Втратила почуття до хлопця

Олеся, доброго часу доби!

Чи може це бути такий етап в стосунках, чи таки це вже початок кінця?

Навряд чи формат сайту допоможе в цьому розібратися, але дещо прояснити для себе Ви зможете.

він можна сказати ідеал мого майбутнього чоловіка, про таку людину поруч я могла тільки мріяти.

Я правильно Вас зроз0уміла - Ви собі колись раніше створили образ ідеальнго чоловіка для себе. І тепер зустрічаєтесь з хлопцем, який відповідає придуманному Вами образу, вірно?

з близьких в мене більше нікого немає, спілкуюсь тільки з ним одним.

Пробачте, якщо питанням завдам Вам болю, але мушу запитати: що сталося з Вашою родиною - мамою, батьком?
Друзів або подруг у Вас теж нема? а на роботі або навчанні Ви з кимось товаришуєте?

Здравствуйте, Олеся!

"Протягом мого життя всі мої стосунки закінчувались по моїй ініціативі. Всі мої партнери мені набридали, втрачала до них почуття."

Что значат для вас отношения с мужчиной? С какой целью вы вступайте в отношения? Чего вы ожидаете от них?

"Але останні декілька місяців почала відчувати, що втрачаю до нього почуття, мені неприємно коли він до мене доторкається, цілує, обнімає, мене в ньому дратує абсолютно все, сама шукаю недоліки, на цьому фоні получаються сварки, але він такий, що ніколи не ображається і всі сварки закінчуються спокійною розмовою"

Что по вашему мнению не хватает лично вам в отношениях?

". В минулих стосунках були вічні емоційні качелі і я ніби відчуваю, що мені цього не хватає, адже з ним все стабільно і добре. Чи може це бути такий етап в стосунках, чи таки це вже початок кінця?"

Что дают вам эмоциональные качели? Какие отношения были у ваших родителей? У кого вы учились строить отношения?

Вітаю вас, Олеся!
Ви пишете:

Протягом мого життя всі мої стосунки закінчувались по моїй ініціативі. Всі мої партнери мені набридали, втрачала до них почуття. ... Останні декілька місяців почала відчувати, що втрачаю до хлопця почуття, мені неприємно коли він до мене доторкається, цілує, обнімає, мене в ньому дратує абсолютно все, сама шукаю недоліки, на цьому фоні получаються сварки. Я весь час видумую відмазки аби не бачитись частіше. Останнім часом замічаю за собою бажання спілкуватись з іншими хлопцями. Попри це я не уявляю життя без нього, з близьких в мене більше нікого немає, спілкуюсь тільки з ним одним. Це ставлення до нього починає лякати, я ніби не хочу цього робити, але по-іншому відчувати щось до нього не можу. В минулих стосунках були вічні емоційні качелі і я ніби відчуваю, що мені цього не хватає

Ви самі помічаєте, що це доволі дивне ставлення - амбівалентне: коли і без хлопця ви не почуваєтеся комфортно, і разом з ним вам також некомфортно.
Напевно є якійсь затик із прив'язаностями. Тому у вас питаються про стосунки із батьками - це наші перші прив'язаності у дитинстві, по моделі яких у подальшому будуються стосунки із навколишніми.

Так, як ви описуєте свої "емоційні качелі", яких так бракує, - це не схоже на "стабільність". Так й стосунки стабільними не будуть також. Отже, це будуть тимчасові стосунки. Чому ви прагнете будувати тимчасові стосунки?

Скидається на те, що у вас є сценарна заборона на близькі стосунки із кимось (дитяча заборона "Не будь близьким!" - отримана у дитинстві від значимих дорослих).
І, звісно, я буду вам наполегливо радити звернутися до психолога на психотерапевтичну роботу.
Заочними уривчастими консультаціями на платформі ви нічого для себе не проясните. Успіху вам!

Доброго дня, Олеся.
Скажіть, будь ласка, які у вас були стосунки з батьками та у ваших батьків між собою?

Доброго вечора, Олеся!

Протягом мого життя всі мої стосунки закінчувались по моїй ініціативі.

Складається враження, нібито отих стосунків було сила-силенна. Але не про то річ. Отже, Ви були постійно чимось незадоволені. Самі уявляєтие чим саме?
Чи, може, досі навіть приблизно не усвідомлюєте власні мотиви, і тоді історія стосунків з хлопцями складається, начебто, за однією і тою ж схемою, на рівні підсвідомості. У таких випадаках Карл Густав Юнг полюбляв запитувати своїх клієнтів - що Вас несе, коли самі себе нести не можете?
От, якби він Вам поставив це питання, цікаво, якою б була Ваша відповідь?

Зараз я рік зустрічаюсь з хлопцем, він можна сказати ідеал мого майбутнього чоловіка, про таку людину поруч я могла тільки мріяти.

Ось дивіться: тут ідеальний хлопець, майже взірець досконалості (у Вашому розумінні), а почуття до нього зникають. Попередні, здається, були далекі від ідеалу і з ними Ви розпрощались. Виходить, будь які молоді люди не можуть Вам дати те, чого Ви прагнете(!) Тож запитайте в себе, а чого я, насправді, прагну? Ймовірно, чогось неможивого. І на нього орієнтуюсь, і ним вимірюю свої стосунки.

В минулих стосунках були вічні емоційні качелі і я ніби відчуваю, що мені цього не хватає, адже з ним все стабільно і добре.

Качелі - це про пікові переживання. Коли до них звикаєш, а потім не отримуєш, здається, що життя втрачає кольорові фарби. І тоді людину починає нудить, її накриває щось на зразок ломки.

з близьких в мене більше нікого немає, спілкуюсь тільки з ним одним.

Дивний вибір! А чого так, невже більше ні з ким не можете знайти спільні інтереси?