Question

07-03-2021

Добрый день, подруга попросила посидеть часик с ребенком, пока она сходит по делам. Перед ее уходом у нас с ней состоялся разговор об общей знакомой и ее не совсем нормальном поведении ( мне такое поведение не приемлемо, а подруга защищала знакомую). Она спросила '' почему ты считаешь, что психологи или психиатры говорят истину, кто придумал нормы и почему нужно верить идиотам, которые пишут эти психологические книжки, может они не правы''. Я ответила, что мне их мысли близки, то о чем они пишут важно и познавательно''. Она спросила ''я так понимаю тебя давно увлекает эта странная наука, и ты стала странной''. Я ответила ''что мне не нравится, когда оценивают меня и обесценивают мои увлечения и хочу прекратить этот разговор''. На что услышала '' не накручивай себя и продолжай эту дурню читать, живи как хочешь и можешь уйти''.
Далее она начала кричать на своего ребенка, а также в мой адрес бросать колкости. Я ответила, что досижу полчаса до прихода бабушки и тогда уйду. Вечером она позвонила и просила прощение за свое поведение, я ответила ей, что все нормально. На самом деле я не не простила, считаю ее поведение неуважением и не могу разобраться почему сразу же не ушла и прикрылась ребёнком и ответила ей, что простила ее.

Вопрос от: nikfe2; Возраст: 37

понравился вопрос?

07-03-2021 17:45:42Дополнение от автора

Спасибо за ответ! В тот момент подруга бросала фразы" можешь уходить, если хочешь, ты всегда уходишь, если что-то не нравится, ребенок сам посидит" И я включилась в эту игру сделать наоборот, не уйти. В момент, когда она просила прощения - не хотела делиться с ней своими чувствами, тем что она меня задела, чтобы она не порадовалась, ведь считаю, что ее цель была унизить.

07-03-2021 18:06:47Дополнение от автора

Владимир Анатольевич, в момент конфликтов есть желание поставить ее на место, за причиненные ранее обиды, хочется наказать. Были ранее конфликты, опыт необщения, позже обсудили все и она говорила, что все осознала, бывает высокомерной и нетерпеливой. Прошло время и история повторяется.

07-03-2021 18:13:45Дополнение от автора

Доброго дня, Оксана! Так, така поведінка спостерігалась і раніше, був досвід знецінення з боку подруги. Я дистанціювалась і більше року не спілкувалась з нею. Потім вона вийшла на контакт, сказала, що все усвідомила, що більше не має близьких подруг і обіцяла нормально спілкуватись. Пару років було затишшя і історія повторилася. Я сьогодні вранці думала над тим, що цінного в цих відносинах. Не можу нічого сказати ''за'', окрім веселого проводження часу за чашкою чаю, без потреби ділитися особистим.

07-03-2021 18:31:13Дополнение от автора

Доброго дня, Алла Григорівна! Це єдині стосунки, в яких я ніколи не бачу своєї провини, тобто завжди вважаю себе ображеною. В конфліктах завжди озвучую, що мені не подобається, пропоную звершити діалог, і якщо людина не чує - уходжу. Батьки при мені не сварились, в сім'ї конфліктів я не бачила. Маленькі непорозуміння обговорювались мирно. Я не звикла до скандалів і тому, коли їх чую - йду.

07-03-2021 18:36:44Дополнение от автора

Дякую, Оксана! Окрім веселого дозвілля я нічого не втрачу. Останнім часом не відчуваю цінність цих стосунків, тільки вислуховую скарги на ''поганих людей і життя'' та знецінення мої поглядів.

07-03-2021 18:56:20Дополнение от автора

Оксана, маю подруг і колег з якими комфортно проводжу час, тобто компенсувати зможу. Раніше жаліла подругу, так як вона сама виховує дитину, подруг у неї не має, маму свою вона не любить. Зараз розумію, що це не привід залишатись в дружніх стосунках, які стали для мене стресом. Насправді нічого не тримає. Мене здивувало, що я не змогла поставити крапку і озвучити те, що не маю бажання більше спілкуватись.

