Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 5 хвилин тому: «Реакція на відповідь № 392042 для Ирина Константиновна Зубиашвили Цей стан більше двох тижнів,мабуть,варто вже звернутися.Дякую вам»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 7 хвилин тому: «Ви дуже довго були у стані стресу і тепер ваш стан – це захисна реакція нервової системи. Цей стан називається - екзаменаційне вигорання. За ним стоїть реальне емоційно-когнітивн»
question author 1 година тому: «Реакція на відповідь № 392035 для Світлана Володимирівна Матюха Ні. Легше не стає. Ігнор не допомагає, якось автоматично думаєш про людину. Мене »
Питання від: Mashed Вік: 20

Отношения

Здраствуйте, мне 20, у меня 2образования, красивая фигура, люди говорят что я очень симпатичная, и я уже готова к отношениям, но в отличии от всех своих знакомых у меня их никогда не было. Я даже не целовалась. В прошлом году я познакомилась на вечеринке с парнем, он француз и оказалось, что через две недели после знакомства он должен улетать. Я виделась с ним только 2раза, но я ни с кем так круто не общалась. После последней встречи он просто исчез. Я думала что в силу своей неопытности я что-то сделала не так и не могла угомонится. Через 2месяца я написала и спросила на прямую, думала что бог с ним, и так не увижу никогда, но он написал, что он просто пощитал, что на расстоянии лучше не начинать отношений. Сейчас он смотрит все сторис в инсте и лайкает все фото, я делаю аналогично. Но , черт, уже прошло больше полу года и ни слова друг другу, а я как глупая скучаю по нему. Я неоднократно ходила на свидания, скачала тиндер, заваливала себе работой , но всё не то... не знаю как дальше быть....
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Mashed, доброго времени суток!
Скорее всего Вы скучаете не по нему, а по образу который Вы сами создали. У Вас было всего 2 встречи - Вы совершенно не знаете этого человека. У Вас есть только эмоции по отношению к нему, и вот этими красками (эмоциями) Вы нарисовали себе его личность. Но это всего лишь Ваша интерпретация.
я бы рекомендовала Вам поработать с психологом. Разобраться в себе и выработать для себя стратегию развития своей личной жизни. Это никак не решит вопрос напрямую - по волшебству прекрасный принц не появится. Но это поможет Вам понизит уровень тревоги, почувствовать себя уверенно и, что на мой взгляд самое важное, не довериться без памяти первому мужчине, которые проявит к Вам серьёзное внимание. К сожалению такое часто бывает и девушки попадают в токсичные отношения. Вот защитить себя от этого, думаю весьма мудро.
На сайте есть не мало отличных психологов - выбирайте и начните работу с собой.
Мудрости Вам и позаботьтесь о себе!
Доброго дня, Mashed.
Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Чи хотіли б особисто Ви "стосунків" зараз, чи це більше тиск оточення? Якого чоловіка Ви бачите поряд із собою? Ви казали, що неодноразово ходили на побачення, проте "щось не те". Що саме?
Що б Ви хотіли отримати тут від психологів?
Доповнення від автора питання ·
Стосунки для мене—це коли є з ким погуляти, коли є про кого турбуватися, весело проводити час, коли можна бути слабшою. Я думаю, що стосунки це моє власне бажання, хоча коли чую від родичів «найшла вже там когось, от твій брат(16 років) вже дівчину має»або коли мої подружки ідуть зі мною в тц вибирати одяг не собі як я думала, а своїм хлопцям і обговорюють різні речі, пов’язані з інтимною сферою, я просто йду збоку як недоумок і відчуваю себе препаршиво. Поряд з собою я б хотіла бачити уважну людину, яка буде не тільки розказувати про себе, а й цікавитись мною, звичайно він має бути красивий і як я мати цілі в житті. Причиною того, що «все не те» була дивна поведінка хлопців, вони просто дивилися на мене з усмішкою і нервово крутили в руках чашки. Мені приходилось самій шукати якісь теми для розмов, жартувати(в міру), від цього я себе відчувала як сміливіша ніж вони людина і потім просто після побачення і переписок розуміла, що вони ні риба ні м’ясо. Я також не ідеальна, але я навіть не знаю що вже в собі змінити... я думала максимально загрузити себе книжками, отак щоб не було часу про таке думати, забити на любовні справи і просто стати ботаном. Змусити себе нікого не шукати. Якшо знайдеться, то чудово, якщо ні, я просто буду до старості писати наукові роботи..сумно може то мій максималізм, а може то єдиний вихід? Я вже без поняття...
цитата:
Я думаю, що стосунки це моє власне бажання, хоча коли чую від родичів «найшла вже там когось, от твій брат(16 років) вже дівчину має»або коли мої подружки ідуть зі мною в тц вибирати одяг не собі як я думала, а своїм хлопцям і обговорюють різні речі, пов’язані з інтимною сферою, я просто йду збоку як недоумок і відчуваю себе препаршиво.

