Пауза у шлюбі

Пауза сама по себе это, по сути, отстроченное расставание, про которое сейчас у мужа просто нет мужества вам сказать.
У вас есть проблемы в отношениях. Собственно, вы про это написали - давление на мужа, могли вспылить и тп. А есть проблемы - их нужно обсуждать и решать. Молчание ничего не даст.
Попробуйте поговорить с мужем и предложите обсудить те проблемы, которые есть - честно и откровенно. Что кого не устраивает, какие чувства есть по той или иной проблеме, как кто видит отношения, чего кому не хватает, договоритесь о каких-то правилах. Хорошо бы к семейному психологу пойти. Но в любом случае, если нет диалога - ничего хорошего не будет. Семьи без диалога нет. Увы.

Доброго вечора Lcore!
Те, що Ви вже змогли переоцінити своє ставлення до чоловіка, прекрасно!
Але, зважаючи, що він мав можливість пожити без Вас якийсь час, думаю і в ньому сталися зміни. І те, що було, його вже не влаштовує, він переріс ті стосунки, які були. Тому тепер, щоб відновити стосунки, потрібно бути дуже обережною. Насамперед, навчившись поводити себе як жінка. Бо чоловік може відчути себе чоловіком лише тоді, коли жінка дає йому таку можливість. Але і поводитися принижено не можна, бо так Ви точно втратите інтерес до себе. Почніть частіше з ним радитися, більше цікавтеся його справами, перестаньте тиснути на нього і чогось вимагати. Частіше звертайтеся за допомогою, покажіть, що готові до діалогу...
І будьте готові до того, що він не піде одразу Вам назустріч. Бо не вірить, що Ви можете змінитися. Адже, коли ми обпеклися, то навряд чи станемо торкатися пательні голими руками...
Але поради порадами, але є.аончття рефлексів, звичок, моделей поведінки... У спокійному стані Ви зможете себе якось контролювати, а от якщо будете втомлені, розсерджені чи роздратовані, то навряд чи....
Тому, щоб відновити стосунки, насамперед, потрібно мінятися глибинно Вам. Бо найголовніше для Вас - це перебувати в рівновазі.
А щоб перебувати в рівновазі, потрібно прийняти внутрішньо любий розвиток подій. Тільки тоді Ви зможете ставитися до чоловіка з повагою та розумінням, не зневажаючи себе.
А загалом, я б Вам порадила на цей період почати працювати з сімейним психологом, у якого є досвід збереження стосунків. Бо питання глибше, як на мене. Адже, Ви ж не просто так себе поводити більше як чоловік. Хто в сім'ї батьків був головним? Які між ними були стосунки?

Доброго вечора!

Почала говорити що з нами щось не те, потрібно виправляти. Він говорив що зміниться і все буде добре.

Наскільки я зрозумів, чоловік заявив, що буде змінюватись і попросив паузу у відносинах. А чи йшлося між вами, на які, власне, зміни він налаштований? Стати сильніше вас характером? Підняти свою самооцінку? Про що це?
Можливо, ви запропонували йому свою підтримку і допомогу. Якщо так, то в чому конкретно вона полягає?

Якщо каже що любить чи реально все повернути?

Думаю, що реально спробувати вивести стосунки на новий рівень. Повернути вже не вдасться, адже багато чого змінилося в кожного з вас. Маю на увазі новий досвід і пов'язані з ним відчуття і висновки.
А новий рівень - це коли ви обоє переглянули стару модель взаємин. Вона, схоже, себе вичерпала і тому віджила.

Що маю робити я?

Спочатку потрібно себе запитати, а чого я ХОЧУ? Бо в площині "я маю робити" більше тиску на себе, ніж щирого бажання. "Маю робити" може також продиктоване страхом розлучення і опасінням залишитись самотньою.

Як себе вести? Як показати що мені важливі ці стосунки і повна сімʼя ?

Цікаве питання, до речі. Підказкою може бути відсилка до

часто подавляла чоловіка, він тихий, спокійний, а я могла агресивно відповісти, нагрубити.

Якщо така поведінка призвела до

стосунки дійшли до простого сусідства, не було ні близості ні поцілунків.

він попросив паузу

, то навряд чи вона буде корисною надалі.
І якщо ви її відкидаєте, то що було б бажаним? Тим більше чоловік свої очікування навів

Хоче бути бажаним, хоче бути чоловіком, щоб його цінили і поважали.

