як забути колишнього

розійшлись з хлопцем через 8 місяців відносин через його ігрову залежність.аналізуючи стосунки зрозуміла,що людина мене не кохала,і було багато прапорців,а саме запропонував одразу зїхатись,хоча в квартирі були ще речі колишньої,які він обіцяв викинути,а робила це я.При першій зустрічі(хоча ми були вже знайомі-працювали на одній роботі,він перший почав до мене залицятися,а потім різко зник,перестав вітатись демонстративно уникав,пізніше я не могла його зрозуміти і запитала чому він та,а він мені треба побути самому,такий у мене зараз період це тебе не стосується,ну ок подумала я і забила на нього.Пізніше я поїхала у відпустку додому і після повернення усі на роботі говорили про те,як він демонстративно усім розказував як я йому подобаюсь,як він сумує,і т.д.(дослівно були такі слова від колег що він не працював,а сидів і дивився на мої фото в інстаграмі,навіть колегам показував типу дивіться яка вона гарна,як вона мені запала і т.д.)).Потім він наважився написати мені повідомлення ,і через пару хв видалив,і я запитала для чого це було робити,на що отримала відповідь що він сильно сумував,написав,а потім подумав-навіщо.)
Ну от домовились про побачення,я прийшла до нього додому і тут вся розмова була про його минулі стосунки ,як дівчина його принижувала,при розриві обікрала,грозилась судом за спільне майно.Мені було дуже шкода його,і я при початку стосунків пообіцяла ,що не зроблю йому боляче,і попросила чи зможе мені він пообіцяти те саме(так як минулі мої стосунки закінчились не дуже і я боялась починати знову).На що почула слово чоловіка,що що б не сталось.І тут я його дуже покохала,і в прямому сенсі не бачила усіх недоліків,всеп ідеально було півтора місяці,далі людина зрозуміла ,що я закохана і почалось:
у нас були проблеми з роботою-я допомогла знайти йому нову,а він обіцяв теж допогти-і все що він робив це грав в ігри,пояснюючи тим це що так відпочиває.При сварках я плакала,бо так я виражаю свою біль,а його бісили мої сльози і він винив мене у всьому,що я істеричка,що мені треба зайнятись справою і не доколупуватись до нього.А на мені було все,побут,одяг,якісь життєві ситуації,во всьому підтримувала його і помагала,а у відповідь отримувала абсолютно нічого,лише при сварках він говорив образливі слова а я плакала і він замикався від мене.Доходило до того,що я закривалась у ванній і плакала а він сидів в наушкиках і компютері не звертав на мене уваги,ми могли не спілкуватись днями,я не хотіла йти додому,тому що вже не могла переносити його за компютером,я не могла вже навіть слухати скрип миші.
я намагалась вирішити цю проблему,просила бути трішки уважнішим,казала що його незацікавленість в мені робить мені боляче,а у відповідь чула лише якщо щось не подобається можеш йти,не буде так як ти хочеш,я ж іноді провожу з тобою час.
і прийшов момент як я в один момент почала збирати речі,не для того щоб піти,а щоб трішки налякати людину,що я не витримую вже цього,а від нього 0 реакції,він сидів в наушниках і компютері і слова до мене не сказав,я з речами пішла у підїзд,адже йти мені було нікуди,а він навіть не вийшов до мене.на наступний день знайомі помагали мені забирати речі а він проходив повз як чужа людина,і я запитала чому так невже тебе не хвилює мій ухід,на що отримала відповідь,що я нікого ніколи не спиняв,навіщо я це зробила ,ні пішла і пішла.перший раз ми помирились,але речі я перевозила сама в квартиру назад,адже він сказав о це я створила цю проблему,і йому ніколи в нього є 2 години перед роботою і він не збирається тратити на мої речі,а я повернулась ,що стало фатальною помилкою.Другій раз нашого розходу було через його залежність,адже ми домовились що день він приділяє мені а день іграм,а він не стримав обіцянки,на що я почула відповідь,що твій день це не значить,що я не маю не грати.,при роставанні я плакала просила що ми з всім справимс,що невже для нього не значить що я робила , а він просто сидів у компютері,я ніч проплакала,адже не хотіла розуміти і приймати це,на що почула як мене дістали твої сльози ,коли ти вже зїдеш.і я знову з речами ночувала у підїзді,а він пройшов повз мене на роботу як чужа людина.
вже пройшло 2 місяці,а я не можу відпустити,в моїй голові постійно прокручується яким він був на початку відносин і як він так міг вчинити зі мною,у мене повна апатія до життя,я сумую,я хочу з ним спілкування,постійно шукаю приводи,а від нього ігнор або слова я навіть не хочу бачити.І я не можу зрозуміти чому я це заслужила і в чому моя вина?я постійно боюсь,що він зміниться перестане грати візьметься за розум і в нових стосунках буде таким про якого я мріяла
Як забути,при йняти і почати жити далі?мене турбують його соц мережі,лайки колишній дівчині,яку він заблокував коли ми були разом,я постійно моніторю ії сторінки,хоча не хочу цього,не розумію як врятуватись і почати жити без нього.я боюсь,що мене більше ніхто не покохає і я лишусь сама