Чувствую себя неудачницей, потому что девственница

Добрый день!

Серьезных отношений еще не было ни разу, максимум 3 месяца. Остро ощущая себя не такой, неудачницей из-за того, что в свои годы еще девственница.

Я думаю, что ваше внутреннее ощущение не столько зависит от того, что вы девственница, как от того, как Вы себя чувствуете внутри. С этим лучше разбираться индивидуально. Вы были у врача на осмотре? Вы говорите, что испытываете боли при этом. Важно исключить другие проблемы. Какие у Вас отношения с родителями?

Добрий день! В даному випадку ви фокусуєтесь на двох темах які повязані. 1. Відносини з чоловіком. 2. Відчуття меншо вартісності (через негативний досвід).

Я красивая и умная девушка, но скромная.

А що для вас бути скромною?
Можливо таку тему варто пропрацювати індивідуально, вона інтимна, а тіло (досвід фізичний) тісно звязані з самоцінністю.

Скромность это не плохое качество в человеке, а скорее наоборот. То, что Вы присматриваетесь к человеку перед тем, как вступить с ним в половую связь имеет под собой здоровые корни. Вы говорите, что Вы умная и красивая. Возможно, что Вы бессознательно выбираете не тех мужчин. Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально, чтобы разобраться с причинами

"Но спать с парнем на первых свиданиях не для меня." Чудово.
У ває принсипи, відчуття стосунку. Але ви мучаєтесь від того що іншим це не підходить, тому ви щоб цей стосунок був, жкртвуєте присипами, і тут втрачаєте себе.
В сучасному світі люди хочуть "фест фуд" і "цукор" бо не вміють витримувати. Принсипи висміюють і обезцінюють, бо насправді не вміють бути вірними і відповідальними.

У вашому випадку є конфлікт в цій темі між бути собою і самотньою або бути як всі але у відносинах. Я так розумію?

Є такий вислів "на кожен товар свій покупець" ви не товар звісно це метафора. Але що буде якщо зявиться людина для якої вірність важлива? Можливо якщо ви будете цінувати себе то знайдеться той яки захоче цим золотом насолоджуватись?

Здравствуйте

"и не смогу встретить парня для которого покажется такая ситуация нормальной" - для того, чтобы парню показалась эта ситуация нормальной, нужно чтобы она, в первую очередь, казалась совершенно нормальной вам.

Это очень хорошо, что вы думаете об индивидуальной проработке вопроса, потому что тема интимная, для работы нужна безопасная среда. И, безусловно, нужен индивидуальный подход, по этому вам будет лучше выбрать специалиста, с которым вам будет комфортно работать и обратиться к нему.

Девственность - это не порок, но такое впечатление, что вы как бы все время пытаетесь нза нее извиниться.

Вы говорите, что ищите парней через социальные сети. Почему Вы не ищите их в реальной жизни, ведь Вы первоначально выбираете отношения на расстоянии и у Вас нет полной картинки. Вполне естественно, что Вы сначала узнаете человека

Доброго дня, Виола.

Мне не хочется спешить, но я слушаюсь парней и уступаю им. Думаю, если я им уступлю, то меня не бросят, но получается наоборот))))

Помітно, що Ви втрачаєте у стосунках себе (ігноруєте свої бажання, почуття, інтереси і т. д.). Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки із батьками (особливо татом)?

Со временем я становлюсь более открытой, показываю свои эмоции, не стесняюсь первая начинать разговор. Но спать с парнем на первых свиданиях не для меня. И мне кажется это нормальным, когда первые недели вы узнаете друг друга не в кровати, так скажем.

Погоджуюся з колегами, що Ваша позиція є психологічно зрілою.

Но я хочу быть собой в отношениях. НО часто "ищу отношений", потому что все мои подруги давно живут с парнями....Возможно я подсознательно выбираю мужчин, которые хотят быстрых отношений. (Чаще всего знакомства происходят через соц.сети или сайт знакомств)

Таке відчуття, що Ви, з одного боку, хочете стосунків, а з іншого - ні. Ви чогось у них боїтеся. Перш за все, вирішіть для себе, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки" і якого хлопця Ви б хотіли бачити поряд. Де Ви можете знайти такого хлопця. Ви говорите, що несвідомо обираєте таких хлопців, що хочуть швидких відносин і тут вже варто працювати зі спеціалістом над Вашим життєвим сценарієм, установками і т. д.

