Проблема з самооцінкою

Доброго дня 👋

Схоже на опис відносин з психопатом. Відносини, в яких вас мучать, ображають, але повної сили захистити себе і піти від абьюзера немає. Як і відчуття самоцінності, яке поступово руйнується у таких відносинах. Це важкий стан невідчуття себе, своїх кордонів, власної гідності. Що важливо розуміти, що мета і задача абьюзера коло вас - вас знищити емоційно або фізично. Всі його дії є грою по відношенню до вас. Психопати не мають повного спектра почуттів та обмежовуються лише ненавистю і бажанням знищувати. Жертв поступово втягують в деструктивні стани та токсичні відносини, які перевертають вашу реальність, чорне стає білим, а біле чорним, ваша самооцінка втрачається. На моїй сторінці є лекція: "Абьюзер. Психопат. Що це?". Також рекомендую книгу: "Бойся я с тобой". Для вас важливо зрозуміти, що відбувається і чому, потім з'явиться ресурс закінчити це. Також рекомендована робота с психологом для отримання досвіду нормальних людських стосунків і повернення собі відчуття, що зі мною все ок.

Добрий ранок, masha!

в мене проблема в тому, що я вже 6 й рік перебуваю в тяжких, токсичних відносинах, кожен раз думаю все, більше нехочу нічого мати спільного з цією людиною, але кожен раз під якимось чином сходимося з ним.

Те, що ви на прив'язі вже шостий рік, розумієте і самі. Але, мабуть, не усвідомлюєте - прив'язані набагато довше. Очевидно з дитинтсва... через потребу відчувати на підсвідомому рівні почуття образи, насилля, приниження і все одно шукати любов в очах тих, від кого залежали (передусім, батьків, можливо, одного з них). Ось розкрита перед вами причина, яку ви назвали "під якимось чином".

Там, звісно, багато дотатків і дотичних аспектів - страх залишитись самою, занижена самооцінка, яку можна розглядати як несформовані відчуття самоцінності, упевненості в собі, гідності та уміння себе захищати і дбати про своє благополуччя.

Тому питання до вас вельми прості і водночас вкрай гострі.
Скільки ще років збираєтесь терпіти?
Коли звернетесь до психолога по підтримку і реальну допомогу щодо виходу із стану емоційної залежності?

Відредаговано автором 15-04-2023 10:16:20

masha, доброго часу доби!
Дуже співчуваю ( Із абюзних взаємовідносин вийти не просто і розлучення не сильно допомагає.. Якщо я не помиляюся, то у Вас психологіна залежність від відносин з цим чоловіком. А це просто фізичними діями не розірвати, нажаль. Без допомоги фахівця це буде вкрай важко..
Хто є поряд з Вами - друзі, родичі - хто підтримує Вас у цьому розриві з чоловіком?

Добрый день!

але до поки все кожен раз пробачала, і знову продовдувала неодноразово...

Из вашего сообщения не чувствуется, что вы хотите (и готовы) выйти из этих токсичных отношений.

Тогда что вы хотите узнать у психологов?
Какой вопрос вас интересует?

Если учесть, что 67% женщин продолжают оставаться в абьюзивных отношениях, то возможно вас интересует то, как вы можете наладить отношения с мужем-тираном?
Или вы хотите избавиться от страхов, развить свою уверенность, научиться противостоять манипуляциям мужа и отстаивать свои границы, будучи в отношениях с ним?
Или все-таки хотите расстаться с мужем и поработать над своей эмоциональной зависимостью, чтобы со следующим мужчиной не повторилась ситуация домашнего насилия?

От ваших пожеланий будет зависеть и ваш запрос на индивидуальную психотерапию (потому что самостоятельно вы эту свою проблему не решите).

Доброго дня masha!
Як на мене, нічого дивного не має в тому, що не вдається припинити ці токсичні стосунки.
Нам здається, що достатньо нам щось вирішити і все одразу зміниться... Насправді, близькі стосунки - це набагато глибше та складніше. Це невидимі "ниточки", якими люди виявляються "зв'язані", і, якщо їх намагатися силою розірвати, як це не прикро, але можна зробити ще гірше самому собі... Бо проблема не зовнішня, а знаходиться всередині нас самих... Ну, зможете, витративши всі сили та своє здоров'я, розірвати... Пройде час і захочеться мати нові стосунки... І що далі?
Коли залишаються незмінними, нетрансформованими внутрішні моделі поведінки, проблеми, як правило, починаються ті ж самі... І що далі? на ті ж "граблі"?
У випадку токсичних стосунків діє принцип співзалежності. Якщо є "жертва", абьюзер обов'язково з'явиться.. Окрім того, ці ролі взаємозамінні. Зачасти, той же самий аб'юзер був колись "жертвою" і, навпаки, "жертва" в якусь мить може почати себе поводити як аб'юзер... Це як біг по колу... Єдиний вихід - вийти на рівень самодостатньості, щоб розірвати цей ланцюжок... Які стосунки були між Вашими батьками? Як ставилися до Вас в дитинстві?

Доброго дня. Самостійно навряд чи вийде справитись з аб'юзивними відносинами. Тим паче ,що є фізичне насилля. Рекомендую звернутися до психолога, щоб позбутись залежних стосунків.

Дякую за відвертість!
Ну що ж, Ваша сумна відповідь мене не дуже здивувала. Бо лише підтвердила мої припущення...
Це так звані родові програми, які дитина автоматично переймає у "спадок".
Окрім того, найцікавіше, що, певна річ, все зовні говорить ніби про те, що саме тато бува аб'юзером, бо пив, але... Чи насправді це так?
Адже, далі Ви пишете, що мама займалася сама всім, але, чомусь довірливо говорити з нею у Вас не виходило... А чому? Що не давало цього робити? Ми ж відчуваємо навіть те, що пояснити не можемо... Тобто, і мама не знала, як правильно себе поводити і, швидше за все, несвідомо, намагалася конкурувати з батьком, доводячи, можливо, що вона краща ( і навіть сама цього не розуміла). Тобто, велике питання, хто потім був аб'юзером, насправді...
Єдиний вихід, вийти за межі деструктивних батьківських поведінкових моделей... Окрім того, як на мене, ще є недопрожите питання недолюбленості в Вашому дитинстві. А це дуже суттєво заважає побудові гармонійних стосунків з чоловіком