Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Хочу, чтобы судьба взяла меня за волосы и прямо мордой - в счастье, в сч...»
Вопрос от: Nataly Возраст: 38

Працевлаштування

Доброї ночі. Шановні експерти, допоможіть, будь ласка, сформувати запит чи знайти першопричину проблеми. Є бажання працювати, але присутній страх пошуку і виходу на роботу, так як виходити, в принципі, немає куди. Той час, коли працювала - робота була низько оплачуваною. Потім була домогосподаркою та на сьогодні - мама майже 3-річної дитини. Із бажань - працювати не тільки на альтруїстичних засадах, а отримувати достойну зарплату. Хочеться перепрофілюватися, але:

1. я не можу сказати, що мені подобається і ким би я хотіла працювати, плюс - переїхала за кордон, є фактор невизначеності (не зрозуміло на який термін - півроку чи більше). Тутешня робота - не варіант, адже питання мови з нуля не швидко вирішується. Намагаюся розглядати роботу, яку можна освоїти та робити дистанційно. Крім it (не саме програмування, а суміжно-обслуговуючі спеціальності) - нічого не приходить в голову.

2. спиняє страх, що у віці майже 40 років мене ніхто розглядати мене, тим більше, як початківця, не буде (хоча, це не тільки стосовно цієї галузі, взагалі - пошуку і влаштування на роботу), а ейджизм - в цій сфері досить поширений.

Я не розумію, чи за стільки років відсутності професійної діяльності в мене звичайний страх виходу із зони комфорту, чи це низька самооцінка, чи проблема в самоідентифікації, чи це певна інфальтильність, чи це криза 40 років (хоча, вона більше притаманна чоловікам)? Я не зовсім розумію, по якому запиту шукати вирішення своєї проблеми і як правильно сформувати проблему.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Мария Радченко — психолог
Мария Радченко психолог
Дніпро ·
Доброго ранку, Наталі!

Для знаходження першопричини проблеми ліпше за все звернутися по індивідуальну консультацію до психотерапевта, бо пошук першопричини може займати не одну сесію з фвхівцем. Проте, з формулюванням запиту в форматі форуму допомогти можно.

Криза середнього віку притаманна представникам обох статей, жінкам в тому числі. І часто буває так, що якщо жінка, припустимо, реалізувалася як мама, і довгий час не підіймала для себе питання професійного самовизначення, то саме в середньому віці дане питання може стати для жінки актуальним. Адже близько сорока років більшість людей якраз переоцінюють своє життя з оглядом на минулий досвід, і дивляться, чого не вистачає і що потребує змін.

Зміни в житті можуть викликати страх, і це природньо. Мозок багатьох людей влаштований так, що йому потрібна сталість і певна стабільна життєва рутина, а коли вона змінюється, навіть на краще, це сприймається як щось погрозливе саме через новизну та вихід із зони комфорту. Проте, Ви можете розширити свою зону комфорту, поступово включивши туди пошук роботи щоб вони з чогось зо лякає перетворилися на звичну річ.

Стосовно самоідентифікації. А як у Вас з нею було протягом життя? До виходу на першу в житті роботи? До народження дитини? І як ситуація змінилась після того, як Ви стали мамою?
Чи є у Вас хобі та сфери діяльності, які Вас приваблюють і потенційно можуть підійти в якості роботи? Чому саме не любите працювати? Чи був у Вас негативний досвід роботи в минулому, який міг вплинути на таке ставлення?
Які у Вас відносини з власними батьками, чи вони чинили на Вас психологічний тиск, коли треба було робити важливий життєвий вибір в тій чи іншій сфері? Як у Вас в цілому з усвідомленням власних бажань та потреб, чи важко розуміти, чого Ви хочете в даний момент часу?
Для того, щоб відповісти на питання "хто я?", треба дослідити себе і своє життя більш детально. Це копіткий, але цікавий процес.

