Доброго дня, Анастасия.
Дуже Вам співчуваю.
цитата:
Я долго пыталась абстрагироваться от этого, но всё шло боком
На жаль, така стратегія призводить до накопичення невиражених почутів, що згодом призводить до різноманітних проблем (психосоматика, неврози, депресія тощо), хоча я розумію, що в тій ситуації, можливо, це був лише єдиний доступний для Вас варіант.
цитата:
Любое упоминание моей мамы - это резкий приступ моей истерики, слез и агрессии. Пыталась говорить с ней, пыталась быть мягкой, а пыталась объяснить через крик, как она делала это со мной, но человек слышит только себя и никогда не воспринимает меня за живоё существо.
Помітно, скільки у Вас накопилося невираженого болю. На жаль, ми не здатні відкрити зачинені двері. Ви не здатні змінити свою маму і не здатні зробити щось таке, щоб вона почала Вас
любити. Це важко прийняти проте необхідно + поговорювати з цього приводу.
цитата:
По мимо этого у меня ощущение, будто я не заслуживаю той любви, которую он мне даёт. Я отдаю ему все, деньги, любовь, заботу и когда получаю это же в ответ - мне становится неловко и страшно, будто там есть какой-то подвох.
Ці відчуття йдуть з Ваших дитячо-батьківських стосунків. У Вас існує установка, що Вас можна
любити лише за щось, а не безумовно. У Вашій свідомості Ви маєте боротися за визнання, адже якщо перша і найважливіша людина у Вашому житті не давала Вам любові, то не дивно, що Ви так вважаєте.
цитата:
Я не хочу так жить, я хочу выбраться из этого состояния, но ничего не получается.
Ви молодчинка, що звернулися сюди на флоум, проте, на жаль, це не формат переписки, а індивідуальної психотерапії. У Вас є можливість звернутися до психолога-психотерапевта? Якщо ні, то Ви завжди можете звернутися у психологічну службу при Вашому коледжі.
Ответ отредактирован автором 27-10-2021 18:05:55