви могли бути чесною з собою. Чи не намагаєтесь ви якісь власні негативні почуття до чоловіка висловити за допомогою дітей. Чи не проектуєте ви на дочок ті страждання, які відчуваєте самі від вчинку чоловіка. Якщо в цьому щось є, то вам варто попрацювати з психологом, щоб завершити стосунки з чоловіком, в першу чергу для себе. Тоді вам буде легше вирішити цю ситуацію і з дітьми.

Якщо чоловік не погодиться з доньками розмовляти категорично. тоді ви маєте право з ними розмовляти як вважаєте за потрібне. Думаю, чим швидше ви їх повідомите, тим краще. адже їм потрібен час, щоб звикнутися з цим. ви можете сказати донечкам, що, нажаль, ви з татом більше не можете бути разом, але ви завжди будете батьками і що доньки в цьому не винні. Ви можете так і сказати, що це татове рішення піти - бо це правда. якщо в них після цього будуть питання до тата, то вони мають повне право йому їх задати. А ваш чоловік - дорослий хлопчик, мусить справлятися. Він робить вчинки, а вчинки мають наслідки. Він повинен з цими наслідками справлятися самостійно. Це його особисті стосунки з дітьми.

Ви не несете відповідальності за почуття доньок щодо батька. Вони самі вирішують як до нього ставитися. ви тільки несете відповідальність за те, щоб бути щирою перед собою, що ви не робите нічого такого, щоб спеціально формувати в доньок негативне ставлення..

Я вас дуже хочу підтримати, бо розлучення, то нелегко для цілої сім'ї. Тим не менше, вірю, що ви зможете справитися. Найбільше і найкраще, що ви зараз можете зробити для своїх дітей - це подбати про себе. якщо ви будете щаслива і спокійна, не матимете злоби до чоловіка, то і з вашими доньками все буде гаразд. Якщо для того, щоб подбати про себе вам потрібен психолог, то не позбавляйте себе допомоги. Розлучення - то великий стрес після стількох років спільного життя, ви не мусите залишатися з цим самі.
Добрий день.
Головне, не втягувати в ваші розбірки і дорослі справи дітей. Не робити їх буфером.
Бути батьком він не перестає, він перестає бути вам партнером. Отже його батьківські обов’язки залишаються за ним.
Також важливо, що дітей травмує не розлучення, дітей травмує утаювання інформації, брехня, звинувачення.
Ось моя стаття на цю тему. При бажанні прочитайте.
Ваш текст стосується переживань за дітей. А де ви і ваші тривоги? Якщо ви будете ок, тоді ви матимете ресурс для допомоги іншим. Знаєте, як в літаку- спочатку маску на себе, а вже потім на дитину.
Процес розлучення зачіпає купу юридичних і матеріальних питань. Заручіться підтримкою терапевта
Очень сочувствую вам, что оказались в такой ситуации и ваш муж так непорядочно повел себя, более того, не готов помочь облегчить дочерям их переживания.
К сожалению, нельзя заставить человека быть порядочным.
Очень важно ваше состояние. Если понимаете, что сложно справлять переживаниями, то стоит заручиться помощью и поддержкой психолога. Вам нужны силы, спокойствие (насколько это возможно) и чтобы девочки могли опереться на вас в этой ситуации. А значит вам нужна опора и поддержка тоже. Позаботьтесь о себе обязательно.
Важно говорить правду дочерям, не скрывать причины развода. Важна золотая середина - придумать оправдания мужу или наоборот, говорить плохо, не нужно.
Сил вам!
...
Добрый день!
Сочувствую Вам, Вы оказались в не простой ситуации и сейчас Вам нужно принять какое-то решение. Очень важно, чтобы Вы обсудили это со своим мужем, а не втягивали детей в Ваши отношения. Для них Вы должны остаться мамой и папой, которые их любят. С детьми нужно поговорить и сказать, что у них есть еще брат. Эту информацию нельзя скрывать, потому что на бессознательном уровне они это чувствуют.
цитата:
На жаль він сам веде себе як підліток. Не хоче брати на себе відповідальність.

Скажите, а почему муж решил сейчас Вам об этом сказать, ведь все 7 лет Вы не знали об этом? В каких Вы отношениях с ним? Ваш муж хочет уйти или Вы можете с ним обсудить такой вопрос, что он может сохранить семью, но Вы готовы принять того ребенка, а часть его времени он может уделять своему сыну.
...
Дополнение от автора вопроса ·
Про сина я дізналася випадково два роки тому. Йому нічого не говорила. Тому для мене його зізнання не було шоком. Про те, що зраджує знаю 10 років. Тому емоції вже "вигоріли". Переживаю за доньок. Бо для них це буде шоком.
Павел Леонидович Басанский (Киев) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Киев) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Повинен сказати батько. Це його відповідальність.
Але якщо відмовляється, то це можете зробити й Ви.
Краще навіть при ньому.
І дітей треба підготовити до ситуації заздалегідь - так буде екологічніше для їх психіки.
...
цитата:
Про сина я дізналася випадково два роки тому. Йому нічого не говорила. Тому для мене його зізнання не було шоком. Про те, що зраджує знаю 10 років. Тому емоції вже "вигоріли". Переживаю за доньок. Бо для них це буде шоком.

Как Вы узнали про сны? Он Вам изменял все 10 лет и Вы ничего не обсуждали с ним? Как давно Вы почувствовали, что что-то изменилось в Ваших отношениях? Такое ощущение, что Вы жили только ради детей, а отношений у Вас уже давно нет. Зачем Вам нужны такие отношения, если Вы могли бы построить свою жизнь с человеком, где бы Вы были счастливы
...
Дополнение от автора вопроса ·
Це довга історія. Звісно я знала, що він зраджує. Жінка не може цього не відчувати. Та й він зізнався після зради бо вирішив піти жити до іншої. Через три дні повернувся. Просив вибачення. Дітям було 2 і 6 років. Пробачила. Десь пів року все було ідеально. Потім знов відчула зміни в ньому. Підозри підтвердилися. Знов дуже боляче переживала. Він заперечував. Я вийшла з декрету на роботу і просто перестала реагувати. Стало байдуже на нього. Займалася роботою і дітьми. Конфліктів і сцен дома не влаштовувала. Берегла дітей від цього. Не хотіла бути ініціатором розлучення. А він проводив вихідні поза домом. І вважав що я нічого не знаю.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?