Стосовно ейджизму. Він може бути присутній, проте дискримінація за віком є порушенням Ваших прав як людини і нічого не свідчить про Вашу кваліфікацію і якість як фахівчині. Якщо в одній компанії Вам відмовлять через вік, Ви зможете зробити про неї висновки як таку, що Вам не підходить, і шукати іншу. Адже не тільки роботодавці обирають працівника, а і Він їх.

Бажаю успіху в досліженні себе, і якщо буде складно, звертайтесь по допомогу. )
Наталі, доброго ранку. Ви самі підкреслили у своєму зверненні, які сфери Вашого життя "просідають". Але розібратися із цим можна тільки в індивідуальній роботі із психологом. Зараз це просто, працюєте із психологом онлайн, можете підібрати на цьому сайті.
...
Наталі, якщо Ви саме хочете працювати, а не маєте нагальну потребу (матеріальну, наприклад) вийти на роботу, то у Вас є час і можливості розібратися в цьому питанні.

Чи Ви дійсно цього хочете?
Або ж відчуваєте певний тиск (рідні, "суспільство ", тощо)?
Чи подобається Вам бути вдома, займатись дитиною?
Чи відчуваєте себе "я ок", коли не працюєте?
Що подобалось тоді, коли Ви працювали?

Звісно, що час, проведений без роботи може накласти свій відбиток у вигляді страхів.

Щодо пошуку нової сфери- тут важливо прислухатись до себе, що подобається. Це можна аналізувати не тільки на власному досвіді, але й прислухатись до своїх реакцій на якісь моменти у фільмах чи розповідях інших людей. Коли виникає почуття "о, класно йому/їй".

Щодо віку- насправді в наш час багато людей змінюють сферу після 40, отримуючи другу освіту, чи починаючи власну справу.

Важливіше орієнтуватись на ваші внутрішні бажання, ніж на те, як хтось там потім може подивитись на ваш вік, чи досвід.
цитата:
Той час, коли працювала - робота була низько оплачуваною.

Nataly, доброго дня. Вам щось подобалось на тій роботі? Чи зможете використовувати навички, які мали, на іншій роботі, і чи є таке бажання?

цитата:
Намагаюся розглядати роботу, яку можна освоїти та робити дистанційно. Крім it (не саме програмування, а суміжно-обслуговуючі спеціальності) - нічого не приходить в голову.

Спеціальності з IT сфери розглядаєте тільки із-за можливості працювати дистанційно чи Вас щось зацікавило?

цитата:
спиняє страх, що у віці майже 40 років мене ніхто розглядати мене, тим більше, як початківця, не буде (хоча, це не тільки стосовно цієї галузі, взагалі - пошуку і влаштування на роботу), а ейджизм - в цій сфері досить поширений.

Багато чого залежить від Вас: чи будете навчатись перед пошуком роботи і які знання отримаєте, як напишете резюме та супроводжувальний лист, як будете поводити себе на співбесідах і взагалі комунікувати з роботодавцями, чи будете продовжувати пошук після перших відмов, якщо вони будуть. Для IT компаній зазвичай ще має значення рівень англійської мови. Вік - це тільки один з факторів.

цитата:
Я не розумію, чи за стільки років відсутності професійної діяльності в мене звичайний страх виходу із зони комфорту, чи це низька самооцінка, чи проблема в самоідентифікації, чи це певна інфальтильність, чи це криза 40 років (хоча, вона більше притаманна чоловікам)? Я не зовсім розумію, по якому запиту шукати вирішення своєї проблеми і як правильно сформувати проблему.