07-03-2021 19:31:45Дополнение от автора

Так, Оксана, погоджусь з вами з ролью Рятівника, в дитинстві батьки зобов'язували мене ''рятувати'' меншого брата, допомогати іншим, а потім займатись своїми справами, так як робили вони. Родичі часто просили допомогу, в цей час відпочиваючи. Я це усвідомила та обрала себе, як раз знайомство з цією подругою прийшлося на ті часи, коли я всіх рятувала. Вона просила сидіти з дитиною, мотивуючи, що не має кому допомогти, пізніше вияснилось, що в неї конфлікти з усіма і люди відмовляють їй у допомозі. Я також стала дистанціюватись. Але вчора вона жалілась, і в мене знову включилось ''рятівництво'', начебто тільки я зможу це зробити. Гарний досвід я отримала вчора, так як думала, що вже попрощалась з цією роллю.

07-03-2021 19:36:00Дополнение от автора

Добрый вечер, Ольга Владимировна! Согласна, что терпеть это вредить себе. У меня есть круг друзей, с которыми я могу поделиться сокровенным и получить поддержку, хотя интересные у нас и разные, но есть уважение и доверие. Сохранить свою ценность, это то, к чему я стремлюсь, пока в пути😃

07-03-2021 20:26:12Дополнение от автора

Вдячна вам за співчуття! Відчуття ''тільки я зможу'' це, можливо несвідомо доказати свою значимість. Коли ми познайомились, я була такою собі слухняною та терплячою дівчинкою і думаю їй подобалось бути ніби-то старшою сестрою, мені подобалось, що вона з власної ініціативи вирішувала мої справи. Тобто, був баланс. Потім я усвідомила, що тільки я управляю власним життям, почала повністю брати відповідальність за своє життя і це мені дуже сподобалось. З того часу почались конфлікти, їй не подобалось це, і вона почаланагадувати мені моменти моєї слабкості в минулому. На початку знайомства я і справді хотіла бути значимою і доводила це, можливо я досі повертаюсь до цього.

07-03-2021 23:56:06Дополнение от автора

Спасибо, Ольга Владимировна! С детьми я люблю возиться и с братом мне нравилось играть. Девочка у подруги интересная, культурная, любит интеллектуальные игры, сидеть с ней не проблема, к тому же я свела это к минимуму, пару раз в год. Есть злость на подругу за попытки меня унизить и я очень жалею, что дала этим отношениям ещё один шанс, что вновь доверилась. Ещё я ловила себя на мысли, что подруга похожа своим поведением на мою двоюродную бабку, которая так же ко мне относилась. Я перестала терпеть такое отношение родственницы и прекратила общение, почувствовала гордость за себя. Подумала, что возможно такой человек дан для того чтобы научиться себя защищать, ведь такие люди встречаются везде.

13-03-2021 23:12:34Дополнение от автора

Спасибо, Владимир Анатольевич! Возможно,отказавшись от мысли о наказании обидчика, получится спокойно отойти в сторону. Подумаю об этом.

16-03-2021 00:44:57Дополнение от автора

Ольга Владимировна, ситуации с подругой действительно были схожи с отношениями со взрослой родственницей. Я это понимаю, думала, что закрыла эту историю, но иногда как бы зависаю в подобных ситуациях. И чувство мести присутствует, я это отлавливаю.

17-03-2021 17:29:44Дополнение от автора

Спасибо большое всем за ответы!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 1 · 2021-03-07 17:36:02

Здравствуйте!

цитата:

На самом деле я не не простила, считаю ее поведение неуважением и не могу разобраться почему сразу же не ушла и прикрылась ребёнком и ответила ей, что простила ее.

С этим предстоит разобраться, по какой причине, а, главное, ЗАЧЕМ покривили душой? Что-то же Вами двигало в тот момент. Был какой-то мотив, который может быть известен только Вам.
Можно, конечно, строить всякие версии, мол, дорожите все-таки отношениями, хотите показаться не злопамятной, отходчивой, но все это будет пальцем в небо. Важно вернуться к Вашим чувствам, что испытывали в тот момент. К Вашим потребностям. И тогда, вероятно, можно пролить свет на происходящее с Вами и получить искомый ответ.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 2 · 2021-03-07 17:55:23

цитата:

И я включилась в эту игру сделать наоборот, не уйти.

Можно, конечно, играть в разные игры. Но зачем в эту?

