Марта 1 година тому: 
Чувство вины к мужу с которым разошлись.
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Чувство вины к мужу с которым разошлись.
| Оксана Сенченко (Львів) 30-09-2021 20:01:34 |
Доброго вечора, Маргарита.
цитата:
и правильно ли вообще я поступаю - когда решила развестись с ним? цитата:
мне постоянно нехватало поддержки со стороны мужа.он работал - а в свободное время не проводил с нами время.или в гараже -или с родителями решали цитата:
я не чувствовала !семьи! между нами цитата:
мне не хватало его тепла, внимания цитата:
я постоянно плакала цитата:
слово !извини! с его стороны 0. цитата:
больше не могу так жить цитата:
и я знаю что ничего не изменится. мы не можем найти компромиссы. цитата:
но без него я стала чувстовать счастье и радость. до этого я не помню когда улыбалась в последний раз. я начала уделять время себе, анализировать свои желания, мысли. НАЧАЛА МЕЧТАТЬ. он смеялся с моих желаний цитата:
мы говорили друг другу что не можем отпустить друг друга - но вместе тяжело быть. цитата:
за то что еще не разведенной начала общаться с другим и как бы предаю мужа цитата:
не знаю смогу отпустить из сердца. 
|
| Ирина Витальевна Низовцева (Киев) 30-09-2021 20:30:22 |
цитата:
Разошлись с мужем чуть больше 2х месяцев цитата:
без него я стала чувстовать счастье и радость. до этого я не помню когда улыбалась в последний раз. я начала уделять время себе, анализировать свои желания, мысли. НАЧАЛА МЕЧТАТЬ. он смеялся с моих желаний-я запрещала себе это цитата:
как избавиться от чувства вины? и правильно ли вообще я поступаю - когда решила развестись с ним? Правильно ли вы поступаете? Вы это почувствуете, поймёте, когда начнёте себе доверять - доверять своему удовольствию без мужа (вы об этом хорошо пишите), а, возможно, своей привязанности к мужу. У вас пока ещё очень короткий период расставания после долгого брака. Поэтому какое-то время вас будет бросать, как на качелях, то в одну, то в другую сторону. Для психо - эмоционального проживания расставания/ развода надо время и по эмоциям это похоже на потерю близкого. Дайте себе время, доверьтесь себе и все будет хорошо. А если почувствуете, что нужна помощь, поддержка, то лучше взять помощь психолога.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 30-09-2021 22:13:08 |
Доброго вечора Маргарито! Зберегти родину чи розійтися, певне, вирішуєте Ви самі, так само як і самі понесете відповідальність за свої дії чи бездіяльність... І це не тільки у Вас... Так,загалом, влаштоване це життя. Ви пишете: "когда мы в очередной раз ссорились - мы не решали проблему - а просто откладывали - так как примирение было без обсуждения вопроса. просто обнялись"... Якщо я правильно Вас зрозуміла, насправді Ви ніколи не намагалися розібратися у своїх стосунках. Адже невисловлені емоції та почуття мають властивість накопичуватися, і здебільшого, у жінки... І особливо все ускладнилося, коли народилася дитина... Коли люди одружуються, основне, що їх об'єднує - це очікування насолоди та емоції щастя від близької людини. І навряд чи хтось вступає у шлюб для того, щоб зробити щасливим іншого...Чоловіки потребують любові та турботи від дружини, а коли народжується малюк, жінка переключається на дитину... І чоловік відсторонюється... При чому, він це робить рефлексивно, не спеціально... Бо абсолютно змінюється смак отого самого щастя... Тим паче, що і до народження, ваші стосунки були далекі від ідеальних... Любити та поважати можна лише ту людину, яка має почуття власної гідності, яка не вимолює як жебрак любові та підтримки, яка має сили як турбуватися про близьку людину. так її і виховувати... На скільки я зрозуміла з Вашої розповіді, Ви прекрасно турбувалися про чоловіка, а от виховувати його абсолютно не вміли... Тобто, живучи у шлюбі, Ви постійно перебували у дуже залежній позиції...І те, що ніколи не знаходили сили, щоб після конфлікту сісти і проговорити, що сталося, тільки це підтверджує. Ви занадто були психо-емоційно залежні від нього... І така залежність, як на мене, пов'язана не тільки з Вашим чоловіком... Швидше за все, вона "родом з дитинства"... (До речі, які у Вас стосунки з батьками?) А в такому випадку, навіть якщо ви розлучитеся, поведінкова модель "піде" за Вами у подальші стосунки з іншим чоловіком, якщо він з'явиться... Невміння конфліктувати, може знову привести Вас до того, що сталося зараз: Ви станете терпіти до останнього, цим елементарно розбестите сама свого коханого (адже чоловіки не вміють читати ані наші думки, ані наші почуття, а жіночі сльози діють на них як сірчана кислота - особливо, якщо вони від образи), а потім знову не витримаєте і втечете від вирішення проблеми... Тільки зараз у Вас Ваш чоловік, з яким у Вас спільна дитина, і який щиро не розуміє у чому проблема та не хоче з Вами розлучатися...
|
| Анастасія Дмитрівна Голоскокова (Львов) 01-10-2021 13:13:33 |
|
| 03-10-2021 07:54:41Дополнение от автора |
| Большое спасибо за ответы и рекомендации. с мужем постоянно в каком-то напряжении. с ним я не чувствую себя женщиной... |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
