Чоловік ображається, ігнорує

Question

Доброго дня. Знову звертаюся зі схожою ситуацією, яка в мене вже була, зрозуміла, що це періодично повторюється. Вчора ввечері між мною і чоловіком виник конфлікт, я б сказала на пустому місці. Ми вечеряли в гарному настрої, все було добре. Чоловік запитав про сніданок, чи є масло для бутербродів, на що я відповіла що немає, бо його мама все продала ( вона цим займається). Часто виходить так, що для нас його не дістається. Тоді чоловік каже, щоб я його в неї купувала, бо іншого він не їсть. Мене це обурило, і справа не в грошах, а в тому, що для чужих людей воно дуже часто безкоштовно віддається, а ми допомогаємо і ще й повинні купувати його. Мене обурила така несправедливість, і те чому взагалі в нас повинно виникати таке питання, як нам отримати те масло. Я про це почала говорити. І чоловіка це дуже роздратувало, він почав кричати, що не треба вже йому те масло, і риба червона, яку він дуже любить теж не треба. Бо він не буде тепер взагалі все це їсти. Сьогодні я пояснила чоловіку, чому я обурилася, сподівалася що він мене підтримає. Так, він погодився, що так і є, але сказав, що не треба було йому про це говорити, що він і сам це знає, а треба було просто мовчки зробити так як він сказав. Зараз він мене ігнорує, не їсть те що я готую, ходить ображений. Мені дуже некомфортно себе почувати в такій ситуації, боляче і нестерпно. Він мене зараз відштовхує на фізичному і емоційному рівні. Але за що? За те що я висловила свою думку, з якою він доречі погодився. Чи за те що не промовчала просто? Я себе почуваю тепер винною. Завжди коли трапляється така ситуація, він не їсть їжу, яку я приготувала. Мене дуже бентежить і засмучує.Це може бути по 3, 4 дні. Весь цей час їжа просто псується і викидається, бо я ж кожного дня сподіваюся, що вже все добре. Так як і зараз великий шматок червоної риби, яка купувалася спеціально для нього теж мабуть піде у смітник. Бо ж він мабуть тепер принципово її не їстиме. Як мені себе вести в таких ситуаціях, можливо і справді мовчати. Бо я помітила, що як тільки висловлю власну думку, одразу отримую покарання у вигляді ігнору і відмови від їжі. Чому він так робить?

Тетяна Штапова · Answer

Катя, доброго дня. Схоже, що чоловік направив на Вас ту злість, яку викликав у нього вчинок мами. Одна справа, розуміти щось самому, і інша - коли про те, із-за чого погано, говорить інша людина. Тобто Ви "підлили масла у вогонь". І напевно, для нього більш безпечно ігнорувати і карати Вас, ніж свою маму.

Щодо їжі, то таке враження, що це більше Вам потрібно, щоб чоловік їв, ніж йому самому. Чи це так?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Доброго дня, Катя!
[quote]Чому він так робить?[/quote]
Вас цікавлять лише мотиви вчинків вашого чоловіка?
Чи ви хочете змінити себе (або його), щоб у вас в подальшому не було конфліктів у сім'ї?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote] і змінити хочу[/quote]
Його чи себе?

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Так, мені це потрібно, бо це ддя мене як своєрідний сигнал, що все добре. Бо коли не їсть, то в мене це асоціюється з тим, що щось не так, і це викликає болісні емоції в мене або неприємні спогади[/quote]
А що поганого може статись для Вас, якщо щось буде не так? Які спогади виникають? Від чого боляче?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]Себе, бо його змінити може тільки він сам[/quote]
Ви знаєте, що хочете змінити у собі?
І який результат бажаєте отримати? 

[quote]чоловік мене ігнорує, холодний, відштовхує[/quote]
Це маніпуляція.
Ви хочете навчитися протистояти цьому?

[quote]Я не можу нічого робити, я не можу зосередитись на роботі, на домашніх справах, мені не хочеться їсти, я не можу спати.[/quote]
Ви завжди були такою емоційно залежною від чоловіка?
Бажаєте позбутися цього?

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Мені дуже емоційно некомфортно, коли виникають такі ситуації і чоловік мене ігнорує, холодний, відштовхує. Я не можу нічого робити, я не можу зосередитись на роботі, на домашніх справах, мені не хочеться їсти, я не можу спати.[/quote]
Ви так себе відчуваєте тільки з чоловіком, коли він Вас відштовхує, чи це знайомі для Вас почуття, які були у Вашому житті і до появи чоловіка? Відредаговано автором 02-04-2023 14:42:09

Тетяна Штапова · Answer

А які у Вас були відносини з батьками у дитинстві? Чи був досвід покарання ігноруванням з їх сторони?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Вы пишите, что уже обращались с аналогичной ситуацией. 
А то, что вам советовали, вы делаете?
Изменилось ли что-то в вашем поведении после того вопроса?
Если да, то что?
Если нет, то почему?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Если в вас ничего не поменялось и вы ведетесь на такое, то и муж будет продолжать.
И вам тут не помочь по переписке. Это более глубокая работа - со страхом потери отношений, с самооценкой, с тем, чтобы вы знали себе цену и не велись на манипуляции. Когда вы будете спокойно реагировать на поведение мужа, то он и сам придет мириться и попросит кушать сам. 
Пока вы будете танцы с бубном устраивать возле него, готовить то, что не ест и тп, то этот цирк, вытягивающий с вас море энергии, будет продолжаться.
Но работа с психотерапевтом индивидуально.
Просто советами не помочь. Потому что ваш страх наверняка с детско-родительских отношений, где не было вашей ценности, не было ощущения, что меня любят просто так, а было "заслуживание" любви. вымаливание прощения, такой же игнор и манипуляции.
И вы с момент ссор с мужем впадаете в детское состояние и не можете дать отпор как взрослый человек.