цитата:

В момент, когда она просила прощения - не хотела делиться с ней своими чувствами, тем что она меня задела, чтобы она не порадовалась, ведь считаю, что ее цель была унизить.

Слов прощения не услышали, искренне не отреагировали. Вместо этого продолжили деструктивную игру. И кому от этого легче? И разве отношения от этого стали более теплыми и открытыми?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-03-07 17:58:32

Добрий вечір, nikfe2.
Скажіть, будь ласка, а що Вам взагалі дають стосунки із цією дівчиною, якщо вона знецінює Ваші інтереси та Вас, Ви не можете поділитися із нею своїми переживаннями? Така її поведінка спостерігалася і раніше?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 4 · 2021-03-07 18:17:14

Доброго дня! Не можна недооцінювати значення існування друзів... Якщо вони є в нашому житті, вони для чогось нам потрібні... Особливо важливо розібратися в стосунках з тими, хто спричиняє нам біль. Адже вони висвітлюють якийсь бік самих нас... "ты всегда уходишь, если что-то не нравится..." И я включилась в эту игру сделать наоборот, не уйти". Як давно Ви стали "тікати" від вирішення конфліктних ситуацій? І чи може щось змінити кардинально "кидання з крайності у крайність"? Як поводили себе Ваші батьки у конфліктних ситуаціях?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2021-03-07 18:20:10

цитата:

Не можу нічого сказати ''за'', окрім веселого проводження часу за чашкою чаю, без потреби ділитися особистим.

Думаю в цих словах може міститися відповідь "чому" Ви "зробили вигляд", що пробачили. Ці стосунки є для Вас не надто особоситими, а скоріше товариськими, а вираження власних переживань - досить інтимний рівень. Можливо Ви боїтеся, що саме ця подруга може ранити Вас своєю критикою, коли Ви "відкриєтеся" їй + був негативний досвід (можливо і в дитинстві).
Я б Вам рекомендувала подумати над наступним: Що я втрачу, якщо припиню спілкування з нею? Чи позитив переважає негатив у спілкуванні із нею? Що я можу набути, якщо припиню спілкування?

Ответ отредактирован автором 07-03-2021 18:21:14

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2021-03-07 18:41:03

цитата:

Окрім веселого дозвілля я нічого не втрачу.

Чи Ви зможете якось "компенсувати" цю втрату?

цитата:

Останнім часом не відчуваю цінність цих стосунків, тільки вислуховую скарги на ''поганих людей і життя'' та знецінення мої поглядів.

Ок, тоді, на Вашу думку, що Вас може досі тримати у них?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 7 · 2021-03-07 19:10:50

цитата:

Мене здивувало, що я не змогла поставити крапку і озвучити те, що не маю бажання більше спілкуватись.

Можливо це також пов'язано з тим, що

цитата:

Раніше жаліла подругу, так як вона сама виховує дитину, подруг у неї не має, маму свою вона не любить. Зараз розумію, що це не привід залишатись в дружніх стосунках, які стали для мене стресом.

Ви займаєте психологічну роль Рятівника: несвідомо намагаєтеся рятувати подругу, хоча вона про це Вас не просить, обезцінюючи її ресурси впоратися самостійно + стражджаєте при цьому самі, а потім переходите у роль Жертви та Переслідувача. Як думаєте, що особисто Вам дає це "рятівництво"? Чи спостерігалася схожа модель поведінки в інших сферах Вашого життя? У Вас є стосунки з чоловіком, діти?

Ответ отредактирован автором 07-03-2021 19:11:45

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 8 · 2021-03-07 19:17:39

Добрый вечер!
Вы не должны терпеть, если Вам что-то не нравиться, а сразу сказать, иначе Вы видите, что потом остаётся осадок на душе и недосказанность, которая выльется в другой конфликт доя Вас. Если я правильно поняла, то подруга это делала всегда. У Вас разные интересы и ценности. Есть ли люди в Вашем окружении, которые могут разделять Ваши интересы? Не все хотят развиваться или менять что-то в своей жизни, кто-то хочет остаться на своём уровне и это их выбор. Ваша задача сохранить себя и свою ценность

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 9 · 2021-03-07 19:42:42

цитата:

Так, Оксана, погоджусь з вами з ролью Рятівника, в дитинстві батьки зобов'язували мене ''рятувати'' меншого брата, допомогати іншим, а потім займатись своїми справами, так як робили вони. Родичі часто просили допомогу, в цей час відпочиваючи. Я це усвідомила та обрала себе, як раз знайомство з цією подругою прийшлося на ті часи, коли я всіх рятувала.