Боюсь, что всю жизнь буду одна и не смогу встретить парня для которого покажется такая ситуация нормальной. Не хочу быть обьектом насмешек среди друзей или парней.

Помітно, що Ви не любите і не приймаєте себе. А як Вас можуть прийняти, якщо Ви не можете навіть прийняти саму себе? Крім цього, як гадаєте, звідки у Вас цей страх самотності (мені здається, що з Ваших дитячо-батьківських стосунків)?

С парнями отношения не складываются, боюсь признаться, что никогда не пробовала.

А кому Ви б хотіли зізнатися? Що найгірше може трапитися, якщо Ви зізнаєтеся?

Были дважды попытки ее лишиться, но было очень больно и на следующий день парни переставали общаться, писали что-то в роде -я не готов к отношениям.

Дуже співчуваю, що Ви пережили такий травматичний досвід стосунків.

У будь-якому разі погоджуюся з колегами, що Вам необхідно звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.

Ответ отредактирован автором 27-07-2020 18:32:18

Наверное из-за того, что вы воспитывались в исключительно женской среде, Общение с мужчинами для вас не комфортно. Особенно это может усугубиться, если ваша мама или бабушка нелестно отзывались о мужчинах, имели отрицательный опыт отношений с мужчинами и вы могли об этом от них слышать. Это могло на вас повлиять, даже если вам прямо не говорили, что, мол, не связывайся с мужчинами, они тебе сделают больно, но косвенно это все равно влияет.

У меня нет отца с самого детства. Я выросла с мамой и бабушкой. То есть я понимаю, что не привыкла к мужскому окружению.

Дуже співчуваю, що у Вас не було батька. Безумовно, ця ситуація здійснила свій вклад у Вашу модель розбудови стосунків із чоловіками. Можливо саме тому Ви і боїтеся, що чоловіки покинуть Вас (як це зробив батько), тому намагаєтеся будь-якою ціною "заслужити їхнє прийняття", ігноруючи власні інтереси. Можливо, як Ви вказали раніше, Ви і обираєте несвідомо таких чоловіків із якими Ви можете вибудувати лише короткострокові стосунки, щоб відворити дитячо-батьківські стосунки і пропрацювати цей конфлікт. Водночас, біль під час статевого акту може бути викликана не лише біологічними причинами, але і психологічними, адже секс - це про близькість (страх і, як наслідок, неможливість розслабитися, зажими у тілі тощо).

Ощущение, что в наше время девственность в 24 это порок и некоторые думают, что с тобой что-то не так, если не было ни отношений ни секса.

Звідки у Вас такі уявлення? Вас хтось критикував із друзів, знайомих? Які погляди на стосунки у Вашої мами та бабусі? Зі свого досвіду можу сказати, що є люди, які справді цього не розуміють, а є люди, які свідомо не хочуть стосунків "на одну ніч", а підходять до вибору партнера свідомо (і це здорова позиція), навіть будучи незайманими у 20+. Все залежить від того, які люди знаходяться у Вашому найближчому оточенні. Тут йде мова про цінності кожної особистості.

Были случаи (мало), когда смеялись над моим внешним видом в детстве ( по типу, что выросла грудь) Сейчас я понимаю, что это глупо :), но это сильно отпечаталось в памяти и скорее всего эти ситуации отобразились на дальнейшем восприятии себя.

Я погоджуюся із Вами. Приблизно у підлітковому віці формується наша сексуальна ідентичність. Водночас, коли хтось починає висміювати наші прояви сексуальності, то ми і починаємо сприймати це як "Не ОК" і не важливо, чи ми можемо раціонально розуміти, що тоді це лише були прояви підліткової конкуренції, адже непрожита травматизація залишається на емоційному рівні і саме на цьому рівні її необхідно пропрацьовувати.

Помітно, що Ваша проблема "багатошарова" і тому її необхідно поступово знімати шар за шаром та пропрацьовувати.

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста та пропрацювати себе. Вірю у Вас, удачі!