Як не перейматись через дрібниці?

Question

Як спокійно існувати в цьому світі, якщо для мене так важко сприймаються слова інших, якась недобра фраза від людини може вибити мене з колії на кілька днів, я постійно думатиму про це. Також я дуже переймаюсь про те чи я щось людині поганого не сказала чи зробила. Через те що я себе постійно накручую, іноді не можу спати по ночам, навіть від невеликих потрясінь. Я знаю, що в соціум потрібно виходити. Як боротися з низькою самооцінкою? Як нормально сприймати критику? Я навіть не знаю на що потрібно ображатися, а на що ні. Іноді мені здається, що я не розумію, яку емоцію я відчуваю

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Розумієте, ці дрібниці про щось Вам нагадують. Про не дуже приємне. І це неприємне б'є по самооцінці та сприйняттю свого "Я".
Те, що Ви не знаєте, яку емоцію переживаєте, говорить про відчуження від свого "Я", яке відбувається внаслідок постійного психологічного тиску з боку рідних, їх постійного негативного программування на те "А як ти себе поводишь?", "А що скажуть інші?", "Ти ще мала і нічого не знаешь!", "Хто ти така, щоб казати так?!", "Світ жорстокий, в ньому багато поганих людей" тощо.
Від когось з родичів чули щось подібне до цього?Ответ отредактирован автором 14-08-2022 00:33:20

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. [quote]Як боротися з низькою самооцінкою?[/quote]
Зазвичай з самооцінкою не бояться, а підвищують її.
Це відбувається, наприклад, у контакті з психологом, де ви досліджуєте, як формувалося ваше самосприйняття, розширюєте знання про себе, вчитеся утримувати ваші кордони, розуміти почуття, і потреби, що за ними стоять. Це кропітка праця.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Від родичів швидше всього ні. [/quote]
Спробуйте краще пригадати. Якщо б не було такого від близьких, то й від друзів подібне не чіпляло б.
Це не обов'язково мама чи тато, може бути й бабуся з дідусем, й тітка з дядьком тощо.
Друзі тільки "підливають масла у вогонь", хоча які вони Вам "друзі", якщо так чинять із Вами? Справжні друзі зазвичай підтримують, а не навпаки.
[quote]Але варто мені проявити якусь різкість чи щось погане сказати (навіть при сварці) від них буде відповідна реакція.[/quote] А яка саме буде реакція?
[quote]Це незвично для мене, я намагаюся це уникати[/quote]
Незвично отримувати "удар" у відповідь на Ваш "удар"? Але ж це закономірно. Як у боксі - удар на удар.
Чи Ви не вмієте "тримати удар"? 
Може Вас все ж таки морально "били" близькі і Ви боїтеся повтору?

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Це незвично для мене[/quote]
Що саме незвичного для вас, якщо людина відповідає на вашу агресію відповідним чином?
[quote]Я намагаюсь поводитись добре та ввічливо з іншими людьми[/quote]
Це ваш нормальний стан, чи ви робите це спеціально?

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Чому при народженні не видають інструкції як правильно жити і проводитись в тих чи інших ситуаціях?[/quote]
Це питання до ваших батьків, скоріше за все.
Як вони підтримають вас, коли у вас з оточенням конфлікт?

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Чому при народженні не видають інструкції як правильно жити і проводитись в тих чи інших ситуаціях?[/quote]
Тому що ці інструкції видають батьки - це суто їх задача.
Які інструкції від них отримали Ви? Можете їх назвати?

Vitaliya Melnik · Answer

Справді цікаво. Ви впевнені, що батьки нададуть вам підтримку, а самі не йдете до них? Ви кониролюєте кожен свій крок, буквально, залежите від "смішків" інших... Де ви так навчилися?