Співчуваю, що в дитинстві для того, щоб отримати визнання і любов від батьків та родичів Вам доводилося жертувати своїми потребами і бажаннями заради інших і "рятувати" їх. Водночас, зараз Ви усвідомлюєте, що ця модель поведінки є деструктивною для Вас і зараз у Вас є інші шляхи для того, щоб отримувати підтримку та любов.

цитата:

Вона просила сидіти з дитиною, мотивуючи, що не має кому допомогти, пізніше вияснилось, що в неї конфлікти з усіма і люди відмовляють їй у допомозі. Я також стала дистанціюватись.

Ваша подруга сама відповідальна за те, у яких стосунках з іншими вона перебуває. Помітно, що такий стан речей її влаштовує.

цитата:

Але вчора вона жалілась, і в мене знову включилось ''рятівництво'', начебто тільки я зможу це зробити.

У цей момент Ви взяли відповідальність на себе за її життя. Це відчуття "тільки я зможу це зробити", як думаєте, про що воно?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 10 · 2021-03-07 22:52:34

А Вы сами можете ответить на свой вопрос, зачем Вы это делаете? Что Вы от этого получаете? Вы не думали о том, что Вы продолжаете заботиться о ребенке своей подруги, как о своём брате, даже в ущерб себе, потому что сложно противоречить родителям в лице Вашей подруги. Вы продолжаете завоёвывать их любовь, принося себя в жертву, а от этого растёт злость и агрессия, потому что у Вас что-то воруют, как Ваше детство, а сейчас время. Что Вы думаете об этом?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 11 · 2021-03-08 16:35:41

цитата:

в момент конфликтов есть желание поставить ее на место, за причиненные ранее обиды, хочется наказать. Были ранее конфликты, опыт необщения, позже обсудили все и она говорила, что все осознала, бывает высокомерной и нетерпеливой. Прошло время и история повторяется.

Мне кажется, история Ваших отношений не такая простая, как может показаться на поверхности. Она многое раскрывает о Вашем внутреннем мире, Ваших потребностях, о Ваших способах обходиться с чувствами. Было все просто, давно бы ваши пути разошлись. Но нет, вы как будто склеены, срослись что ли. О Вашей склонности к спасательству здесь уже писали. Но, думается, не только этим все исчерпывается. Вы еще боретесь за символическую и личную справедливость, пытаясь брать на себя роль того, кто мстит и наказывает, тем самым пытаясь переделать ее. И тут Вы посягаете на роль Ветхозаветного бога - который способен карать, но не отступать в сторону, пока не добьется своего. Это символический уровень отношений. Она признает ошибки, не не меняется. И Вы упорствуете...

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 12 · 2021-03-14 12:57:40

цитата:

Есть злость на подругу за попытки меня унизить и я очень жалею, что дала этим отношениям ещё один шанс, что вновь доверилась. Ещё я ловила себя на мысли, что подруга похожа своим поведением на мою двоюродную бабку, которая так же ко мне относилась. Я перестала терпеть такое отношение родственницы и прекратила общение, почувствовала гордость за себя.

Вы можете злиться на себя за то, что тогда промолчали. Вы говорите, что можете видеть в подруге свою двоюродную бабку, которая относилась к Вам подобным образом. Возможно, в той ситуации Вы не смогли отреагировать на свою подругу, потому что чувствовали себя как тогда в детстве маленькой девочкой, а против бабушки тяжело идти против

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 13 · 2021-03-16 21:20:41

Это происходит на бессознательном уровне. Вы могли промолчать, потому что могли ощущать страх маленького ребенка перед взрослой женщиной, хотя это могла быть Ваша подруга. С таким вопросом лучше обратиться индивидуально, если Вы хотите больше разобраться, потому что она может переноситься и на другие отношения более авторитетных людей

Почему я делаю вид, что простила?