Припускаю, що слова родичів та подружок також, безумовно, внесли свою лепту. Важливо, щоб Ви себе відчували ОК і без хлопця і з хлопцем - це основа гармонійних стосунків у майбутньому.

цитата:
Причиною того, що «все не те» була дивна поведінка хлопців, вони просто дивилися на мене з усмішкою і нервово крутили в руках чашки. Мені приходилось самій шукати якісь теми для розмов, жартувати(в міру), від цього я себе відчувала як сміливіша ніж вони людина і потім просто після побачення і переписок розуміла, що вони ні риба ні м’ясо.

Помітно, що хлопці хвилювалися при першій зустрічі і це нормально. Уточніть, як би Ви хотіли спілкуватися із хлопцями (теми і т. д.). Крім цього, Ви зазначила, що є "сміливішою", ніж вони. Ви б хотіли бачити поряд із собою такого ж сміливого хлопця? А тепер запитайте себе, чому Ви тоді приваблюєте "несміливих"?

цитата:
Якшо знайдеться, то чудово, якщо ні, я просто буду до старості писати наукові роботи

Якось дуже категорично. Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з батьками (особливо татом)?
Доповнення від автора питання ·
До появи брата все було ок, коли мені було 5 років народився брат, в очах батьків я різко стала «дорослою», сама ходила в садік і страшно ревнувала, у мене була хвороба( що це хвороба вони дізналися вже коли тьотя спитала про це в меді) ( я не встигала в туалет, досі незручно про це говорити, але тут же все анонімно..) батьки вирішили щоб я на людях їх не позорила забрати мене з всіх гуртків, обмежити максимально спілкування, я кожного дня через це вислуховувала образливі фрази і була досить часто бита мамою, дідусем, а особливо татом. Бабуся не витримала такого і забрала мене до себе з дідусем. Десь 5 років я жила окремо від них. Потім тато поїхав на заробітки і дуже змінився. Зараз в мене з ними хороші відносини, але коли дідусь зараз мені хвалиться про те, якою доброю нянькою він був для нас з братом, я дуже сильно себе стримую, щоб серед гостей не пригадати йому як він мене бив і дивився порно в присутності маленьких нас з братом і розказував про мою хворобу іншим родичам, які на застіллях потім при мені її обговорювали... тепер мене питають чому деколи я така замкнута... епічно з їх сторони
цитата:
я дуже сильно себе стримую, щоб серед гостей не пригадати йому як він мене бив і дивився порно в присутності маленьких нас з братом і розказував про мою хворобу іншим родичам, які на застіллях потім при мені її обговорювали...

Дуже співчуваю Вам - це справді жахливо і травматично. Ви маєте право сумувати та гніватися на батьків (що тато так Вас ображав, мама не захистила, дідусь також бив). Припускаю, що у Вас ще досі існує образа на тата, яку Ви проектуєте на чоловіків, і, таким чином, несвідомо намагаєтеся пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки. Із Вашої розповіді відчувалося, що Ви наче "конкуруєте" із чоловіками, доказуючи щось самій собі. Можливо якась Ваша поведінка чи несвідомі установки і приваблюють "невпевнених" чоловіків, бо, таким чином, у Вас більші шанси їх перемогти (як Ви не могли це зробити із татом у своєму дитинстві). У Вашому житті багато чоловічих фігур: батько, дідусь, брат, які спричинили Вам біль (брат перебрав на себе увагу і Вам довелося пожертувавати своїм дитинством).

Я б Вам однозначно рекомендувала пройти індивідуальну терпапію із психологом-психотерапевтом, щоб пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ответ отредактирован автором 11-08-2020 16:29:06

Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.