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Наприклад, коли починають дражнити або задавати провокаційні питання, щоб посміятись з мене, якщо перевести в жарт, то його мені можуть ще довго згадувати. А якщо я намагаюся відповісти так, щоб ця людина мені більше не ставила таких питань, то всі інші починають викрикувати: "Ооо", "Марійка, ти що" і сміятись. Мене це бентежить і здається я щось не так роблю. [/quote]
[quote]Я не знаю як це назвати, спор, мабуть, тобто ви сваритесь з людиною чи спорите на якусь тему. Я не можу себе проявити погано, тобто на емоціях сказати мат, наприклад, бо інші це візьмуть на сміх[/quote]
Це все тому, що Ви звикли бути "гарною" дівчинкою і для друзів незвично й смішно бачити Ваши намагання бути "злою-поганою-різкою", тому вони й піднімають Вас на сміх.
[quote]Вони про це не дізнаються. [/quote]
Ви настільки турботлива й гарна дочка, що навіть батьків засмучувати не хочете. Тому ладні переживати все всередині себе й не отримувати ніякої підтримки. 
[quote]Я звикла планувати все. З якої ноги зайти в автобус, що говорити продавцю, коли намагаюсь купити щось. А коли навалюється якась непипова та не зрозуміла ситуація, я дуже гублюся[/quote]
Так і є. Це "планування" має за мету поводитися максимально правильно, щоб не дай Бог не зробити чогось поганого або неправильного! Бо тоді ж Ви одразу станете "поганою" дівчинкою. 
Тому, "помиляться - не можна!" Це перша інструкція від батьків. Тому що вони засмутяться.
Друга інструкція від них: "Треба бути гарною дівчинкою - і до тебе ставитимуться добре".
Третя: "Не треба турбувати і засмучувати людей (нас теж), бо вони будуть страждать і переживать (як і ми)"...і так далі.
Я вгадав?Ответ отредактирован автором 14-08-2022 01:57:15

Vitaliya Melnik · Answer

Не зовсім розумію, що ви взяли з нашої розмови, але удачі!)

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]І як мені це виправити? Я хочу бути собою, але у великих компаніях чи при стресі (це звучить дуже дивно) я не можу відчувати емоцій ніяких і я намагаюся їх додумати і грати. Я б цього сюди не писала, якби це не здавалося мені таким дивним[/quote]
Такі глибокі й складні речі, які Ви навіть самі не можете назвати й сформулювати, а психолог вимушений просто вгадувати (як я і колега зараз), не виправляються самотужки - бо Ви навіть їх не роздивитесь у собі. Для цього потрібна психотерапія з психологом, який допоможе подолати це відчуження від власного "Я" (тому й не відчуваєте емоцій, а Ваша гра сприймається іншими як штучна, ненатуральна), про яке я й писав на початку, а також разом із спеціалістом Ви зможете розшифрувати всі деструктивні і заважаючі Вам номально жити психологічні програми або по-іншому, життєві настанови, які Ви отримали у спадок від батьків - щоб потім їх переформатувати, виправити на життєдайні і конструктивні.
І це, Марійка, займе якийсь час і доволі багато зусиль. Але без цього ніяк.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]І як мені це виправити?[/quote]
Вам надо перестать быть зависимой от социума.
Для этого надо разобраться с тем, чего Вы так боитесь, что даже не можете ничего чувствовать и быть собой.
Если Вы хотите изменить свою жизнь, Вам придется работать с психологом в индивидуальном порядке по уменьшению страхов и развитию уверенности в себе.
И делать это надо прямо сейчас.
Так как пребывание в новом коллективе может только усугубить Ваше состояние.
Потому что основная проблема остается нерешенной.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]І як мені це виправити?[/quote]
Віднайти свою справжню автентичність і спонтанність. Позбавитись полону лещат, які міцно тримають Вас у своїх обіймах - це страхи, помилкові уяви і судження, напрацьовані за попередні роки моделі деякою мірою викривленого ставлення до себе і у спілкуванні з іншими. 
Гадаю, що співпраця з психологом реально допоможе Вам набути так потрібну людині для здорового життя внутрішню свободу.

Від мене маленький внесок у Ваші майбутні здобутки - відео:

КРИТИКА. КАК РЕАГИРОВАТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-469 

УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Як не перейматись через дрібниці?

Ответы психологов