Як показати що мені важливі ці стосунки і повна сімʼя ?

Чи зможете ви поважати і цінувати чоловіка? Чи стане він бажаним? Саме він, а не статус повної сім'ї. Повна сім'я може виглядати лише зовні повною, а насправді кожен сам за себе, між чоловіком і жінкою або ворожнеча. або ПОВНЕ відчуження.

Відредаговано автором 10-11-2024 20:02:04

Вітаю! Не можу не погодитися з колегами, які кажуть про необхідність щирого діалогу між вами з чоловіком. Це справді дуже добре - те що ви усвідомили якісь свої помилки, важливо також зрозуміти чим вони були спричинені, щоб на майбутнє вчасно їм запобігати. Ви пишете що ви за характером "сильніша", і що могли поводитись агресивно. Чи зараз ви переглянули ваше ставлення до нього загалом? Зрозуміли чому саме вам хочеться відновити стосунки саме з ним і покращити їх? Можливо, з цього має сенс почати розмову з чоловіком при зустрічі?

Проблема не проста і її треба вирішувати.
Справа в тому, що причина може бути в обох сторонах. І не завжди, такий вчинок чоловіка означає, що йому не подобається дружина, чи він її розлюбив. Тому правильний варіант, це спочатку знайти причину, з якої це сталося, і подумати як повертати другу половину.
Перше що потрібно зробити, це прийняти концепцію ставлення до чоловіка та його вирішення ситуації.
Ця концепція така:
"Дорогий, я розумію що у тебе були причини для розставання, і поважаю твоє рішення. Я вважаю тебе доброю людиною і ти мені дорогий. Тому, мені б хотілося, щоб ми продовжили жити разом, тому що я тебе все ще кохаю. Я пропоную тобі не поспішати з ухваленням рішення, і обдумати все як слід. А я якийсь час тебе зачекаю. прийму будь-яке твоє рішення."
У цій концепції відсутній примус, і двері залишаються відчиненими.
Тут важливо зрозуміти саму концепцію ставлення і керуватися нею у своїй поведінці.
Те, що я написала вище, можна відправити чоловікові у листі, або сказати на словах.
І ПРИТРИМАТИСЯ ЦЬОГО.
І після цього перестати шукати можливості для контакту з ним. Дати йому спокій.
АЛЕ! Важливий момент: Якщо чоловік сам проявлятиме ініціативу у спілкуванні, то не відмовляйте. Підтримувайте його ініціативу.
Бажано всі дітали обговорити із психологом.
Якщо все робити правильно, то за три чотири місяці, чоловік повернеться назад.
І тут слід врахувати ще один момент. Потрібно правильно його прийняти.

Відредаговано автором 11-11-2024 00:29:01

Не в "показывании" дело, а В ГЛУБИННЫХ изменениях себя. Тогда и показывать ничего будет не нужно - муж сам почувствует изменения и оценит их.
Да и советы нужно иметь возможность реализовать - а преодолеть разрушительные паттерны поведения одним волевым контролем не всегда получается (точнее получается редко).
Чтобы эти изменения произошли одного самоанализа недостаточно, необходима психотерапия с психологом.
Иначе как Вы сможете научиться уважать мужа?
Ценить мужа НЕ из-за страха потери полной семьи, а по его человеческой сути?

Ви задаєте питання "як себе вести "- тут важливо розуміти "щоби що"?
Що саме Ви хочете показати своєю поведінкою?
Чоловік хоче, щоб його цінили, поважали , хоче відчувати себе бажаним.
Чи поважаєте Ви чоловіка?
Чи цінуєте, що саме він є поруч з Вами?
Чи є він для Вас бажаним?

Для того, щоб щось "показати", важливо зрозуміти, чи є воно.
Якщо Ви не поважаєте чоловіка,( а можна припустити, що це є так, якщо спиратися на вашу оцінку, що Ви більш сильна особистість), то Вам доведеться змушувати себе"показувати" те, чого немає.
Терпіння швидко закінчиться і проблема повернеться.
Тому дуже важливо для початку розібратися в собі.
Як так склалося, що дозволяли собі грубо відповідати чоловікові, що може бути в основі вашої неповаги до чоловіка?
Чи дійсно чоловік вартий вашої поваги?
В чому саме Ви вимагали змін від нього, коли казали, що "щось не так"?

