Question

28-08-2018

Мені 30 років. Маю чуйного і люблячого чоловіка, який щодня говорить, яка я в нього королева. У нас 3 діток - 10 і 7 років , наймолодшому - 8 місяців. Живемо з батьками, які часто підтримують, не конфліктуємо, а якщо виникають непорозуміння - то короткі і без наслідків. Працюю заступником директора школи, посада гарна, проте іноді боюсь іти на роботу. Відносно здорова, без шкідливих звичок, вага - 78 кг при зрості 173 см. Не страшко, не каліка, слава Богу. До речі, віруюча, але не хрещена. Умови життя як для села то вище середнього рівня. Харчуюся повноцінно. То прочитавши усе це, спитайте мене: якого дива мені ще не вистачає? Чого мені ще треба, щоб я була собою задоволена? Чому не зникає відчуття третього сорту? Іноді готова просто удавитися, щоб не бачити себе в дзеркалі, бо я себе так дратую, а іноді себе стає шкода, бо я якась ущербна і не можу сказати те, що думаю. Боюся людей. Мені здається, що вони зроблять мені боляче, осудять, будуть сміятися з мене. У компліменти я не вірю, коли мене хвалять, виникає враження, що з мене знущаються. Діти мене часто не слухаються, колеги не поважають, бо як можна поважати людину, яка сама себе не поважає? Допоможіть стати повноцінною людиною!

Вопрос от: сова; Возраст: 30

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Татьяна Юхно (Киев) · Answer 1 · 2018-08-28 01:17:51

Здравствуйте!
Как Вы думаете, кто внушил и внедрил Вам вирус третьесортности и ущербности?
Как относились к Вам в детстве самые близкие люди - любили, уважали, поддерживали, хвалили, одобряли или осуждали, критиковали, поддевали, игнорировали, обесценивали, не считались, делали больно? Если (внутренний) ребёнок не чувствовал себя значимым, любимым, нужным, был травмирован (психологическое, физическое, сексуальное, экономическое насилие в семье), не был поддержан, защищён людьми, которые его растили, воспитывали, то не на кого опираться, такого ребёнка лишили возможности взрастить чувство уверенности, собственного достоинства, самоуважения. Как следствие, взрослый, который вырос из такого ребёнка, всего боится (особенно людей), никому не доверяет (неверие комплиментам, похвале), потому что знает - самые близкие предавали, отвергали, причиняли боль, что же говорить об остальных?
Если за столько лет отношений с чутким и любящим мужем у Вас так и не получилось изменить отношение к себе, то постарайтесь сделать это в процессе психотерапии. Я готова помочь Вам начать жить полноценной жизнью и чувствовать себя полноценной личностью.
P.S. Посмотрите фильм "Ангел А".

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 2 · 2018-08-28 08:17:10

Добрий день! У Вас гарний чоловік и нібито є все, щоб відчувати себе щасливою, але на Вас тисне негативний досвід минулого, де Вас знецінювали. Прогадайте епізод з дитинства, коли Ви відчували свою ущербність, Вас осуджувати, робили боляче, сміялись. Скільки Вам років у цьому спогаді? Що спільного між цією маленькою дівчиною
І Вами зараз? Чи така Ви зараз беззахісна? Чи також нема кому підтримати? Ви не відчуваєте своєї цінності. Вам добре було б пройти терапію. Обирайте психолога і починайте змінювати себе і своє життя.

Я не поважаю себе