Доброго ранку!
Я Вам дуже співчуваю.
Насправді, домашня тварина для багатьох стає членом родини, тому і її втрата за травмуючою силою дуже глибока. Щоб спробувати Вам допомогти, необхідно дещо більше інформації.
Дитина та батьки - це одне ціле. І, насправді, діти реагують так, як в глибині душі реагують, нерідко, дорослі, і особливо, мама. Скажіть, я як Ви прийняли цю ситуацію? Чи змогли самі з нею впоратися? Чи не було у Вас в дитинстві якихось схожих ситуацій? Адже, вміння проходити больові ситуації, напряму залежать від того, як травмуючі ситуації проходять самі батьки...
Зважаючи на те, що ситуація трапилася на очах у донечки, швидше за все,
трагедія закарбувався дуже глибоко у підсвідомості дитини вигляді образу. Підкажіть, будь ласка, а якими методами користувалася психолог, працюючи з дитиною?
І ще... В таких ситуаціях дуже важливо мати правильно сформований світогляд самих дорослих. Адже життя та смерть - це складові нашого існування, і вміння розуміти закономірності процесів, допомагає "вилікувати" душевну
травму на тому ж підсвідомому рівні...
Швидше за все, робота з психологом не принесла бажаних результатів з причини того, що не було проведено необхідної роботи і з батьками дитини.
Уявіть собі кімнату, в якій хтось із присутніх скористався парфумами... Цей аромат дуже швидко торкнеться кожного і буде присутнім до тих пір, поки люди не вийдуть назовні, або, принаймні, не розчинять навстіж вікна та двері... Це я до того, що які б правильні методики не використовувала психолог, але до тих пір поки травмуючу ситуацію не приймуть дорослі і не пройдуть її правильно, дитина буде вертатися назад, щоразу проживаючи одне і те ж...
Відредаговано автором 13-03-2024 06:44:24