ОК, помітно, що Ваш партнер не справляється самостійно і це лише його робота над собою.
цитата:
Пока хочет попытаться справиться сам, не думая ни о чем.
І скільки Ви ще готові чекати, поки він буде намагатися впоратися з цим? Також цікава стратегія - "просто не думати". Ви ж розумієте, що це не вирішує проблему, а просто її "затушовує". Уявіть, що Вам заборонили думати про "білого ведмедя". І що далі? Вам потрібно сконструювати в уяві про що "не думати" і Ви автоматично про це починаєте думати. Чим більше намагаєтеся не думати - тим більше думаєте. Ці думки - це сигнал про щось: невдалий попередній досвід стосунків і рана, що досі кровоточить, особливості дитячо-батьківських стосунків, базова недовіра до свіду, можливий і варіант параноїдної ідеї, яка оформилася в ідею зради, або ж обсесії як частини неврозу тощо. Варіантів безліч і досліджувати та пропрацьовувати це необхідно індивідуально з Вашим чоловіком в співпраці з психологом-психотерапевтом.
цитата:
реагирую негативно, потому что чувствую себя виноватой, хотя логически я понимаю и ему доказываю, что мне не за что оправдываться или чувствовать вину, ведь отношения в прошлом были у всех.
Припускаю, що така Ваша реакція пов'язана з:
цитата:
Отца у меня нет, я его не знаю.
Але це також потребує детальнішого індивідуального дослідження.
Ответ отредактирован автором 30-11-2021 12:19:11