Question

11-06-2022

Доброго дня. Мені 33 роки, заміжня, маю дитину 7 місяців. Жили в місті, з початком війни всією сім'єю переїхали жити в село до моїх батьків. Чоловік не працював 2 місяці і був з нами. Потім його підприємство запрацювало, він повернувся в місто, а ми з дитиною в селі. Моїх батьків це влаштовує, так як окрім дитини встигаю і по дому щось зробити, і по господарству, але за весь цей час вже дуже виснажилась, на дитину сил іноді не вистачає, це ж не нормально. Вже декілька разів говорила, що будемо повертатись в місто, до чоловіка, бо у мене своя сім'я є, мама дуже ображається, сваримось через це, кожного разу просить ще трохи побути, бо роботи багато, і без мене не справляться. Через цю ситуацію і з чоловіком відносини стають гіршими,бачимось з ним мало. Батьки нам допомагали і раніше, і зараз. І я їм за це вдячна, але сім'ю свою розрушити не хочу. Як правильно буде вчинити в цій ситуації?

Вопрос от: Karry88; Возраст: 33

понравился вопрос?

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

11-06-2022 18:59:03Дополнение от автора

От якраз відчуття того, що буду невдячною дочкою, і змушує лишатись. Ніяк не можу собі це перебороти

Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо

11-06-2022 19:04:21Дополнение от автора

Батьки трохи допомагали мені фінансово, і цим іноді дорікають. Через це виникають відчуття, що я зобов'язана допомагати більше, якщо не робитиму цього, то буду поганою, невдячною дочкою

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ирина Островерх
(Харків)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

08-06-2022 Мучаю себя

04-06-2022 Почему так

04-06-2022 Нет интимной жизни

31-05-2022 Проблемы в отношениях с мужем после родов

28-05-2022 Как побороть агресию?

25-05-2022 Не знаю,что делать

23-05-2022 Чоловік мамин синочок?

22-05-2022 Как можно облегчить разлуку с мужем и сохранить семью при браке на расстоянии?

21-05-2022 Как сохранить семью на расстоянии?

16-05-2022 Як позбутися відчуття страху, невпевненості після емоційноі зради?

Ирина Григорьевна Инститорова (Одесса) · Answer 1 · 2022-06-11 17:33:37

Здравствуйте!

цитата:

Як правильно буде вчинити в цій ситуації?

Смотрите Вы ясно описываете, что устали, что хотите вернуться к мужу в город, что отношения с мужем ухудшаются, но при этом выбираете оставаться рядом с мамой.
Как в Вашей жизни распределяются приоритеты?
Кто в Вашей жизни на первом месте?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 2 · 2022-06-11 18:31:38

Доброго дня!

цитата:

Як правильно буде вчинити в цій ситуації?

Насамперед, треба розібратись, що Вас змушує залишатсиь біля батьків? Які бажання? Які внутрішні потреби, а, можливо страхи? Наприклад, відчути себе невдячною, поганою дочкою, що не зважає на обставини мами й тата?

Чи, ймовірно, інтереси і потреби власної сім'Ї вважаєте другорядними, мовляв, вони можуть почекати?

Відповіді на ці питання Вам підкажуть, як вчинити.
До речі, правильних і неправильних вчинків не буває. Є доречні, актуальні... ті, що відповідають Вашим цінностям і бажанням або ні.

Ответ отредактирован автором 11-06-2022 18:33:05

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 3 · 2022-06-11 18:59:22

Вы взрослый человек, у вас муж и ребенок. Именно они ваша семья. Родители же близкие люди. Пока вы будете считать родителей своей семьей, будет сложно уехать и принимать недовольство мамы с папой.
Что случится, если мама недовольна тем, что вы делаете/хотите сделать?
Почему сложно сделать выбор в пользу мужа, ребенка и себя? (ведь я так понимаю, что вам тоже хочется у мужу, а не жить с родителями)

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 4 · 2022-06-11 19:11:24

Родители помогали добровольно? Если за это вы что-то должны, то стоило обговорить это изначально. А упрекать, когда помог, это не очень красиво. Лучше тогда не помогать вовсе, иначе это не помощь, а действие ради манипуляции, шантажа
Кто в вашем представлении плохая, неблагодарная дочка? Какие ее критерии?

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 5 · 2022-06-11 22:14:09

цитата:

але сім'ю свою розрушити не хочу

Дети должны жить отдельно от родителей.
Поэтому Вам надо возвращаться к мужу, в свою семью.

цитата:

відчуття того, що буду невдячною дочкою

Чувство вины придется прорабатывать с психологом.
Самостоятельно от этого избавиться невозможно.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 6 · 2022-06-12 09:25:03

цитата:

От якраз відчуття того, що буду невдячною дочкою, і змушує лишатись. Ніяк не можу собі це перебороти

цитата:

Батьки трохи допомагали мені фінансово, і цим іноді дорікають. Через це виникають відчуття, що я зобов'язана допомагати більше, якщо не робитиму цього, то буду поганою, невдячною дочкою

Шлях людини до стану власної свободи (тобто вільної від ірраціональних страхів і т.п.) лежить почасти через біль. Через опозицію, а іноді і конфронтацію з рідними та близькими, хто звик ставитись до неї як до продовження себе, ніби вона повинна слухатись, зважувати на їхні бажання та потреби, ігноруючи власні.
Пройти цей шлях важко, складно навіть наважитись, адже поглядаючи у цей бік обов'язково стикнешся з таким явищем як ЗРАДА. От тільки це хибне уявлення, невротичне, тому нездорове.
Впоратись із складними почуттями, упевнитись у власному праві жити своє життя, йти за своїми бажаннями допомагають психологи. Скористайтесь цією моживістю)

Наталия Горская (Киев) · Answer 7 · 2022-06-12 14:36:51

Знаєте, коли дійшла до моменту, що це Ви допомагали батькам, а не Вам допомагали з маленькою дитиною-дещо здивувалася.
А тепер Ви ще й відчуваєте себе поганою.

З точки зору теорії розвитку, кожен має відділитися від батьків і стати самостійною особистістю.
Ви створили свою власну родину, але досі відчуваєте потребу в схваленнні батьків. Тобто Ви поки не стали справді дорослою.
Це не так легко, але потрібно.

Ваша родина тепер - це чоловік і дитина. Тільки Ви і чоловік маєте приймати рішення. Воно може не сподобатися батькам, але Ви маєте це витримати.
В теперішній ситуації важливо керуватися аргументами безпеки- чи безпечно там, куди хочете повернутися?
Якщо ні, то варто знайти в собі сили поки не повертатися.
При цьому, якщо залишитесь , вчитися не робити те, що не готові, лише тому, що батьки будуть незадоволені. Це їх вибір- жити так, як вони живуть. І їхня відповідальність за цей вибір- наприклад, важка праця. Ви їм допомагаєте, але не жертовно, а за бажанням. Вони обрали матеріально допомагати, але це їх вибір.
При цьому, в питанні повернення варто звернути увагу і на те, чи не використовує ваш чоловік таку ж стратегію, як і батьки?
Мовляв, "треба повернутися, бо мені потрібна допомога ".
Бо, маю припущення, що й там Ви можете "відпрацьовувати" хороше ставлення до Вас.

Ответ отредактирован автором 12-06-2022 14:38:58

Жити окремо від батьків