Ви досить зрозуміло описали свій запит. Якщо звернетесь до психолога, він Вам має допомогти розібратись, в чому саме проблема і як її можна вирішити. Можливо, факторів декілька. Але якщо Вам важливо сформулювати своє питання більш лаконічно, то це може бути запит на профорієнтацію, професійну самореалізацію або кар'єрне консультування.
...
Доброго дня, Наталя! Дуже багато страху та невизначеності відчуваю у вашому тексті. У вас є потреба в реалізації і є багато страхітливих перепонів, які треба пройти. На що в собі ви можете опиратись? В чому ваша сила та впевненість? Так, існують певні вимоги та очікування на різних роботах, але це нормальні стадії, які проходять всі працівники. Пропоную для покращання відчуття самооцінки написати всі свої досягнення за життя, згадати свій досвід та присвоїти його для подальших зрушень. Кожна задача потребує ресурсів та натхнення, які вам зараз треба відновити в собі!
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 354592 для Тетяна Штапова

"Вам щось подобалось на тій роботі? Чи зможете використовувати навички, які мали, на іншій роботі, і чи є таке бажання?"-

Робота була пов'язана з інтелектуально-комунікативною діяльністю. Так, подобався мій розвиток, подобалось користь, яку я можу приносити. Навряд, чи мої навички, будуть корисними в іншій країні, де є моменти з мовою та є соціально-культурні, ментальні, економічні, юридичні і т.д. відмінності. Тобто, робота була спрямована на внутрішнього споживача.

"Спеціальності з IT сфери розглядаєте тільки із-за можливості працювати дистанційно чи Вас щось зацікавило?"-

Так, можливість працювати дистанційно, перспективність галузі в цілому, відносна універсальність на міжнародному ринку, адекватне співвідношення затрачених зусиль та винагороди за це.
Якщо Ви маєте на увазі, чи мене привабила певна позиція - то важко сказати, що я в захваті від чогось: є певні вакансії, які я розумію, що не для мене, тому їх і не розглядаю, є певні вакансії, на які б потенційно я могла підійти і потенційно мені було б нормально виконувати свої обов'язки, проте, важко сказати поки не спробуєш, що саме це твоє... Читати опис певної посади - це досить загальне уявлення, адже, все залежить від продукту, з яким маєш працювати, від обов'язків в межах посади.

Можливо, випереджаючи наступне питання - а чи не пробували підготуватися до якоїсь вакансії? - скажу, що пару років назад проходила курси на одну із спеціальностей, проте, так і не спробувала влаштуватися на роботу. По-перше, склались обставини, що завадили своєчасно це зробити. Іншою причиною стало враження, яке склалося під час проходження цих курсів. На той час - освітні проекти досить теоретизовані, відірвані від практики - тобто, не було реального замовника, тому мені без досвіду в резюме не було можливості вписати хоча б якийсь мінімальний реальний досвід, навіть, під наглядом ментора. Плюс - на такі курси, зазвичай, приходять люди, які уже працюють в іt- компанії, але хочуть горизонтально переміститись з однієї посади на іншу, більш привабливу для них. В такому випадку - це "реверанс" hr -ру "я хотів би займатися тим-то, і курси зараз проходжу" - тобто - це нормальна практика кар'єрного зростання та зміни позиції в самій організації. В такому випадку, простіше змінювати позицію, бо вони "в темі", їх уже знають в компанії, в них є знання продукту, а самовдосконалення і амбіції молоді в даному випадку тільки вітаються. В тому конкретному випадку відчувала себе "в чужій пісочниці" в професійному плані, ну і дивилися на мене, як на тьотю, яка зайшла не в ту ауди аудиторію.

Плюс, із розповідей знайомих, розумію, що при прийомі на роботу, віддають перевагу, ясна річ, професіоналам, з досвідом, проте, якщо беруть на роботу без досвіду, то охочіше візьмуть хлопчика чи дівчинку, ніж людину зрілого віку. Я розумію, що якщо керівник проекту - молодий /а хлопець чи дівчина 23-27 років, то їм комфортніше працювати, як мінімум з однолітками, а не ровесниками батьків...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 354552 для Марія Радченко

Дякую за відповідь і пораду про розширення зони комфорту : " дорогу осилит идущий".


