Доброго дня, Аню.
У Ваших словах стільки відчаю і виснаження, що проймає через текст. Ви пишите про те, що "життя нормальне", але слухаючи хочеться сказати, що попри бажані в ньому речі(дитина, чоловік, машина і т.д.) - воно складне. І Вам складно.
Перебувати в декреті, самостійно займаючись і дитиною і побутом дуже складно, і тривалий час в такому режимі неминуче приводить до емоційного вигорання, перевиснаження, роздратувань та емоційної відчуженості. Те що з Вами відбувається, це нормальна і закономірна реація на тривалий стрес, на тривале виснаження.
цитата:
П'ю ліки від депресії, було краще , зараз вже не допомагає ( так ліки я сама собі виписала)
- розумію, що Ви намагаєтесь впоратись і знайти вихід, але такі способи можуть мати негативні наслідки для Вашого здоров*я. Тому краще припинити і або назначити їх у психіатра, або спробувати справлятись без.
цитата:
він бачить, лише вічно невдоволену втомлену маму
- бо Ви безумовно втомлена жінка. І це не Ваша провина. Зокрема, чи намагались або думали залучити до догляду за дитиною чоловіка? В його вихідний, наприклад. Чи може бути так, щоб Він залишився вдома з дитиною сам? Або батьків? Няню? Якщо друзі чи знайомі не мають змоги допомогти.
Одне із перших речей, що Вам необхідна - це якісний відпочинок, як фізичний але в першу чергу моральний. Те про що власне Ви і кажете - побути самій, зайнятись хоббі, побути без дитини чи дому 1-2 дні. Ви пишите про неможливість цього, але це не обов*язково може бути поїздка одразу. ПОдумайте, як можна викроїти собі день, хто може зарадити.
цитата:
Ще росте вага, мене це дуже засмучує, бо тримаю дієту
- зокрема, це також може бути наслідком стресу. Є різні типи реакції на стрес, і в деяких людей це набір ваги, якщо не вдаватись в деталі. І дієта, як додаткове напруження і обмеження, може тільки погіршувати стан.
Аню, якщо можливості виділити собі вільного часу немає, необхідно бути винахідливою і переглянувши Ваш день, подумати, де в ньому Ви могли б відпочити.
Умовно - замість прибирання - релаксація чи посидіти послухати музику пару хвилин на вулиці, на самоті.
Замість готування - зайнятись йогою чи малюванням, а прийом їжі залишити на відповідальність чоловіка чи доставку.
Відмовитись від якихось справ, на користь власному дозвіллю.
Якщо немає можливості уникнути роботи - як Ви могли б зробити її легшою чи приємнішою для Вас?
ВАжливо уважно роздивитись свій день, і пошукати моживості внести зміни. Те що буде емоційно підгодовувати Вас, надати ресурсу. Але звісно, відпочинок про який писала вище на першому місці.
І це все не егоїстично чи ліниво, це необхідно для Вашого благополуччя і Вашої дитини.
І з приводу емоційного розвантаження - коли є відчуття, що нічого не хочеться, все набридло і емоцій гарний немає взагалі, це може відчуватись так не тому, що Ви не здатні відчувати радість, а тому, що напруження злості і інших негативних емоцій надто багато, і вони не виражаються.
Де, як і кому можна їх виразати? Щоб не зриватись на дитину, наприклад, прогворюйте свій гнів и сум просто у повітря, скаржтесь подрузі чи чоловіку, пишіть щоденник із емоціями і будь-що інше.
ЧИ є взагалі хтось, на кого Ви можете тут опертись? Розказати як Вам складно, і хто надасть підтримку?