Question

10-08-2020

Здраствуйте, мне 20, у меня 2образования, красивая фигура, люди говорят что я очень симпатичная, и я уже готова к отношениям, но в отличии от всех своих знакомых у меня их никогда не было. Я даже не целовалась. В прошлом году я познакомилась на вечеринке с парнем, он француз и оказалось, что через две недели после знакомства он должен улетать. Я виделась с ним только 2раза, но я ни с кем так круто не общалась. После последней встречи он просто исчез. Я думала что в силу своей неопытности я что-то сделала не так и не могла угомонится. Через 2месяца я написала и спросила на прямую, думала что бог с ним, и так не увижу никогда, но он написал, что он просто пощитал, что на расстоянии лучше не начинать отношений. Сейчас он смотрит все сторис в инсте и лайкает все фото, я делаю аналогично. Но , черт, уже прошло больше полу года и ни слова друг другу, а я как глупая скучаю по нему. Я неоднократно ходила на свидания, скачала тиндер, заваливала себе работой , но всё не то... не знаю как дальше быть....

Вопрос от: Mashed ; Возраст: 20

понравился вопрос?

нравится: 1 из 1

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

11-08-2020 13:29:05Дополнение от автора

Стосунки для мене—це коли є з ким погуляти, коли є про кого турбуватися, весело проводити час, коли можна бути слабшою. Я думаю, що стосунки це моє власне бажання, хоча коли чую від родичів «найшла вже там когось, от твій брат(16 років) вже дівчину має»або коли мої подружки ідуть зі мною в тц вибирати одяг не собі як я думала, а своїм хлопцям і обговорюють різні речі, пов’язані з інтимною сферою, я просто йду збоку як недоумок і відчуваю себе препаршиво. Поряд з собою я б хотіла бачити уважну людину, яка буде не тільки розказувати про себе, а й цікавитись мною, звичайно він має бути красивий і як я мати цілі в житті. Причиною того, що «все не те» була дивна поведінка хлопців, вони просто дивилися на мене з усмішкою і нервово крутили в руках чашки. Мені приходилось самій шукати якісь теми для розмов, жартувати(в міру), від цього я себе відчувала як сміливіша ніж вони людина і потім просто після побачення і переписок розуміла, що вони ні риба ні м’ясо. Я також не ідеальна, але я навіть не знаю що вже в собі змінити... я думала максимально загрузити себе книжками, отак щоб не було часу про таке думати, забити на любовні справи і просто стати ботаном. Змусити себе нікого не шукати. Якшо знайдеться, то чудово, якщо ні, я просто буду до старості писати наукові роботи.. ::sad::

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів в розумінні своїх потреб, бажань, вчинків та прийняття рішень

11-08-2020 16:05:11Дополнение от автора

До появи брата все було ок, коли мені було 5 років народився брат, в очах батьків я різко стала «дорослою», сама ходила в садік і страшно ревнувала, у мене була хвороба( що це хвороба вони дізналися вже коли тьотя спитала про це в меді) ( я не встигала в туалет, досі незручно про це говорити, але тут же все анонімно..) батьки вирішили щоб я на людях їх не позорила забрати мене з всіх гуртків, обмежити максимально спілкування, я кожного дня через це вислуховувала образливі фрази і була досить часто бита мамою, дідусем, а особливо татом. Бабуся не витримала такого і забрала мене до себе з дідусем. Десь 5 років я жила окремо від них. Потім тато поїхав на заробітки і дуже змінився. Зараз в мене з ними хороші відносини, але коли дідусь зараз мені хвалиться про те, якою доброю нянькою він був для нас з братом, я дуже сильно себе стримую, щоб серед гостей не пригадати йому як він мене бив і дивився порно в присутності маленьких нас з братом і розказував про мою хворобу іншим родичам, які на застіллях потім при мені її обговорювали... тепер мене питають чому деколи я така замкнута... епічно з їх сторони

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Похожие онлайн консультации

10-08-2020 Отношения с мужем

10-08-2020 Психологические проблемы с походкой!

09-08-2020 Плохие отношения с матерью и с собой

09-08-2020 Плохие отношения с сестрой

09-08-2020 Отношения с ребёнком - подростком

08-08-2020 Не могу понять, стоит ли мне пробовать отношения с мч, если особо нету чувств, но он вроде хороший вариант

08-08-2020 Что делать если испортились отношения с мамой?