"Стосовно самоідентифікації. А як у Вас з нею було протягом життя? До виходу на першу в житті роботи? До народження дитини? І як ситуація змінилась після того, як Ви стали мамою?":

Якщо ви про вибір навчального закладу і професії : то на той час виходили із можливостей батьків, які були дуже обмежені, зійшлися на компромісному варіанті, від якого я була не в захваті, але і не було тієї спеціальності, якої я категорично не хотіла. Вчилася старанно, але в результаті по спеціальності не працювала. Знайшла роботу, схожу на свою спеціальність, але з відмінностями. До виходу в декрет, працювала на декількох роботах, різних за своє сутністю, проте, як і всюди є свої нюанси, завищених очікувань і рожевих окулярів не було. Покинула роботу, тому що пішов асиметричний значний перекіс в сторону роботи, почала страждати сімейна сфера.

Після народження дитини - чи то хотілося чи то планувала вийти хоча б частково на роботу, проте, обставини і життя вносить корективи. Так і не склалося. Зараз є вигорання від домашнього господарства і спілкування з дитиною, не вистачає інтелектуального навантаження, самореалізації в професійній сфері.
Є можливість повернутися до попередніх двох робіт, періодично дзвонять пропонують виходити. Бажання виходити саме туди немає, тому що зарплати в цих галузях смішні, проте, зусиль, часу і понаднормової роботи повно за замовчуванням, враховуючи свою обов'язковість і віддачу, знову буде страждати сім'я, в першу чергу дитина. Тому, постає питання "на хіба така робота?"

Плюс, наразі, і ця потенційна можливість, зникла, так як змінила місце перебування - за кордоном.

"Чи є у Вас хобі та сфери діяльності, які Вас приваблюють і потенційно можуть підійти в якості роботи? Чому саме не любите працювати? Чи був у Вас негативний досвід роботи в минулому, який міг вплинути на таке ставлення?"

Так, є хобі, які мене "переключають", де я можу медитувати, але в професійну діяльність, навряд чи вони можуть перерости, тому що фізично буде виснажливо і я за станом здоров'я не зможу приділяти діяльності повний робочий день.

Я б не сказала, що я не люблю працювати: я як і всі - розчаровуюсь, коли в мене щось не виходить, і отримую задоволення, якщо щось класно вийшло.

Щодо негативного досвіду минулого - це пресинг, таймінг, виконання понаднормової роботи, виконання чужої роботи, відсутність чіткого завершеного проміжного результату, через що залишається враження недопрацювання.

....
Щодо ейджизму і працевлаштування.
Я розумію, що процес працевлаштуваня - двосторонній, не тільки мене обирають, але і я обираю, проте, з віком вибір зменшується, а є сфери в яких вік є критичним, навіть, коли це є порушенням законодавства. Ви ж не будете, наприклад, сперечатися стосовно модельного бізнесу: є певні вимоги стосовно параметрів та віку. Згодна, є моделі у віці, проте, це як правило, виключення із правил (даруйте за тавтологію). Є запит суспільства, під який підлаштовується ринок.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 354579 для Наталия Горская

Дякую за пораду і підбадьорливі слова.

"Чи Ви дійсно цього хочете?" - так

"Або ж відчуваєте певний тиск (рідні, "суспільство ", тощо)?" - ні, можливо, хтось із рідних і осуджує, але живу я не за їх рахунок, тому не впевнена чи має хтось із них моральне право тиснути.

"Чи подобається Вам бути вдома, займатись дитиною?" - так, але цього занадто багато і одноманітно, немає розвитку.

"Чи відчуваєте себе "я ок", коли не працюєте?" - напевно, ні, складається відчуття, що я прогулюю пари. Коли немає цілеспрямованої діяльності, всеодно мізки намагаються щось робити - споживати і перебирати повно непотрібної інформації.

