Дефіцит любові

"Я завжди лишаюсь сама." - точніше з батьками. Це люди, з якими Вам хоча і не дуже комфортно, але вони звичні для Вас і на них завжди можна перекласти відповідальність за своє життя, ображатись на них, але це не зробить Вас щасливою...

"Я доросла жінка. Мені 37 а в мені такий біль і образа що я не можу рухатись далі. Як перегорнути цю сторінку?" - Ви не можете бути об'єктивною сама до себе і самостійно мотивувати себе будувати нове життя. Вам потрібна професійна допомога і підтримка, а отже - перегорнути цю сторінку Ви зможете разом з психологом. Ви і самі це розумієте, тому і написали на сайт.

Atlanta, доброго часу доби!
Дуже сумно читати Ваш допис...
І в ньому я звернула увагу на деякі важливі, на мій погляд речі.
Наприклад ось це:

Іноді я навіть не можу піднятися з ліжка. Опускаються руки, не хочеться нічого робити. Я змушую себе рухатись щось робити, але це не приносить задоволення.

- може бути симптомом розладу, а може бути сезонним фрагментом перенастройки нервової системи... Але в любому випадку, я б віднеслася до цього дуже серйозно і радила б Вам що наймень - пройти пару діагностичних консультацій з психологом. Це може дати Вам невеличку стабілізацію - раз, та розуміння проблеми - два. Зважаючи на те, що проблема розтягнута в часі, можливо Вам вже потрібна медікаментозна підтримка - треа розбиратися.

Друге, що вважаю важливим - це Ваше ставлення до себе, розуміння себе, допомога собі.

Я ніколи не відчувала себе важливою цінною для когось

Я для себе Ви важлива? Як Ви ставитесь до себе? Та яким чином це ставлення Ви проявляєте?

А мені боляче кричати на маму щоб чогось досягти. Навіть якщо вдається донести свою точку зору. Мені боляче через ті методи якими це досягається.

- Взаємовідносини в сімї. Над цим теж треа попрацювати, що не ранитись. Ні Ви, ні я, ни будь хто не може змінити іншу людину. Але за будь яких обставин Ви можете працювати над собою, щоб ці обставини Вас не травмували. І тут знов - рекомендую попрацювати з психологом.

Як перегорнути цю сторінку? Пробачити батьків позбавитись цього болю? Заповнити цей дефіцит любові?

Вибрати спеціаліста та настроїтись на тривалу роботу.
Судячи з тієї маленкої інформації, що Ви дали - у Вас дуууже застаріла проблема, ще з дитинства. Не сформована самоцінність, та самооцінка. Немає навичок соціалізації. Над всім цим треба працювати, походу розбираючись з дитячими образами. Знайти автентичне відчуття себе, життя, світу, та закріпити його. Це велика та глибока робота. Ви готові до неї?

Доброго ранку, Аtlanta!

В мене всередині такий великий біль. Іноді я навіть не можу піднятися з ліжка.

Прийміть мої розуміння і співчуття. Душевний біль, дійсно, знесилює, іноді навіть більше фізичного.

Я змушую себе рухатись щось робити, але це не приносить задоволення.

В тому стані, в якому перебуваєте, практично неможливо не те що отримувати задовлення, на нього не варто і сподіватись. А що доречно, так це спочатку на більш-менш терпиме існування в нинішньому стані. А вже потім, по мірі співпраці з психологом, можливо, прийняття відповідних ліків - поступове покращення настрою і підвищення рівня енергії в організмі(!)

Я доросла жінка.

Скажіть, будь ласка, чим Ви займаєтесь? Де працюєте? Чим цікавитесь окрім взаємин з батьками?

Мені 37 а в мені такий біль і образа що я не можу рухатись далі.

Прикро це визнавати, правда ж? Менше з тим, хочу запитати: за що саме образа - розкрити цей бік відносин можете?
І ще. У Вашому розумінні "рухатись далі" - що маєте на увазі? Найближчим часом? В перспективі?

Щоб побудувати нове життя.

Це можливо. Проте є кілька логічних умов. По-перше, пропрацювати образи, вирівнятись психологічно, здобути рівновагу, зробити стійким і сильним Ваше Я. Такий результат досягається у співпраці з психологом і копіткій роботі над собою.

По-друге, буде потрібна суттєва корекція Вашого життєвого сценарію.

І, по-третє, напрацювання нового корисного досвіду упевненої в собі поведінки і реалізації власних бажань.

Налаштовуйтесь на цікаву і відповідальну подорож у внутрішній світ(!)

Співчуваю вашому болю...

Мені 37 а в мені такий біль і образа що я не можу рухатись далі. Як перегорнути цю сторінку? Пробачити батьків позбавитись цього болю? Заповнити цей дефіцит любові?

Вам потрібно знайти для себе спеціаліста-психолога и працювати з ним в довготривалій терапії.
Пробачення - це не результат, це процес. Довгий шлях, який вам доведеться пройти, і почати саме з образ. Виявити та назвати їх усі. Саме таке ставлення батьків до вас не дає можливості рухатися. Одночасно не влаштовує та залишає надію щось змінити.
Коли в терапії ви отримаєте дозвіл жити своїм життям, ви зможете побачити інші джерела любові.

Як перегорнути цю сторінку? Пробачити батьків позбавитись цього болю?