Щоб налагодити стосунки важливо вийти на їх Справжність.
"Налагоджувати картинку" не має ніякого сенсу.
Щоб вийти на "справжність" варто бути відвертою в першу чергу з собою. Можна індивідуально попрацювати з фахівцем, щоб розібратись в тому, які ваші потреби залишаються незадоволеними в цьому шлюбі, або які внутрішні установки заважають подивитись на ці стосунки без "фільтрів ". А ще, часто так буває, що ми спрямовуємо свій гнів зовсім не на тих людей, яким він був призначений початково, і чоловік може стати умовним "відповідачем " за "всіх тих, хто образив ".
А потім вже спілкуватись, знов таки глибоко і відверто, з чоловіком.

Вітаю!

Зараз ваша родина перебуває у певній кризі, де розподіл ролей, поведінки має трансформуватись і змінитись. Чоловік повернув собі владу, що стало певним неочікуваним поворотом. Використайте цю паузу щоб розібратись у собі глибинно. Можливо за вашою силою стояло щось інше, бо справжня сила не подавляє, а сприяє захисту, розвитку партнера… Ви це усвідомили, але тепер потрібні нові стратегії, які напрацьовуються в терапії, в стосунках, а не лише в логічних висновках.

Я припускаю, що ця пауза - це накопичена злість до вас, яку ваш чоловік усвідомив в період розлуки, проте ще не сильно може висловити і розділити. Чи готові ви пережити невдоволення на свою адресу і розділити його почуття з цього приводу? Зараз ніби треба пережити все те, що було раніше без ігнорування та замилювання з акцентом на щасливе майбутнє. Чоловік наважився на щирість і потребує поваги до цього. Схоже, що зараз чоловік переживає розчарування і для сімейного подружжя це не кінець, бо ви насправді маєте змогу побачити один одного такими як ви є і будувати стосунки, враховуючи потреби кожного!

Ви задаєте питання на форумі, але ж ВСІ ці питання до чоловіка.
Це з ним важливо все обговорити.

Але.
Є дуже важлива річ.
Нічого не змінилося всередині Вас.
Пройшов час, а ваші питання залишились тими ж.
Що Ви взяли для себе з відповідей, які були тут?
Чи відповіли Ви на питання фахівців хоча б на самої себе, якщо не готові відповісти тут?

Ви боїтесь втратити чоловіка.
Але коли знов будете разом- такий страх швидко зникне.
Що прийде замість теперішнього бажання бути разом?
Те, що вже було звичним.

І в цьому сенсі чоловік "програє".
Бо нічого не зміниться.
Хоча можна припустити, що його слова про програш були про те, що він покаже свою слабкість перед Вами.
Уявіть, як страшно жити з людиною, перед якою не можеш виявити свою слабкість?

Люди часто живуть в парі , але кожен в своїй захисній башті.
Ви поки що тільки головою зрозуміли можливі мотиви своїх вчинків.
Але це не змінить вашої захисної поведінки.
Чоловік також має якісь свої "хвости з минулого", які примушують його захищатися . Плюс йому ще треба захищатися від знецінення, яке йде від Вас.

Все це важливо хоча б обговорювати з чоловіком. Про терапію Вам вже писали колеги.

Щодо паузи.
Погоджусь, що проблеми потрібно вирішувати, а не ховатись від них за паузами.
Але.
Іноді саме пауза важлива, щоб побути в вакуумі та щось зрозуміти сам на сам із собою.
Відповідь на питання "для чого йому пауза" може дати тільки чоловік.
Але чи готові Ви його вислухати, щоб НАСПРАВДІ ДІЗНАТИСЬ його думку, чи будете слухати поверхнево, паралельно підшукуючи контраргументи, які знецінять його слова?
Насправді, ДІЙСНО СЛУХАТИ дуже важко.
Але можливо, коли поважаєш людину і відчуваєш, що його думка має право на існування, а не коли намагаєшся переконати в своєму.