Що подобалось тоді, коли Ви працювали? - наявність певного графіку, рутини, моя приналежність до певної діяльності, можливо, колективу, професійний розвиток, соціалізація, наявність певної фінансової незалежності. Якось так...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 354566 для Ольга Владимировна

Дякую за відповідь. Розумію, що потрібна індивідуальна робота. Але, чи не занадто широкий запит? Як знайти психолога, який мені б підійшов? Як би Ви, як психолог, порадили обирати психолога?
Доброго ранку. Точніше про запит після перших індивідуальних зустрічей. А зараз можна тільки допускати ту чи іншу трудність. Звісно, ознайомтеся з якими спектрами працює психолог/психотерапевт. А потім інтуітивно, звісно в наших умовах, глядячи на фото. Довіра до людини виникає перші декілька секунд знайомства. Удачі)
...
цитата:
пару років назад проходила курси на одну із спеціальностей, проте, так і не спробувала влаштуватися на роботу. По-перше, склались обставини, що завадили своєчасно це зробити. Іншою причиною стало враження, яке склалося під час проходження цих курсів. На той час - освітні проекти досить теоретизовані, відірвані від практики - тобто, не було реального замовника, тому мені без досвіду в резюме не було можливості вписати хоча б якийсь мінімальний реальний досвід, навіть, під наглядом ментора.

Як Вам було на тих курсах: цікаво чи нудно, складно чи легко?
Чи є курси по цій спеціальності в ІТ компаніях, які потім пропонують роботу частині студентів?

цитата:
В тому конкретному випадку відчувала себе "в чужій пісочниці" в професійному плані, ну і дивилися на мене, як на тьотю, яка зайшла не в ту ауди аудиторію.

Ви концентруєтесь на тому, як Вас сприймають інші люди, порівнюєте себе з ними не на свою користь. Хоча головне - отримати знання і зрозуміти, чи хотіли б займатись такою роботою.

цитата:
якщо беруть на роботу без досвіду, то охочіше візьмуть хлопчика чи дівчинку, ніж людину зрілого віку. Я розумію, що якщо керівник проекту - молодий /а хлопець чи дівчина 23-27 років, то їм комфортніше працювати, як мінімум з однолітками, а не ровесниками батьків.

Швидше за все молодим людям буде дійсно легше знайти першу роботу. Але й Вам 38, не 58. Різниця у віці між Вами і потенційними керівниками навряд чи буде дуже значна. Можуть бути керівники проектів і старші за Вас.

Вам варто розібратись, Ви хочете зайнятись пошуком роботи чи довести собі, що немає сенсу її шукати? До речі, що станеться, якщо, наприклад, Ви будете шукати роботу, але не знайдете? Які наслідки для Вас це матиме?
...
Наталі, з ваших доповнень в мене виникає припущення, що причина не в самооцінці, а у довгій перерві та певних внутрішніх установках щодо (" молодих беруть охоче ", "кому я потрібна " тощо).

Ви досить впевнено ставитесь до власного вибору (і його оцінки родичами), дуже чітко розділяєте плюси та мінуси роботи (попередньої), вмієте глибоко аналізувати (себе та ситуацію) та грамотно висловлювати свої думки. Все це -також якості співробітника, які Вас характеризують. І такими якостями навряд чи володіють люди 23-27. Це також ваша перевага.

Розумію, що одним прикладом складно змінити внутрішні установки, але все ж наведу.
У відділі ООН, де працює моя подруга, ІТ роботу (мені здається, що графічний дизайн) виконує дівчина з іншої країни, яку обрали без особистої зустрічі за результатами того, як вона виконала тестове завдання. Їх влаштувало те, що вона зробила, і вона працює на них вже декілька років.
Краще вірити в те, що ваша робота Вас "дочекається", ніж ставити собі перепони у вигляді "вся робота для зовсім молодих ".
До того ж, Ви дійсно за віком потрапляєте ще в категорію "просто молодих", бо 23-27 то більше схоже "майже діти").
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?