В прошлые обиды возвращаются тогда, когда не устраивает жизнь в сегодняшнем дне.
Поэтому Вам надо найти психолога и решить все свои проблемы с помощью психотерапии -

Заповнити дефіцит любові. Щоб побудувати нове життя. Чогось досягти у житті. Побудувати стосунки.

Atlanta, - часом не тому таке ім'я, що намагаєтесь все тримати на своїх плечах?

Дуже сумно, що так себе відчуваєте.
Погоджуся з колегами, важливо глибоко опрацювати ваші почуття, очікування, внутрішні установки, для цього підійде індивідуальна робота, адже на сайті це неможливо.

Має сенс перевірити стан здоров'я, чи не може він давати такі наслідки, як втома та пригнічений стан (наприклад, перевірити щитоподібну залозу).

Щодо болю - біль має властивість накопичуватися. Багато непрожитих емоцій живуть всередині і хочуть вийти, звільнитися , та звільнити Вас від цього тягаря минулих образ.

Емоції залишаються непрожитими, коли немає з ким їх розділити.

Тільки поруч з Іншим відбувається процес проживання емоцій.

Відсутність близьких людей у вашому житті тільки загострила ваші переживання та збільшила кількість емоційно негативних накопичень.
Але спеціаліст, з яким Ви оберете працювати, зможе стати для Вас, крім всього іншого, таким Іншим, який буде поруч, з яким можна говорити про будь що, і таким чином опрацьовувати заховані всередині емоції з минулого та теперішнього.

Нажаль, багато батьків не вміють бути такими батьками, про яких мріють діти.

Кожен з батьків на цій планеті в чомусь помиляється, а покоління, яке виросло в історичних межах , коли нав'язувалися цінності колективізму і важкої праці "на благо усіх " , ( при цьому це покоління було виховане своїми батьками у доволі важких умовах), навряд чи мало навички "передачі любові " дітям. Нажаль.

Вам важливо розібратися не тільки зі стосунками з батьками, але й в Собі, своїх поглядах на життя, адже те, що Ви не маєте з ким спілкуватися, це вже результат ваших власних життєвих рішень та виборів.

Батьки щось вклали в Вас, щось "недодали", але ж і Ви також впливали на події свого життя.

А чи мали Ви досвід власних стосунків ?

Що трапилось, що перестали спілкуватися з подругою?

Як формувалися ваші стосунки з однолітками, в школі, в інституті, якщо навчались?

Чи мали Ви в житті досвід піклування про когось?
Саме не про Вас щоб піклуватись, а Ви?
Якщо так, то що відчували в той час?

Таке відчуття, Atlanta, що не дивлячись на роки, Ви все ще знаходитесь під впливом не тільки своїх образ, але й під впливом своїх батьків. Ви живете разом із ними і не маєте особистого життя? Якщо так, то Ваш стан закономірний. Що заважає Вам піти у власне "плавання" по життю і для початку зїхати від батьків?
Без цього важливого першого кроку неможливо буде зробити другий і третій.

Що сталося з подругою?
Чи були колись стосунки із чоловіками?
Ви працюєте?

Тому шукаю людину яка б погодилась попрацювати зі мною

Решение всех Ваших многочисленных проблем - это не разовая консультация, а длительная психотерапия от 3-ех месяцев и больше.
Какой должна быть мотивация у опытного специалиста работать с Вами бесплатно так долго?
Тем более что сейчас многие психологи занимаются волонтерством и помогают бесплатно тем, кто пострадал от войны. И такой работы много.
Ваши же проблемы с войной никак не связаны.

Я сама знаю що вони дитячі!

Ваши проблемы очень серьезные.
Вы хотите избавиться от обиды, построить новую жизнь, найти мужа и друзей, прийти к достижениям.
То есть Вам надо изменить всю свою жизнь во всех сферах.

Головою розумію, а всередині нічого зробити з цим не можу. І

Если Вы за 37 лет ничего не смогли сделать самостоятельно, следовательно, без помощи специалистов не справитесь.

Просто без надії сподіваюсь

В этом нет никакого смысла.
Бесплатно с Вами никто работать не будет.
Вам надо проработать с психологом вопрос смены работы на более оплачиваемую, чтобы появились в дальнейшем деньги на психотерапию.
Такой запрос можно решить максимум за 10 консультаций, если конечно Ваша самооценка не находится в минусе.
Да, деньги на это Вам придется брать в долг. Но это самый оптимальный вариант решения Ваших проблем.

У тому, що йде війна Вашої провини немає. Щодо дитячих проблем, то дитина - теж людина. Вона так само відчуває біль, а її проблеми можуть бути для неї справжньою драмою, яка накладає відбиток на все життя, хоча дорослим притаманно знецінювати дитячі проблеми.
Перша консультація в мене однаково безкоштовна для всіх. Це краще ніж нічого і принаймні ефективніше за переписування. Можете написати мені за контактами вказаними в анкеті, домовимось про зручний час для консультації

Мені 37 а в мені такий біль і образа що я не можу рухатись далі. Як перегорнути цю сторінку?

Знайдіть щось, що вас підтримує. Свіже повітря, добрі фільми, хоббі.
Спостерігайте, чи є цей біль постійним, чи може є тимчасовим, який змінюється. Якщо є, на що змінюється. Відстежуйте початок і кінець, якщо вийде.
Але це - крапельки, які лише підтримають вас.
Будо б добре, якщо би ви вирішили попрацювати з психологом та налаштувались на довгу роботу, не менш 10-12 зустрічей.