Не любов до себе. Самотність

Вітаю, Artemyda.
На рахунок книги можу порадити Дейла Карнегі "Як здобувати друзів і впливати на людей". Проте, набагато кориснішим може буде набиратись практичного досвіду безпосередньо в спілкуванні з людьми. Найбільш бережно це може відбутись в роботі з психологом. Також неймовірно корисно було б спробувати групову терапію. Вона дозволить в безпечному просторі (під керівництвом психолога) набути навички комунікації з людьми, отримати досвід спілкування, знизити страх перед контактом з іншими, а може навіть і завести друзів. Знаю, що зараз існують і онлайн групи, якщо для Вас це буде зручніше. Можете шукати певної спрямованості, яка Вас найбільше цікавить.

Добрий день!

вже пізно

Ніколи не пізно щось змінювати, бо це Ваше життя і Ваш вибір.

в мене немає досвіду спілкування

Якщо є речі, хоббі які Вас цікавлять, то це найлегший спосіб знайти людей за інтересами і спілкування буде навколо цих речей - воно може бути легше і простіше.
Більше шансів завести друзів для людей які знаходяться в однаковому становищі, умовах. Зі схожими труднощами, проблемами - це те що об'єднує, взаємна підтримка і розуміння того через що проходить людина.

я відчуваю себе недостатньо хорошою розумною щоб зі мною дружити.

Потрібно себе пізнати. Познайомитись з собою.
Хто я? Чим я цікавлюсь? Що вмію? Чого я хочу від свого життя?
Перший і найкращий друг для Вас - це Ви самі.
Потрібно себе прийняти, з усіма помилками. Знайти в собі риси, які Вам подобаються.

Є багато книжок про те як спілкуватись, але тільки через власний досвід і пізнання себе і своєї індивідуальності Ви зможете досягти бажаних результатів.

Книга Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування Джеймс Борг

(Не)помітні Іван Байдак

Вітаю, Artemyda.
Співчуваю вам, дуже нелегко знайти своє місце в соціумі, коли батьки, основне завдання яких - допомогти дитині адаптуватися в суспільстві, зробили все навпаки, залишили вас біля себе, не дали можливості пройти вчасно такі необхідні етапи розвитку особистості – вбудуватися у групу однолітків, навчитися комунікувати, конфліктувати, відстоювати свої інтереси. Замість того, щоб зосередити увагу на ваших сильних сторонах, розвивати ваші природні здібності, батьки підкреслювали інвалідність, що зробило вас дуже чутливою до оцінки, невпевненою у собі. І тут виникає цікаве питання: навіщо вони так робили? У всьому є користь. Поміркуйте, для чого їм потрібно, щоб ви сиділи вдома, не з ким не спілкувалися? Що вони для себе отримують від цього?

Комунікувати з людьми складно тільки на початку. Якщо ви будете докладати зусиль, не кинете спроби при перших невдачах, то згодом у вас обов'язково з’явиться навичка взаємодіяти з задоволенням для себе та інших. Тому приєднуюся до колеги, яка рекомендує вам пройти групову психотерапію – це буде дуже корисний досвід для вас. В групі є психотерапевт для безпечного спілкування, який допоможе вам на перших кроках. А одногрупник дадуть підтримку, яку ви так потребуєте. Зараз в інтернеті багато пропозицій безкоштовних груп. Пошукайте і ви знайдете психотерапевта, з яким вам захочеться пройти свою першу групу.

Ви пишете, що «я відчуваю себе недостатньо хорошою розумною щоб зі мною дружити», «Я гублюся не знаю про що говорити» - це може свідчити про те, що в контакті з іншою людиною ви зосереджені не на спілкування, ні на людині поряд, а на собі. Це наче ви намагаєтеся дивитися на себе очима співбесідника і за нього додумуєте негативні оцінки для себе. Вихід з такого стану – усвідомити в момент комунікації: «Я зараз думаю про себе, а не про людину. Я не бачу і не чую людину. Я дивлюся і слухаю тільки себе. Мені потрібно розвернути погляд на людину, подивитися на неї з зацікавленістю, спитати про її життя, інтереси». В цьому рецепт вдалого спілкування – проявити справжній інтерес до того, хто зараз поряд з вами. Як виглядає, який стиль одягу, який колір очей, чим займається, де навчається чи працює, які мріє має. Переведіть свій прискіпливий погляд від себе і направте його на людей. А якщо думки будуть повертатися до негативної самооцінки, зупиняйте себе: «Я зараз знову себе критикую. Це заважає мені спілкуватися. А я хочу мати друзів. Тож покритикую себе пізніше, а зараз подивлюся та поговорю з людино».

Дуже добре цю техніку описано в книзі Роберта Ліхі (Лихи) «Свобода від тривоги. Впорайся з тривогою, поки вона не розправилася з тобою» глава 8. «Мені так соромно!» - соціальна фобія. Рекомендую для ознайомленя. Автор надає конкретні вправи, як впоратися з соромом, який заважає спілкуванню.

