Вопрос от:
Ностальгія
Возраст:
32
Кохання і реальне життя
Привіт. Я доросла людина в якої є своє реальне життя, сім'я, відповідальність.
Але я не можу забути, не думати, відпустити один момент. Одного разу я зустріла чоловіка, в якого сильно закохалась. Це напевно найсильніше почуття в моєму житті.
А ще це повне співпадіння на рівні тіла, фізіології – це єдиний чоловік який мені фізично був повністю приємним. Ні з ким іншим такого ніколи не було. Мені повністю приємно і комфортно все на рівні тілесності – його зовнішність, фігура, який він на дотик, запах, його голос, як він рухається. Мені повністю все в ньому приємне. І це єдиний чоловік, чиї дотики не викликали в мене дискомфорту, напруження, огиди, на відміну від інших чоловіків. Єдиний з ким фізично поруч я могла просто розслабитися, мені не треба було захищатися, відсторонюватися, я могла просто отримувати задоволення від кожної секунди присутності поряд.
Так само і в спілкуванні, я могла з ним бути відвертою, бути собою, я відчувала розуміння, справжнє, глибинне. Ніби в нас дійсно був повний психологічний контакт.
Але є нюанс. Доходячи до піку близькості він враз все обривав, повертався стіною. Наприклад коли це відверта розмова, максимальний душевний контакт, порозуміння з півслова, і раптом ніби спрацьовує тумблер і він відштовхує, відсторонюється. Я думаю що цей момент це теж гачечки, за які я чіпляюся. А були б здорові стосунки, то не було б такої сильної закоханості, магнетизму.
Не спілкуємося рік. Подумую, що якби знала, що потрібна йому, то усе зробила б щоб бути з ним.
А розумом розумію, що може бути різне, розчарування і тд. І раптом згасне вся любов, тим паче що більше схоже на захоплення, пристрасть.
Разом з тим думаю, а може це і є моя справжня любов і я була б щаслива з ним. Не знаю. Навряд чи. Але дуже тягне до нього.
В мене сім'я і своя відповідальність. Він раніше був одружений, зараз в стосунках з іншою жінкою.
Я не щаслива в своєму житті. Про нього думаю майже щодня, але розумію що він, думки про нього – це зараз не про реальне життя зважаючи на обставини.
А от чи варто міняти обставини зі своєї сторони, щоб дати хоч шанс чомусь бути між нами? Відколи я його знаю, ми обоє були в стосунках з іншими. І просто не було шансу щоб щось склалося. Але не знаю чи склалося б, якби обставини були кращими. Чи можу я бути щаслива в стосунках?
Але я не можу забути, не думати, відпустити один момент. Одного разу я зустріла чоловіка, в якого сильно закохалась. Це напевно найсильніше почуття в моєму житті.
А ще це повне співпадіння на рівні тіла, фізіології – це єдиний чоловік який мені фізично був повністю приємним. Ні з ким іншим такого ніколи не було. Мені повністю приємно і комфортно все на рівні тілесності – його зовнішність, фігура, який він на дотик, запах, його голос, як він рухається. Мені повністю все в ньому приємне. І це єдиний чоловік, чиї дотики не викликали в мене дискомфорту, напруження, огиди, на відміну від інших чоловіків. Єдиний з ким фізично поруч я могла просто розслабитися, мені не треба було захищатися, відсторонюватися, я могла просто отримувати задоволення від кожної секунди присутності поряд.
Так само і в спілкуванні, я могла з ним бути відвертою, бути собою, я відчувала розуміння, справжнє, глибинне. Ніби в нас дійсно був повний психологічний контакт.
Але є нюанс. Доходячи до піку близькості він враз все обривав, повертався стіною. Наприклад коли це відверта розмова, максимальний душевний контакт, порозуміння з півслова, і раптом ніби спрацьовує тумблер і він відштовхує, відсторонюється. Я думаю що цей момент це теж гачечки, за які я чіпляюся. А були б здорові стосунки, то не було б такої сильної закоханості, магнетизму.
Не спілкуємося рік. Подумую, що якби знала, що потрібна йому, то усе зробила б щоб бути з ним.
А розумом розумію, що може бути різне, розчарування і тд. І раптом згасне вся любов, тим паче що більше схоже на захоплення, пристрасть.
Разом з тим думаю, а може це і є моя справжня любов і я була б щаслива з ним. Не знаю. Навряд чи. Але дуже тягне до нього.
В мене сім'я і своя відповідальність. Він раніше був одружений, зараз в стосунках з іншою жінкою.
Я не щаслива в своєму житті. Про нього думаю майже щодня, але розумію що він, думки про нього – це зараз не про реальне життя зважаючи на обставини.
А от чи варто міняти обставини зі своєї сторони, щоб дати хоч шанс чомусь бути між нами? Відколи я його знаю, ми обоє були в стосунках з іншими. І просто не було шансу щоб щось склалося. Але не знаю чи склалося б, якби обставини були кращими. Чи можу я бути щаслива в стосунках?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