08-08-2020 Трудности с прошлым

07-08-2020 Отношения с сыном 12 лет

07-08-2020 Что не так с нашими отношениями?

Наталия Павловна Венглинская (Киев) · Answer 1 · 2020-08-11 09:20:39

Mashed, доброго времени суток!
Скорее всего Вы скучаете не по нему, а по образу который Вы сами создали. У Вас было всего 2 встречи - Вы совершенно не знаете этого человека. У Вас есть только эмоции по отношению к нему, и вот этими красками (эмоциями) Вы нарисовали себе его личность. Но это всего лишь Ваша интерпретация.
я бы рекомендовала Вам поработать с психологом. Разобраться в себе и выработать для себя стратегию развития своей личной жизни. Это никак не решит вопрос напрямую - по волшебству прекрасный принц не появится. Но это поможет Вам понизит уровень тревоги, почувствовать себя уверенно и, что на мой взгляд самое важное, не довериться без памяти первому мужчине, которые проявит к Вам серьёзное внимание. К сожалению такое часто бывает и девушки попадают в токсичные отношения. Вот защитить себя от этого, думаю весьма мудро.
На сайте есть не мало отличных психологов - выбирайте и начните работу с собой.
Мудрости Вам и позаботьтесь о себе!

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-08-11 10:20:48

Доброго дня, Mashed.
Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Чи хотіли б особисто Ви "стосунків" зараз, чи це більше тиск оточення? Якого чоловіка Ви бачите поряд із собою? Ви казали, що неодноразово ходили на побачення, проте "щось не те". Що саме?
Що б Ви хотіли отримати тут від психологів?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-08-11 13:41:13

цитата:

Я думаю, що стосунки це моє власне бажання, хоча коли чую від родичів «найшла вже там когось, от твій брат(16 років) вже дівчину має»або коли мої подружки ідуть зі мною в тц вибирати одяг не собі як я думала, а своїм хлопцям і обговорюють різні речі, пов’язані з інтимною сферою, я просто йду збоку як недоумок і відчуваю себе препаршиво.

Припускаю, що слова родичів та подружок також, безумовно, внесли свою лепту. Важливо, щоб Ви себе відчували ОК і без хлопця і з хлопцем - це основа гармонійних стосунків у майбутньому.

цитата:

Причиною того, що «все не те» була дивна поведінка хлопців, вони просто дивилися на мене з усмішкою і нервово крутили в руках чашки. Мені приходилось самій шукати якісь теми для розмов, жартувати(в міру), від цього я себе відчувала як сміливіша ніж вони людина і потім просто після побачення і переписок розуміла, що вони ні риба ні м’ясо.

Помітно, що хлопці хвилювалися при першій зустрічі і це нормально. Уточніть, як би Ви хотіли спілкуватися із хлопцями (теми і т. д.). Крім цього, Ви зазначила, що є "сміливішою", ніж вони. Ви б хотіли бачити поряд із собою такого ж сміливого хлопця? А тепер запитайте себе, чому Ви тоді приваблюєте "несміливих"?

цитата:

Якшо знайдеться, то чудово, якщо ні, я просто буду до старості писати наукові роботи

Якось дуже категорично. Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з батьками (особливо татом)?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2020-08-11 16:27:34

цитата:

я дуже сильно себе стримую, щоб серед гостей не пригадати йому як він мене бив і дивився порно в присутності маленьких нас з братом і розказував про мою хворобу іншим родичам, які на застіллях потім при мені її обговорювали...

Дуже співчуваю Вам - це справді жахливо і травматично. Ви маєте право сумувати та гніватися на батьків (що тато так Вас ображав, мама не захистила, дідусь також бив). Припускаю, що у Вас ще досі існує образа на тата, яку Ви проектуєте на чоловіків, і, таким чином, несвідомо намагаєтеся пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки. Із Вашої розповіді відчувалося, що Ви наче "конкуруєте" із чоловіками, доказуючи щось самій собі. Можливо якась Ваша поведінка чи несвідомі установки і приваблюють "невпевнених" чоловіків, бо, таким чином, у Вас більші шанси їх перемогти (як Ви не могли це зробити із татом у своєму дитинстві). У Вашому житті багато чоловічих фігур: батько, дідусь, брат, які спричинили Вам біль (брат перебрав на себе увагу і Вам довелося пожертувавати своїм дитинством).

Я б Вам однозначно рекомендувала пройти індивідуальну терпапію із психологом-психотерапевтом, щоб пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ответ отредактирован автором 11-08-2020 16:29:06