Суїцид. Пістолет. Сім’я

Question

Вітаю! Після одруження батьки чоловіка мене не сприйняли, як його дружину, хотіли щоб ми розвелись і періодично влазили в наше життя. В мене був нервовий зрив. В мене бажання з ними спілкуватись абсолютно немає. Відгородила їх від себе. І постійно на цьому підґрунті в нас були з чоловіком конфлікти. Пізніше чоловік, почав упрікати цього не підозрюючи. Каже: що це я з ними спілкуватись не хочу, а вони хочуть. Періодично тиснути на це. Останній наш конфлікт стався на цьому ж самому підґрунті із-за спілкування. Посварились. Далі вечір бурмотів собі під ніс, «що застрелитись хочу», «там десь знайдеш». Після того він взяв пістолет і хотів піти, я його зупинила. Але зараз я на нього після цієї ситуації дивлюсь по-іншому, не так як на свого люблячого чоловіка. Бо після сварок ми зазвичай сидали і розмовляли. Потім в мене була істерика чи панічна атака(незнаю). Холодна, він мене зранку цілує, а я не відчуваю до нього, як раніше. Що з цим можна зробити? Як вирішити це? Дякую за звортній зв’язок.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго вечора, Veronika!
[quote]В мене бажання з ними спілкуватись абсолютно немає. Відгородила їх від себе.[/quote]
Цілком закономірне бажання, враховуючи [quote]батьки чоловіка мене не сприйняли, як його дружину, хотіли щоб ми розвелись і періодично влазили в наше життя.[/quote]
Хочу уточнити, що Ви маєте на увазі, зазначивши про нервовий зрив? У чому він виражався?
Та хіба чоловік того не помітив?

[quote]Далі вечір бурмотів собі під ніс, «що застрелитись хочу», «там десь знайдеш». Після того він взяв пістолет і хотів піти, я його зупинила.[/quote]
Схоже на те, що Ваш чоловік поводив себе вельми нестримано. Ви раніше помічали за ним схильність до імпульсивних, погрожуючих завдати собі шкоди дій?

[quote]Бо після сварок ми зазвичай сидали і розмовляли. [/quote]
Як відчуваєте, що обірвало цю звичку?

[quote]Потім в мене була істерика чи панічна атака(незнаю).[/quote]
Це може бути наслідком суттєвого стресу через страх наслідків...

[quote]Холодна, він мене зранку цілує, а я не відчуваю до нього, як раніше. Що з цим можна зробити?[/quote]
Вірогідно, відбулася заморозка почуттів з метою убезпечити себе від психологічного травмування. Така захисна реакція психіки.

[quote]Що з цим можна зробити? Як вирішити це?[/quote]
Логічно, що потрібна емоційна розморозка. Тобто поступово крок за кроком пройти шлях усвідомлення того, що сталося. ВІдновлення чутливості і здатності переживати емоції замість того, щоби їх блокувати(!) 

Допоможе приймаюче співчуття і підтримка від іншої людини. Маю на увазі психолога.

Для з'ясування і нормалізації стосунків з чоловіком бажано разом звернутись до сімейного психолога. Адже та модель взаємин і способи спілкування, якими користувались до цього, виглядають вкрай травмуючими для вас обох. Потрібно навчитись по-іншому доносити партнерові свої почуття та думки. 
 Відредаговано автором 10-01-2024 17:50:09

Тетяна Артеменко · Answer

Тріщина у стосунках розростається - це те, що я бачу. І чоловік ваш вже переживає катастрофічні відчуття. А Ваш досвід переживань стресів "поповнився" новими реакціями, які вас лякають. Який вихід? Думаю, подивитись, що за ролі є у вашій розширеній сім"ї (включаючи чоловікових батьків, бо вони важливі персони у цьому сюжеті). Подивитись, що нагадують Вам ці стосунки, на яку історію вони схожі, на який кіно- або казковий сюжет. Продовжити цю історію самій, "дописати" в уяві до кінця, подивитись, чим вона закінчиться. Бо мені здалося, що Ви самі не дуже второпали, в яку "історію "втрапили" і яку роль у ній граєте

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Суїцид. Пістолет. Сім’я

Ответы психологов