Щоб стати цікавою для людей, потрібно мати справу, яка приносить вам задоволення. Тому тут рекомендація – знайти те, чим ви можете бути корисні людям. Це може бути чим завгодно: малювання, написання текстів, вироби своїми руками. Головне – вам самій справа повинна подобатися і приносити душевну радість. Тоді вам буде про що розказати іншим людям, бо ваші очі будуть горіти, вам буде цікаво самій з собою, тож цю зацікавленість ви будете транслювати іншим.

«І як забути минуле» - ми забуваємо те, що позбавлене емоційних переживань. Тож поки у вас є багато спогадів, які наповнені різними емоціями, забути їх важко. Емоційне навантаження можна прибрати, якщо багато разів розказувати історії, які вас бентежать тій людині, яка вміє слухати, або записувати у щоденник або наговорювати на аудіозапис, потім перечитувати або переслуховувати до тих пір, поки вас не занудь від них. Так працює психіка: спочатку треба наповнити максимально увагою (наче щосили надути повітряну кульку), а потім енергія сама піде до інших збережених епізодів (кулька здується). Так повільно перебираючи спогади, ви позбудетеся болю минулого – поставити прочитану книгу на полицю і візьмете іншу.

Цікаво, що взяли собі нікнейм – Artemyda. Чи знаєте ви історію, характер цієї богині? Якщо ні – було б корисно дізнатися. Артемида – богиня полювання, вибрала для себе долю незайманої одиначки, живе у лісі, серед природи і допомагає жінкам у складних ситуація. Може це і про вас потенціал – бути в нагоді тим, хто потребує підтримки. Так, я розумію, що зараз вам самій дуже потрібна допомога, та багато людей вирішували свої проблеми, коли присвячували себе служінню іншим. Це лише мої фантазії про те, як ви могли б знайти себе серед людей. Що вам підійде – знаєте тільки ви.
Вірю, що ви подолаєте непростий період свого життя. Вірю у ваш потенціал і духовну силу!

Доброго вечера!
Общество вам наклеяло ярлыки... инвалид... несамостоятельная... недостойная... ненужная... и т д.
И вы в них поверили... а как тут не поверить... когда общество так тебя воспринимает... всего лишь из за инвалидности...
Конечно очень обидно и не было поддержки и любви от родителей...
Плюс тотальное одиночество...
Задача теперь осознать - что все, что вам налепили - это всего лишь ярлыки других людей.
Да гдето в них есть правда... ограничена в движениях... мало подвижна... не самостоятельна.
Но прежде всего вы личность и человек!
И у вас свой внутренний мир - который может быть очень красивым.
Задача его раскрыть для себя - а какая вы?
Что вам нравится? Чем вы увлекаетесь? Какие у вас интересы и задатки?
И развивать это все - учится.
Учится никогда не поздно. Сейчас можно многому и через интернет обучаться.
( курсы, лекции - если вам сложно очно учится)
И самое главное нужно для себя осознать - что вы не виноваты, что так судьбой у вас инвалидность.
Нет вашей в этом вины. А значит и постоянно себя наказывать тоже не надо и деструктивно.
Попробуйте на себя взглянуть другими глазами - как целая Вселенная!
Тогда возможно и комплексов меньше станет.
А люди... ну люди они разные... ктото вас не примет... ктото отвернется да...
а ктото наоборот примет и вы ему будете интересны! Но только в том случае, если вы сами для себя станете интересной! И начнете себя развивать ( в знаниях, в творчестве, в общении)
А для этого попробуйте по чучуть хотя бы себя начать любить - за целый мир... за родителей... за себя!

Доброго, Artemyda!

Мені здається що якщо я зараз навіть почну здійснювати свої мрії вже пізно і з цього нічого хорошого не вийде.

А якщо не почнете, буде краще? Не буде відчуття, що ніби й не жили взагалі?

Мені потрібні конкретні поради як навчитися вчитися спілкуванню

НЕможливо навчитись спілкуванню НЕ спілкуючись. Тому головна порада: СПІЛКУВАТИСЬ. Будь де і будь як. Але спілкуватись. Різні форуми та клуби по інтересам. Правда для того треба ще й мати ці інтереси.

Якби я не була такою м'якою і вміла з ними сперечатися. Не можу себе пробачити.

Коли я знайомлюсь з людьми якщо людина мені подобається я відчуваю себе недостатньо хорошою розумною щоб зі мною дружити

І як забути минуле

Ці всі теми - теми на психотерапію з психологом. Де і пробачити себе зможете, і відреагувати свої почуття з батьками, і певні ситуації перепрожити в новому форматі, і власну САМОЦІННІСТЬ відчути.
По книжкам цього на жаль не зробити.