Question

04-06-2021

Я звикла бути чемною дівчинкою і жити по стандартах ( сім'я,робота,діти). Чоловіка не стало і я пробувала когось знайти.Вдалось вийти заміж (не скажу,що людина мені надто подобалась,просто так було по життєвому плані). Потім ми розлучились, бо за його словами спочатку зі мною було весело,а далі вже не так. (від цього в мене сильно впала самооцінка і я ніби дезорієнтована). Я не знала як мені бути далі - жити самій, одружуватись більше не хотіла, не вірила,що колись зможу мати стосунки.
Потім почала знову спілкуватись із чоловіками. І коли до одруження я обирала тих,хто подобається,то зараз будь кого.Не задумуюсь з ким будувати стосунки (кидаюсь на будь кого,лиш би не сама і помітила,що планка пускається щораз нижче).З одного боку я хочу бути вільною і незалежною, а з іншої сторони хочу,щоб коли мені буде погано, було б на кого покластись.
Я ніби не в своєму тілі,не можу бути самою, не можу нормально бути з дитиною, шукаю чоловіка.Але здається,що не заслуговую красивого,просто хоч який небудь щоб був. І шукаю панічно, ніби завтра вже не настане. Відчуваю, що без другої половинки я ніби нецілісна, ніби бракує якоїсь частини тіла, не можу зосередитись на роботі чи чомусь іншому. Ніби якась пелена напускається на очі і єдина ціль - знайти хоч кого небудь. Коли хтось знаходиться - в мене постійний страх,щоб він не пішов,щоб не зрадив (наче душу собою, мушу переконуватись,що я в нього одна і єдина,чути щоразу підтвердження любові)
Здається,що це вже психічне відхилення. Над чим мені варто працювати?

Вопрос от: Ksenja; Возраст: 30

понравился вопрос?

нравится: 2 из 2

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

05-06-2021 14:35:10Дополнение от автора

мій чоловік помер. А стосунки у нас звичайні,нічого особливого

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Похожие онлайн консультации

12-09-2020 Самооцінка

24-03-2020 Не можу розказати мамі свої проблеми,низька самооцінка, постійно поганий настрій

12-01-2019 Іпохондрія, самооцінка, довіра

26-08-2018 Низька самооцінка.

01-07-2017 занижена самооцінка

03-11-2016 Занижена самооцінка, невпевненість в собі

23-08-2012 Падає самооцінка.

31-05-2010 низька самооцінка

13-05-2009 самооцінка

19-03-2009 самооцінка

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2021-06-04 23:28:48

Добрый вечер!
Скажите, по какой причине Явы расставались? Какие у Вас отношения с родителями?
Вы говорите, что с одной стороны, Вы хотите отношений, а с другой, нет. Есть противоречие

Анна Ланина (Днепр) · Answer 2 · 2021-06-04 23:57:23

Доброго дня!
Так, ви описуєте свої іноді зрозумілі та в одночас складні почуття в стосунках з чоловіками...уявляю наскільки це тяжко...
Розкажіть, будь ласка, де ви знайомитесь з чоловіками? Ответ отредактирован автором 04-06-2021 23:57:44

Ответ отредактирован автором 05-06-2021 00:00:08

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-06-05 10:34:09

Доброго дня, Ksenja.
Помітно як Вам тяжко, дуже співчуваю.

цитата:

З одного боку я хочу бути вільною і незалежною, а з іншої сторони хочу,щоб коли мені буде погано, було б на кого покластись.

Цілком нормальне бажання. Гармонійні стосунки - це коли Вам добре бути і самою і разом, а зараз помітно, що Вам тяжко бути в обох цих полярностях. Крім цього, Ви сказали, що хочете бути в стосунках лише тоді, коли Вам "погано", немає компоненту "радіти і насолоджуватися разом". Таке враження, що Ви зараз шукаєте опорну батьківську фігуру на яку Ви могли б спертися і якої Вам не вистачає.

цитата:

Над чим мені варто працювати?

Перш за все, необхідно пропрацювати Ваш попередній досвід стосунків та дитячо-батьківські стосунки разом із психологом-психотерапевтом + саме спеціаліст стане для Вас тою турботливою батьківською фігурою, якої Вам не вистачає і яку Ви згодом інтегруєте в свою структуру особистості.

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 4 · 2021-06-05 14:26:27

Доброго дня Ksenja! Дуже зрозуміле бажання як для жінки "хочу,щоб коли мені буде погано, було б на кого покластись". Ви пишете "Чоловіка не стало і я пробувала когось знайти.". Що сталося з Вашим чоловіком? Адже це дуже важливе питання, щоб зрозуміти, у чому Ваша проблема. І ще "Я звикла бути чемною дівчинкою і жити по стандартах ( сім'я,робота,діти).". Як склалися стосунки з Вашими батьками? За ВАашими ніби простими словами криється щось набагато більше. Для кого в родині Ви повинні були бути "чемною дівчинкою" і для чого?

Ответ отредактирован автором 05-06-2021 14:28:42

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 5 · 2021-06-05 14:43:50

Співчуваю Вам стосовно втрати чоловіка. Кожна втрата - це дуже сильний стрес для людини. Інколи проходить час і здається вже все пережито, але, насправді, травма залишається глибоко в душі людини і керує її життям підсвідомо. Ви вже один раз втратили близьку людину і страх самотності змусив шукати когось, щоб заповнити оту страшну порожнечу "Чоловіка не стало і я пробувала когось знайти.Вдалось вийти заміж ...". Як на мене, у Вас весь час повторюється один і той же сценарій - будь яким способом і буд-яким чоловіком заповнити порожнечу в душі... Окрім того слова щодо батьків "А стосунки у нас звичайні,нічого особливого", як на мене, не дають повної картини стосунків з батьками. Стосунки з батьками близькі, душевні, Ви розумієте один одного? Чи вони досить відсторонені, побутові?

Оксана Игоревна Истомина (Киев) · Answer 6 · 2021-06-05 19:35:55

добрый вечер.

цитата:

Над чим мені варто працювати?

то что вы описываете очень похоже на травму привязанности. работать с этим нужно в клиент-терапевтических отношениях.