Відчуття безнадії

Доброго дня.
Стосовно визначення Вашого стану, Ви власне досить добре описуєте його основні складові - Ви виснажені і в першу чергу морально. Буває важко переживати невдачі, і на фоні інших проблем моральний ресурс вичерпується. А вимоги та очікування до себе не зникають, як і життєві проблеми.
І власне, для "дозволу" працювати на іншій роботі, важливо отримати сили для цього. Зняти напругу яка заважає рухатись, відновити ресурси, подивитись на те що викликає супротив до роботи на когось і або передивитись цінності або знайти власний компроміс у цьому.
Але одним із основним видається, робота саме з ресурсами та психологічним станом. У відчаї і знесиленні сил не тільки не додається, вони ще й зникають. Тому пропрацювання цієї теми видається основним орієнтиром.
Як саме Ви свої ресурси можете відновити, на що можна опиратись ще, як і куди рухатись саме Вам. І власне, Ви добре згадала терапію, бо це місце де з цим можна розбиратись.
Але і для самостійного рефлексування є місця. Важливо, що Ви бачите власні труднощі і ставитесь до них серйозно. А це означає, що з ними точно можна впоратись

Доброго вечора Руслане.
Давайте спробуємо трохи поміркувати над тим, що з Вами може відбуватися зараз.
Мою увагу одразу привернули Ваші слова "Я часто відчуваю знесилення, відчай та апатію. Періодами присутня тривога..."
Ці всі симптоми дуже схожі на стан психо-емоційного вигорання та на ознаки депресивного стану.
А так буває тоді, коли життєві сили на нулі, коли людина втрачає базові внутрішні опори і розуміння, куди вона іде. Те, що Ви віруюча людина - це прекрасно. Але, нерідко, самої віри виявляється недостатньо для того, щоб зрозуміти себе і ті події, які для чогось відбуваються в житті. Адже, лише в стані внутрішньої гармонії з'являються сили і відкриваються нові можливості.
Отже, як на мене, спершу потрібно допомогти собі вийти з такого стану. А це певна робота над собою, певні зусилля. Як Ви зазвичай відпочиваєте? Як часто буває не на природі?
Потім розібратися з тим, чому у Вас саме така реакція на роботу? Адже, це вміння підпорядковуватися, працювати в групі, мати певні обов'язки перед іншими і основне - вміння приймати те, що дає нам життя, а отже, Бог, Всесвіт.
На мою думку, Ви зараз перебуваєте в стані, коли необхідна спершу потужна внутрішня трансформація. Це як перехід з одного рівня на інший в комп'ютерній грі. Де для того, щоб іти далі, необхідні певні нові навики та новий досвід. І тільки потім, коли ми готові, з'являються і можливості для наших мрій.
Ви пишете "Я в пошуках роботи, інколи знаходжу те, що мені до душі. Проте, моє тіло та душа дає супротив". Мені складно щось говорити конкретно, лише спираючись на Ваші слова, але, як на мене, потрібно розібратися дуже уважно насамперед саме в причинах такого жорсткого внутрішнього опору всьому, що не приносить Вам задоволення. Бо саме в тому, де є опір, може бути несвідомий блок, який сформувався набагато раніше, можливо, в дитинстві.
Бо ми приходимо в це життя, щоб розвиватися. А як можна кардинально змінюватися, напрацьовувати почуття прийняття, відповідальності, того ж релігійного смирення, якщо у нас буде лише те, що ми хочемо робити і тільки те, що нам подобається?

Руслан, доброго дня!

Ви знаєте, чого Ви хочете - мати власний бізнес. І розумієте, що варто попрацювати якийсь час на роботі, щоб віддати борги і заробити на створення нового бізнесу. Але маєте сильний супротив до роботи в наймі.

Є сенс звернутися до психолога, щоб розібратися, чому виникає цей супротив. Можливо, справа у стосунках з батьками. У символічному сенсі роботодавець часто сприймається психікою як батьківська фігура: людина, від якої залежить дохід, оцінка, схвалення чи покарання. І якщо в дитинстві було багато контролю, критики, приниження, несправедливості або відчуття, що потрібно постійно підлаштовуватися, то робота в наймі може неусвідомлено переживатися як повернення в ту саму залежну позицію.

Тоді супротив виникає не лише до конкретної роботи, а до самої ідеї бути під чиїмось керівництвом, виконувати чужі правила, звітувати, просити про відпустку чи погоджувати свої рішення з іншою людиною. Ви можете розуміти, що це тимчасовий етап і він потрібен для досягнення Вашої мети, але емоційно відчувати сильне небажання йти в найм.

Психолог допоможе розібратися, звідки саме береться цей супротив, які дитячі переживання чи переконання в ньому живуть, і відокремити минулий досвід від теперішньої реальності. Тоді з'являється можливість дивитися на роботу не як на підкорення комусь, а як на інструмент для реалізації власного плану: заробити гроші, закрити борги і створити свій бізнес. І коли людина перестає воювати з наймом як із символом батьківської влади, їй набагато легше пройти цей перехідний період і використати його у власних інтересах.

Доброго дня
«Я люблю працювати на себе, бо так я бачу майбутнє. На роботі майбутнього немає.»

яке майбутнє ви бачите, якщо будете працювати на себе?
Якщо ви будете працювати на роботі,у вас взагалі немає ніякого майбутнього чи того майбутнього, яке ви собі « намалювали»?
Мені здається, що питання в цьому. Ви маєте якісь очікування, мрії, фантазії про своє майбутнє. І щось мені підказує, що мрії ваші не про середню зарплатню та працю від дзвінка до дзвінка. Й, чим величніше ваші мрії, тим сильніший супротив працювати на когось за копійки. Тому і виникає відчуття можливої втрати.

«З дитинства я люблю бізнес і знаю, все моє життя має бути повязане з бізнесом.»
Дуже цікаво, звідки взялася ця любов? Ваші рідні або знайомі мають свій бізнес і ви бачите на свої очі як воно « відбувається «?
Бо, людина яка змалечку спостерігає за « бізнесом «, усвідомлює, що то велика праця без сну та відпочинку ( ну, звісно, якщо вам в спадок не залишились якась корпорація або інший прибутковий бізнес).
Ви готові « працювати, як раб на галерах» без всяких гарантій?
Ризикувати своїми грошима?
Якщо так, тоді робота в наймі- це прекрасний досвід побачити іншу сторону медалі, побути робітником. Навчитися дисципліні, навчитися робити те що треба, а не те, що хочу.
І, якщо бізнес- то, дійсно ваше, воно прийде в свій час й на готове підґрунтя, бо буде досвід.

До речі, хто вам заважає поєднувати роботу та власний бізнес до того часу, коли він почне приносити вам достатньо грошей?

Edited by author 07.08.2026 09:42

Руслан, Ви втратили бізнес, але не життя.
Найголовніше, у Вас залишилося здоров'я та набутий досвід.
Уявіть, що Ви з нуля відкриваєте бізнес - з чого Ви почнете і яких результатів досягнете через 5 років?
Сперше, треба прийняти ту ситуацію, яка склалася. Відгорювати не здійснені надії. Накидати кілька варіантів розвитку подій. Почитати про чорні смуги, які бувають у всіх людей, у Вашому випадку бізнесменів. Як ці люди долали психологічні проблеми.
Це на початковому етапі може допомогти.
Найголовніше - прийняти нинішню відправну точку. Головне у Вас є Ви. І цього вже достатньо, щоб рухатися далі.
Ви віруюча людина. Купуйте ікону "Економісса" (можна через Інтернет). Вона Вам дуже допоможе.