Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 23 минуты тому: «Ситуация довольно прозрачная. Женщина говорит, что хотела бы такого мужа , как Вы. Но при этом Вы должны быть свободны. Пока Вы женаты, она может предложить Вам только дружбу. Эт»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 54 минуты тому: «Утрата любых отношений это тяжело и чтобы стало легче должно пройти время, чувства и эмоции важно проживать, не подавляя, и важна поддержка, возможность выговориться. Я рекомендова»
question author 2 часа тому: «Реакція на відповідь № 391668 для Володимир Анатолійович Тарасенко Я получал внимание, поддержку,похвалу все то что мне не хватало в семейной жи»
Вопрос от: Вероніка Возраст: 19

Як відкриватися людям?

Що робити, коли ти вдома ніби нормальна людина, відкрито спілкуєшся з домашніми і таке інше, а вартує тільки вийти в соціум і ти зразу стаєш істотою, яка буквально видушує з себе слова, у мене навіть голос змінюється, він робиться слабким і дуже тихим. Навіть перед родичами, яких я знаю все своє життя і які приїжджають на кожне свято, я ніяковію. Ніхто з мого оточення, окрім домашніх, не знає, що я люблю, що не люблю, що я думаю про те, чи інше; я як пуста посудина, в яку людина, з якою я намагаюся спілкуватися, вливає свою рідину, деколи я навіть можу з тою людиною не погоджуватися, але не наважуюся вступити в дискусію, напевно боюся, щоб мене не виставили дурною чи щось таке. Не маю друзів, взагалі вже років 5 точно. Хочу знайомитися, спілкуватися, але то неможливо зробити якщо я не буду відкриватися людям. У мене цього року з’явився новий колектив, і я гадала, що там все зміниться, я буду дружити, розмовляти таке інше, але ні, все пішло не так. Всі якось здружилися між собою, поділилися на парочки друзів-приятелів, а я одне як завжди :)
Особливо страшно вести з кимось, окрім домашніх, суперечку, бо налякана, що програю і та людина з мене посміється. Не маю впевненості відповідати на парах, навіть якщо все вивчила.

Мене нудить від мене. Я ненавиджу ходити в місця, типу універу чи автошколи, бо там люди, а з людьми я змінююся, стаю забитою і незрозумілою. Я ніколи не сміюся в голос на людях, тільки дома. Завжди подавляю сміх, навіть коли таке відчуття, що зараз лусну. Боже, у мене навіть немає впевненості сказати, що мені щось неподобається, буду терпіти. Я взагалі не впевнена у собі. Хоча раніше було важче, я думала, що люди не спілкуються зі мною через мою зовнішність і мені знадобилося декілька років, щоб усвідомити, що зовнішність тут взагалі ні до чого, проблема криється глибше. Це якась дурість, я хочу нормально жити, без тремтіння рук перед походом на пошту чи в магазин, щоб серце не вискакувало, коли хтось чужий дзвонить.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Добрий день. Що означає відкриватися людям - у вашому розумінні?
Ви пишете, що років п'ять друзів немає. А що сталося пять років тому, що ви залишилися без друзів?
Чи є у вас можливість працювати з психологом індивідуально?
...
Дополнение от автора вопроса ·
з батьками звичайні середньостатистичні відносини, можна сказати, мої єдині друзі, бо майже все їм розповідаю.

більше 5 років тому шкільні друзі раптово перестали зі мною спілкуватися і я як-ніби залишилась без компанії і всі роки до закінчення школи була одна, не намагалася з кимось подружитися, бо у всіх були інші компанії і я не хотіла вмішуватись чи заважати, так якось.

щодо психолога, то я досить давно думаю про похід. але раніше не могла, бо була неповнолітня і батьки були проти того, а зараз страшно якось, ніяково
Дополнение от автора вопроса ·
відкритися людям у моєму розумінні - це не соромитися себе, типу вилупилися з тої шкаралупи де я сижу. бо коли ти мовчиш і взагалі не береш участі в соціумі це відчувається як ніби все проходить повз тебе, ти як глядач, дивишся фільм
цитата:
щодо психолога, то я досить давно думаю про похід. але раніше не могла, бо була неповнолітня і батьки були проти того, а зараз страшно якось, ніяково

Якраз у контакті з психологом ви зможете безпечно для вас "вилупилися із шкарлупи", і цей процес вже почався, коли ви написали сюди...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?