Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 8 часов тому: «Сколько займет терапия никто не скажет. У каждого разная психика, разные истории из детства, у кого-то не было вообще никого, кто бы поддерживал, а у кого-то был человек, который б»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 9 часов тому: «Александр, добрый день. Чтобы вернуться в нормальное состояние, Вам стоит в первую очередь позаботиться о себе. Вы очень мало спите, это может привести к истощению организма. На со»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 15 часов тому: «Вітаю. Ви пишете: "Я трохи не так уявляла собі своє життя у 25". Це дуже загальна фраза. Я б її уточнила. "Не так" це як саме? Яким ви уявляли своє життя? Що конкретно мало бут»
Вопрос от: Оля Возраст: 34

Мучає почуття провини

Доброго дня, у мене є давня подруга, з якою в молоді роки разом тусили в компанії. Деякий час ми не спілкуватися бо почалася війна, кожен був зайнятий своїм життям. Ми відновили спілкування, вирішили зідзвонитись, поговорити. І чомусь після цієї розмови, я була вижата, як лимон, мені було недобре, навіть мій чоловік коли краєм вуха почув нашу розмову і те що мені розказувала подруга, сам нагрузився, хоча вони не знайомі. Після цього мені взагалі не хотілося спілкуватися, хотілося від неї морозитись, ми мали зустрітись, вона мала приїхати із за кордону, але я її проморозила, мене чомусь мучала потім совість, але ресурсу підтримувати спілкування не було. Ще до війни мені інколи теж не хотілося особо спілкуватися, бо окрім тем про дітей та колишнього особо більш поговорити і не було про що, я розуміла, що ми різні і мені чомусь стало нецікаво з цією людиною. Був випадок коли в мене позичили гроші і не віддали, а мені було незручно про них нагадувати і взагалі було таке враження інколи, що про мене згадували тільки коли щось треба. Ця людина знову вийшла зі мною на звʼязок, я неохоче знову відписала, вона мені дзвонила у вайбер, але я сказала, що не можу говорити, я дійсно немогла в той момент, вона декілька разів мені дзвонила, я знаходила привід щоб не виходити напряму на розмову. Мене чомусь із за цього глодить, якесь почуття провини, з одного боку людина мені ніби і не зробила нічого поганого, але я чомусь дуже не хочу з нею спілкуватися, таке відчуття на енергетичному рівні, що з мене тягнуть енергію, я працюю над собою, останні декілька років сама обираю з ким спілкуватися, вчуся дорослості та відповідальності, дуже багато працюю на собою, щоб вийти зі стану жертви та спасатєля, раніше я дуже себе віддавала людям, я щей дуже емпатична. І я не можу зрозуміти, чому в мене вилізло це почуття провини? Чи це ще старі програми дають про себе знати? В мене по відчуттях, ніби як якийсь внутрішній конфлікт, бо я розумію, що тільки я обирають з ким мені спілкуватись, а друга стара частина ніби боїться робити правильні вибори в свою сторону, не розумію звідки знову взалося, це почуття провини🙈. Чи це нормально, коли відбуваються відкати і старі програми дають про себе знати? Саме цікаве, що за останні дні, мені написали декілька таких людей з минулого і вони від мене хотіли або спілкування, або допомоги і я не послухала себе, вийшла на звʼязок та допомогла, хоча мені не дуже хотілося це робити, я ніби як знову, як колись не послухала себе, не змогла сказати ні.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Лучший ответ
цитата:
Мене чомусь із за цього глодить, якесь почуття провини, з одного боку людина мені ніби і не зробила нічого поганого, але я чомусь дуже не хочу з нею спілкуватися, таке відчуття на енергетичному рівні, що з мене тягнуть енергію

Оля, доброго ранку. Справді вона нічого поганого не зробила? Про що для Вас цей вчинок подруги?

цитата:
Був випадок коли в мене позичили гроші і не віддали, а мені було незручно про них нагадувати і взагалі було таке враження інколи, що про мене згадували тільки коли щось треба.


цитата:
І я не можу зрозуміти, чому в мене вилізло це почуття провини? Чи це ще старі програми дають про себе знати?

Напевно, воно у Вас з дитинства.

цитата:
я працюю над собою, останні декілька років сама обираю з ким спілкуватися, вчуся дорослості та відповідальності, дуже багато працюю на собою, щоб вийти зі стану жертви та спасатєля, раніше я дуже себе віддавала людям,

З психологом працювали?

цитата:
Саме цікаве, що за останні дні, мені написали декілька таких людей з минулого і вони від мене хотіли або спілкування, або допомоги і я не послухала себе, вийшла на звʼязок та допомогла, хоча мені не дуже хотілося це робити, я ніби як знову, як колись не послухала себе, не змогла сказати ні.

Ця тема - про Ваші кордони, невміння їх захищати. Ви вже багато чого усвідомлюєте і намагаєтесь відстоювати себе, але несвідомі процеси мають велику силу. Є сенс звернутись до психолога, щоб навчитись твердо казати "Ні".
Добрый день. Вы верно описываете. Если вы чётко видите старые программы и решили выйти из них, то периодически вы снова в них будете попадать. Вы же некоторое время не общались именно с этим человеком. На что рассчитывали, что она станет вдруг интересной? Это вы опираетесь на свои чувства, думаете, анализируете, делаете выбор в пользу интересных людей. Но если другой человек над собой не работает, не задумывается, то наврядли...
Рекомендую поработать с чувством вины, которое имеет больше иррациональный характер.
цитата:
я не можу зрозуміти, чому в мене вилізло це почуття провини? Чи це ще старі програми дають про себе знати?
...
Ирина Островерх — психолог
Харків ·
Доброго дня, Оля!

«Чи це нормально, коли відбуваються відкати і старі програми дають про себе знати?»

Це нормально. Особливо, якщо тригером для вашого почуття провини є люди з вашого минулого, які зовсім не хочуть змінюватись і пробувати спілкуватися інакше. Бо вони знають ту частину вас, яка «раніше я дуже себе віддавала людям, я щей дуже емпатична.»
Мені здається ви сама багато
чого усвідомлюєте і сама знаєте відповідь на своє питання.
Вітаю, Ольга!

Так, відкати це нормально і ми всі час від часу провалюємось у наші вразливості. Кожен раз встаємо і рухаємось далі.

Можливо напор, важка історія «подруги» не дає вам простору для вашого ні. Ви обираєте тактику - пасивного морозу. Насправді ви робите так як вам зручно і по власним силам, але я припускаю що ви оцінюєте себе її очима. Вам важко бути не привітною, недоброю? Думаю іноді ми зникаємо щоб нас перестали використовувати бо по іншому немає змоги про себе заявити.

Можливо у вас є спільне минуле, а ось теперішнє показує шо ви більше для неї ніж вона для вас. Немає балансу віддачі та отримування. І тоді стосунки не можливі, бо це лише віддавати… себе, свій час, ресурси.
Я думаю всі ці історії загострюється лише до того щоб з’явились ваші кордони!
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?