Відредаговано автором 13-11-2024 11:38:54

Чому він не хоче повертатися зараз?
Насправді, все дуже просто - йому болять образи, нанесені Вами, нехай і несвідомо. А хіба є людина, яка почне сама свідомо наражати себе на біль?
Хіба що мазохіст. Але ж Ваш чоловік - нормальна, гарна людина.
За той час, що Ви жили разом, він настільки настраждався від принижень, що зараз не має сил Вам вірити. От уявіть, що Вас хтось постійно ображав, Ви одразу повірите, що та людина на стільки змінилася, що перестане Вас ображати? Не думаю. Тому і намагання "поговорити" зараз, як на мене, навряд чи щось дасть. Він буде дуже насторожений і не повірить Вашому жодному слову... І, в принципі, буде правий. Ні, певне, Ви дуже щиро хочете все змінити, щоб повернути чоловіка!
Але є маленький нюанс і заключається він у звичці так, чи інакше себе поводити. Тому, напочатку Ви з усіх сил будете намагатися себе стримувати. Але як тільки втомитеся, чи трапитися якась несподівана ситуація, швидше за все, зірветеся і поведете себе як завжди. І не тому, що так хочете.
От згадайте, чи були ситуації, коли Ви точно знали як непотрібно себе вести, але чомусь поводити себе неправильно.? Впевнена, що були. А знаєте чому?
Тому що нам тільки здається, що ми своїм розумом все контролюємо і все вирішуємо. Тоді, як насправді, нами керують звички, які називаються установками та поведінковими моделями. І закладаються вони найчастіше ще в дитинстві. Саме тому я і задала одразу питання про стосунки між батьками. Хто з них головний, хто керує, а хто погоджується з усім?.
Можна тисячу разів клястися самій собі, що поведетеся тепер не так як завжди... Але складеться така ситуація, що поведете себе ще гірше. Це закономірність, яку лише порадами та розмовами не змінити.
Я кажу, що у Вас ще є шанси відновити стосунки, але за умови, якщо Ваша поведінка зміниться не на рівні Ваших бажань, а на рівні рефлексів.
Ви запитаєте, а як йому показати, що Ви змінилися?
Думаю, що Вас здивую, але близькі люди відчувають такі зміни. Як тільки Ви внутрішньо станете терпимішою, м'якішою, добрішою, навчитеся приймати, найперше, себе з помилками та вадами, в Вас зміниться все, навіть тембр голосу і Ваші рухи. А доки він не відчує в Вас мудрої жінки, він не захоче більше експериментувати на собі. Бо почав звільнятися від внутрішньої залежності від Вас поки ви не жили разом. Це як туман, який потроху став розсіюватися.
Окрім того, прослідковується у вас двох тенденція до залежності від близьких людей. Раніше він був у ролі "жертви", Ви були аб'юзером. А тепер Ви поступово входите в роль жертви і, думаю, ладні вже наавіть на приниження, аби він вернувся...
Без роботи з психологом Вам не обійтися, однозначно. І чим швидше почнете працювати індивідуально, тим більше шансів на повернення чоловіка.
Бо найкращі поради стають абсолютно не вартими нічого, допоки не стануться глибинні зміни в самій людині.

Відредаговано автором 13-11-2024 11:55:54

Тут питання не що вам дасть ця відстань, а що ви в ній будете робити. Ви цього не почули…

Вы можете сделать только то, что от вас зависит. Это 1) сказать мужу о своих чувствах, признать ошибки и предложить откровенный разговор про то, что кого не устраивает (а вас тоже что-то, да не устраивает), возможно пойти на семейную терапию и стараться вдвоем построить новые отношения. Дальше уже решение за мужем. 2) Вам пойти на терапию и разобраться в себе. Сейчас вы в панике, смятении и страхе, что вас бросают, а в этом состоянии сложно адекватно мыслить. Состояние больше похоже на "вернись, я все прощу" и сделать что угодно, лишь бы сохранить семью. Но отношения это всегда двое и плохая затея бегать кому-то за кем-то. Вы взрослые люди, а потому только диалог, усилия двоих и желание тоже двоих.
Что происходит с мужем знает только он сам, если вообще разбирается в своих переживаниях. Увы, но вы никак не можете повлиять на него, только раз предложить работать над отношениями.
А вам очень бы советовала индивидуальную терапию, чтобы и в своих переживаниях одной не оставаться, и прийти в более спокойное состояние и разобраться в себе.

Вижу в ответах один эгоцентризм, манипулирование, оправдания, игнорирование ответов психологов и нежелание никого слушать.
Одни словом Нарциссизм в чистом виде.
С таким подходом (или врожденным характером) здоровых отношений НЕ построить.
И не важно, что скажет муж. Важно ЧТО МОЖЕТЕ ответить на это вы.
А ответ, я уверен в этом, будет прежним. Увы.