Вопрос от:
Жінка
Возраст:
30
Хаос в житті, безсилля, як розставити пріоритети і впоратися
Доброго вечора. Звертаюся за підтримкою і порадами, і щоб отримати інформацію, якої мені не вистачає.
Вже не раз задавала питання на порталі, мені здебільшого радили звернутися індивідуально до психотерапевта. Вважаю це слушна порада, і маю ще кілька запитань щодо цього.
Періодично мене хвилюють різні психологічні проблеми, я стараюсь в цьому розібратися. Задавала питання на форумі, багато читала відповідей на питання інших людей зі схожими проблемами, різні статті, книги, переглядала відео, проходила психологічні тренінги, була в терапії деякий час. І все ж мої проблеми не вирішені досі. Опираючись на те, що я дізналася, сподіваюсь що мою ситуацію може покращити тривала глибинна психотерапія, + можливо знадобиться медикаментозна підтримка.
Спробую лаконічно викласти, що турбує і задати питання.
Найбільше хвилюють стосунки з чоловіком.
Особисті відносини для мене дуже важливі.
Проблем в цій сфері багато:
Вийшла заміж в дуже ранньому віці, тепер розумію що шукала і потребувала на той момент мами і тата, а не чоловіка як партнера, але тоді вважала себе достатньо дорослою. На початку відносин я дуже ревнувала, і коли мене щось сильно зачіпало, я боялась говорити прямо і вирішувати ситуації цивілізовано, а справлялася з переживаннями за допомогою контратаки – я переключала увагу, одного разу був секс з іншим чоловіком, з кількома хлопцями були побачення і цілувалась, з кількома вела романтичні переписки. Це все зрада. В якісь моменти коли це відбувалося я не розуміла, що наші з чоловіком стосунки не закінчилися, в якісь моменти мала намір розлучитися. Але по факту живемо з чоловіком як сім'я досі. Я дуже шкодую, що вчиняла так, а не інакше. Впродовж кількох останніх років зрозуміла, переосмислила все це і усвідомила що це було не ок. Чоловік не знає. Я і боюсь про це говорити, і боюсь що може дізнатися з інших джерел, і боюсь розлучитися тепер, бо ніби зараз в нас норм стосунки. І боюсь прожити все життя в цих сумнівах.
Зараз я матеріально залежу від чоловіка. У нас двоє дітей. Спочатку у зв'язку з пандемією, а згодом з війною діти не можуть стабільно ходити в садок/школу, і з ними залишаюся я. Відповідно я в цей період немаю стабільної роботи, достатніх доходів, а лише мізерні підробітки. Тому я боюся розлучитися, бо потрібно мати кошти на житло і життя з ними.
Коли я щось заробляю, то ці суми я дуже швидко витрачаю, в першу чергу на їжу, одяг, іграшки, інші потреби дітей, трохи на свої потреби. Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?
Вже не раз задавала питання на порталі, мені здебільшого радили звернутися індивідуально до психотерапевта. Вважаю це слушна порада, і маю ще кілька запитань щодо цього.
Періодично мене хвилюють різні психологічні проблеми, я стараюсь в цьому розібратися. Задавала питання на форумі, багато читала відповідей на питання інших людей зі схожими проблемами, різні статті, книги, переглядала відео, проходила психологічні тренінги, була в терапії деякий час. І все ж мої проблеми не вирішені досі. Опираючись на те, що я дізналася, сподіваюсь що мою ситуацію може покращити тривала глибинна психотерапія, + можливо знадобиться медикаментозна підтримка.
Спробую лаконічно викласти, що турбує і задати питання.
Найбільше хвилюють стосунки з чоловіком.
Особисті відносини для мене дуже важливі.
Проблем в цій сфері багато:
Вийшла заміж в дуже ранньому віці, тепер розумію що шукала і потребувала на той момент мами і тата, а не чоловіка як партнера, але тоді вважала себе достатньо дорослою. На початку відносин я дуже ревнувала, і коли мене щось сильно зачіпало, я боялась говорити прямо і вирішувати ситуації цивілізовано, а справлялася з переживаннями за допомогою контратаки – я переключала увагу, одного разу був секс з іншим чоловіком, з кількома хлопцями були побачення і цілувалась, з кількома вела романтичні переписки. Це все зрада. В якісь моменти коли це відбувалося я не розуміла, що наші з чоловіком стосунки не закінчилися, в якісь моменти мала намір розлучитися. Але по факту живемо з чоловіком як сім'я досі. Я дуже шкодую, що вчиняла так, а не інакше. Впродовж кількох останніх років зрозуміла, переосмислила все це і усвідомила що це було не ок. Чоловік не знає. Я і боюсь про це говорити, і боюсь що може дізнатися з інших джерел, і боюсь розлучитися тепер, бо ніби зараз в нас норм стосунки. І боюсь прожити все життя в цих сумнівах.
Зараз я матеріально залежу від чоловіка. У нас двоє дітей. Спочатку у зв'язку з пандемією, а згодом з війною діти не можуть стабільно ходити в садок/школу, і з ними залишаюся я. Відповідно я в цей період немаю стабільної роботи, достатніх доходів, а лише мізерні підробітки. Тому я боюся розлучитися, бо потрібно мати кошти на житло і життя з ними.
Коли я щось заробляю, то ці суми я дуже швидко витрачаю, в першу чергу на їжу, одяг, іграшки, інші потреби дітей, трохи на свої потреби. Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
