У мене дитина з аутизмом

Мені надзвичайно шкода, що Ви проходите крізь такий важкий період. Те, що Ви зараз відчуваєте — абсолютно природна реакція на хронічний стрес, надлюдське навантаження та вигорання. Ви виховуєте дитину з аутизмом і ще двох малюків, і Ваш організм просто працює на межі своїх можливостей. Будь ласка, не звинувачуйте себе за спалахи агресії. Це не тому, що Ви «погана мама». Це сигнал Вашої нервової системи про те, що Ваш внутрішній ресурс повністю вичерпано. Коли людина перебуває у стані тривалого вигорання, мозок переходить у режим виживання («бийся або біжи»), і контролювати емоції стає майже неможливо. Те, що Вас це лякає, свідчить про Вашу велику любов до дітей і бажання все змінити.

Вам нужно поддержка в быту и возможность побыть одной без детей - родственники, няня, муж, детские центры, куда можно отправить ребенка с аутизмом хоть на час.
Важна и поддержка таких же родителей, как вы, кто знает, как это, поймет, с кем можно поговорить, может выручить как-то скооперировавшись возможно.
Возможно уже и помощь психиатра нужна ,если ощущаете, что не справляетесь совсем.
И вас очень непростая ситуация, а оставаться в этой одной тяжело очень. Тем более, когда есть еще двое детей

Вітаю !
Ви зараз перебуваєте у ситуації надзвичайного навантаження. Турбота про дитину з аутизмом сама по собі може вимагати дуже багато сил, а коли поруч ще двоє маленьких дітей, ресурс справді може закінчуватися. Те, що Ви помічаєте власну агресію і Вас це лякає, — важливий сигнал не про те, що Ви «погана мама», а про те, що Вам уже потрібна підтримка.

Зараз важливо не вимагати від себе ще більшої витримки. Потрібно шукати спосіб зменшити навантаження: делегувати хоча б частину побуту й догляду, залучати близьких, фахівців, групи підтримки батьків. Навіть короткий час, коли Ви можете побути без дітей і відновитися, має значення.

Коли відчуваєте, що ось-ось зірветеся, найперше — збільшити дистанцію. Якщо діти в безпеці, відійдіть на кілька хвилин, зробіть кілька повільних видихів, не продовжуйте конфлікт у цей момент. Краще тимчасово вийти із ситуації, ніж діяти на межі.

І я дуже рекомендую звернутися по психологічну допомогу особисто. Вам не потрібно чекати моменту, коли стане зовсім нестерпно. Зараз підтримка потрібна не лише дитині — вона потрібна Вам. Від Вашого стану залежить і те, скільки сил Ви матимете для дітей.

Якщо ж Ви відчуваєте, що можете завдати дитині фізичної шкоди або вже не контролюєте себе, важливо негайно забезпечити дітям безпечне місце й покликати на допомогу близьку людину або звернутися по екстрену допомогу.