Как раскрепоститься?

Добрый вечер!
Скажите, а был ли у Вас опыт отношений до этого? Какие у Вас отношения с родителями?

Nataliia, доброго времени суток!

мне очень сложно общаться с людьми

Так было всегда?
Как Вы строили отношения в школе?
У Вас есть друзья?

Доброго дня! Вміння правильно контактувати з оточуючими закладається у людини, як правило, в дитинстві. Почуття захищеності та прийняття себе як жінки дає батько. А вміння контактувати з чоловіками та з соціумом - мама. Ви пишете "мне сложно найти какую либо тему для разговора, даже с родвениками. Также мне тяжело общаться с людьми противоположного пола, мне тяжело расскрытся человеку, и я постоянно думаю, о том что обомне будет думать этот человек". Судячи з усього, стосунки між батьками були далекі від гармонічних. Окрім того, як на мене, у Вас може бути дуже глибока дитяча травма, яка якось пов'язана з батьком "Также в моей жизни я не ощущала не каких чувст к мужчинам". Нам тільки здається, що ми свідомо керуємо своїм життям і можемо легко його змінити, лише отримавши правильну інструкцію... Насправді, нами керують наші підсвідомі установки та поведінкові моделі, які закладалися в дитинстві. Саме тому буває так важко розібратися у собі та змінити свою поведінку. Бо, насамперед, потрібна повна трансформація себе "внутрішньої"... А для цього необхідно знайти "коріння" проблеми... Яким було Ваше дитинство?

Дякую за Ваше доповнення! Ви пишете "Честно кажучи, я майже не пам'ятаю свого дитинства. Я завжди була сором'язливою дівчиною. Завжди хотілося бути поруч з мамою, усюди ходила за нею. Батько був суворим в дитинстві, але мене ніхто ніколи з батьків не сварив, бо я найменша у сім'ї, все найкраще діставалося саме мені". Думаю, все ж причина Вашої такої невпевненості криється саме в дитинстві.. І те, що не було конфліктів, ще не означає, що Ви отримали все, що має отримати маленька дівчинка. Уже те, що Вам весь час хотілося бути поруч з мамою, може, як мінімум, свідчити, що Вам катастрофічно не вистачало її тепла та уваги... До того ж, "батько був суворим"... Батько - це перший чоловік у житті дівчинки. І саме стосунки з ним програмують і стосунки з чоловіками у дорослому віці. Такі програми "записуються" в дитинстві на рівні підсвідомості у вигляді установок та поведінкових моделей. При чому це відбувається само собою. Саме тому так важко подорослішавши, причини свого ставлення до оточуючого світу... Як на мене, щоб змінити свою поведінку та свої реакції, потрібна повна трансформаційна робота з установками... Бо вся Ваша ніяковість та невпевненість "родом з дитинства"....

Я завжди була сором'язливою дівчиною. Завжди хотілося бути поруч з мамою, усюди ходила за нею. Батько був суворим в дитинстві, але мене ніхто ніколи з батьків не сварив, бо я найменша у сім'ї, все найкраще діставалося саме мен

Мені було дуже важко прийняти рішення, щоб піти з ним на прогулянку, бо я дуже боялася, що навіть нічого не зможу йому сказати. Я навіть нікому із хлопців не даю свого номера, бо виникає якийсь страх, про що ж ми будемо спілкуватися, я ж така не цікава людина, у мене не має ніяких захоплень, взагалі нічого.

Я думаю, что Вам сложно строить отношения с молодыми людьми, потому что Вы в детстве очень боялись отца, он был очень суровым и Вы прижимались к маме. Вы и сейчас переживаете в отношениях с мужчиной этот страх. Для того, чтобы разобраться с этим, я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально, чтобы это не мешало Вам дальше жить