Вопрос от:
Артур
Возраст:
17
Як примиритися з батьками?
Доброго вечора! Мене звати Артур, мені 17 років. Я - школяр, учень 11-го класу, закінчую школу. Мешкаю у Львові. Я веду подвійне життя. Я - гей і маю гомосексуальні стосунки з іншим хлопцем. Його звати Микита, він трішки старший за мене, йому 23 роки. Зараз живу разом з ним. Ми з Микитою познайомилися рік тому на сайті знайомств для ЛГБТ, невдовзі ми почали зустрічатися у реальному житті, наші стосунки швидко перейшли у формат сексуальних. Тоді я ще жив разом з батьками. Ми зустрічались у Микити вдома, так як він мешкає сам. Батькам доводилось брехати, що я допізна гуляю з друзями, а насправді я був у Микити (чим ми там займалися, думаю всім зрозуміло) і пізно вночі повертався додому. Наприкінці січня, коли мені набридло постійно переховуватись, я вирішив зізнатися батькам, що я гей і що у мене є хлопець, якого я сильно кохаю. Вони були в шоці. Іншого я не очікував. Вони дуже релігійні люди, і мене таким виховували, проте я нічого не можу вдіяти зі своєю орієнтацією. Два дні батьки зі мною не розмовляли, а потім підійшли і сказали: ми тобі забороняємо зустрічатися з Микитою. Треба ставати нормальним хлопцем і знаходити дівчину. Я їм кажу, що дівчат не кохаю і не кохав ніколи, що це просто неможливо. Ми посварилися. Я зібрав речі і втік до Микити. Батьки потім телефонували багато разів, а я не брав слухавки. Я почав жити у Микити. Він сказав, що готовий мене утримувати до того моменту, поки я не завершу навчання і не почну працювати. Через декілька днів коли я повертався зі школи до Микити, мій батько вирішив прослідкувати за мною і з\'ясував де я зараз живу. Потім він дочекався поки Микита не повернеться з роботи і не зайде в свою квартиру, щоб зрозуміти як він виглядає. Він почекав поки мій хлопець знову вийде з квартири в магазин, зустрів його у під\'їзді і запросив на розмову на вулиці, під час якої розбив йому обличчя, вдарив кілька разів у живіт і пригрозив, що якщо Микита не відчепиться від мене, то він напише на нього заяву до поліції і посадить його за моє \'\'згвалтування\'\'. Микита повернувся, все розповів мені. Я негайно зателефонував матері, вона зізналася, що батько слідкував за мною. Я сказав, що якщо подібне повториться, або вони напишуть якусь заяву до поліції на мого хлопця, то вони мені більше не батьки і знати я їх не захочу більше. Мати нічого не відповіла, і поклала слухавку. З того моменту і до сьогоднішнього часу, я продовжую жити у Микити, продовжую ходити до школи (точніше ходив до оголошення воєнного стану, з 14-го числа навчання відновилося у дистанційній формі). З 24-го лютого коли розпочалася війна, інколи почала дзвонити мама і запитувати як ви там з Микитою? Живі, здорові? Фраза \'\'Ви з Микитою\'\' мене чомусь приємно здивувала. Батько не телефонує. Я також. Сумую за батьками, вже 100 разів пожалкував, що зізнався їм в усьому. Хочу до батьків, але без Микити я вже також не уявляю свого життя, шалено його кохаю. Підкажіть, будь-ласка, як налагодити відносини з батьками і зберегти стосунки з Микитою, який теж мене кохає?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