Галлий Порфирьевич Кравчук · Answer

[quote]ЧОЛОВІК ОБРАЖАЄТЬСЯ, ІГНОРУЄ[/quote]
Суть в тому, що часто СТИЛЬ спілкування ВАЖЛИВІШИЙ самої теми спілкування!
Варто це завжди тримати в увазі!
І все буде краще,  чим було!

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Так, мама мене карала ігноруванням і я дуже хотіла щоб вона мене простила і бігала за нею цілий день благаючи щоб вона хоч заговорила зі мною або в очі їй заглядала, щоб зрозуміти ще ображена вона чи ні.[/quote]
Ви вибрали чоловіка, який карає Вас точно таким же методом, як колись мама. Так працює несвідоме. В своє доросле життя Ви привнесли той же самий біль, який був Вам дуже добре знайомий в дитинстві. Щоб його позбавитись, варто звернутись до психолога. Вам потрібно навчитись вибудовувати відносини з чоловіком з дорослої позиції, коли ніхто не має права Вас карати. Зараз Ви дозволяєте чоловіку це робити, начебто Ви мала дитина, яку виховує так, як вважає за потрібне, інша людина.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Как раз наоборот. Измените мало поведение и муж увидит, что его манипуляции не работают

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]Ось в цьому і є мій страх, мені здається що якщо я буду спокійно реагувати, тим більше тоді, коли він мене вважає винною, то він взагалі не змінить своє відношення і завжди буде таким ходити[/quote]
Страх и чувство вины как раз и являются теми крючками, на которые он вас ловит в своих манипуляциях.
Поэтому вам надо учиться противостоять мужу.
А для этого работать по уменьшению страха, вины и развитию уверенного поведения.

Галлий Порфирьевич Кравчук · Answer

[quote]Ви маєте на увазі мій стиль спілкування?[/quote]
 Я  маю на увазі той факт, що для досягнення взаєморозуміння, часто стиль спілкування важливіше чим предмет спілкування!
А хто який стиль обирає, це вже інше питання!
Вміння ЧУТИ партнера завжди не  вистачає обом в парі, якщо виникають конфлікти!
З цим розбираються і цього вчаться в консультаціях.

 Відредаговано автором 02-04-2023 22:33:33

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Катю!

[quote]Але якщо він продовжує тиснути грубістю і ігнором, інколи до тижня доходить. То я не витримую, починаю просити пробачення, вимолювати його увагу і т.д. Мені це все неприємно, і я розумію що це неправильно. Але він продовжує тиснути, допоки я не здамся. А потім поводить себе так як наче нічого і не було. Мене з одного боку це радує, що ставлення змінилося. Але з іншого розумію, що я знесилена після такого, емоційно виснажена. І що так не має бути[/quote]
Ви описали нездорову, невротичну модель стосунків. Причому створюєте і підтримуєте її удвох, спільно з чоловіком. В цій моделі обидва залежні. На жаль, на сьогодні ані Ви, ані він не можете без неї обійтись. Не можете діяти по-іншому.

Тому було б добре разом звернутись до сімейного психолога і за його допомогою спочатку зрозуміти, який стереотип проходження конфліктів вже довгий час відтворюєте. Може бути гірким усвідомлення того факту, що до певної межі на цій моделі тримається ваш шлюб(!) Так. я не перебільшую. Бо в ній кожен з Вас реалізує свої несвідомі потреби - Він ображатись і карати Вас ігноруванням, а Ви необхідністю виправдовуватись, коритись і вибачатись... з метою переживати дорогоцінні з дитинтсва емоції у взаєминах з мамою. Поки що ці потреби сильніше за Вас.

Загалом так проявляється модель побудови близькості, тобто спосіб отримання уваги до себе, теплоти, відчуття, що з тобою все гаразд і ти гідна любові. Потім можеш заспокоїтись. А як без цього? Без цього людина буде завжди в тривозі.
Звернутись разом, звісно, в разі бажання чоловіка. Якщо він не захоче, тоді індивідуально працювати з психологом Вам.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Доброго дня, Катя!
[quote]Він мене зараз відштовхує на фізичному і емоційному рівні. Але за що? За те що я висловила свою думку, з якою він доречі погодився. Чи за те що не промовчала просто? Я себе почуваю тепер винною.[/quote]
Бо Ви зробили йому боляче - нагадали про те, що він і сам дуже гарно знає про свою маму та страждає від цього. 
Тобто образно кажучи "насипали сіль на рану" - і це було ДУЖЕ необачно з Вашого боку.
Невже не розуміли цього?
В нього є психологічна травма з дитинства, з якою він не працює, але гарно навчився захищатися (спочатку від мами) - ігнором та холодом. І це спрямовується не тільки на маму, але й на Вас. Такий звичний для нього спосіб.
А у Вас - своя невротична травма - знайоме почуття провини. Скоріш за все також з дитинства, як і у чоловіка. 
Я б радив вам обом пропрацювати свої психотравми в індивідуальній терапії. 
А потім, якщо ще буде необхідність, і в сімейній терапії. Відредаговано автором 03-04-2023 23:31:10

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Тепер розуміючи, що я дійсно винна в цій ситуації зараз, мені стало ще гірше([/quote]
Хіба може бути винною людина, яка хоче залишатись людиною? Яка баче несправедливість і намагається донести свої думки і почуття до найближчої людини, бо те, що відбувається, травмує, псує стосунки і життя загалом? 

[quote]І коли я говорю йому, що не треба дитині такого казати, він ображається на мене теж, що я лізу в його виховання і т.д. і знову ігнор в мою сторону і холод( ось це також дуже сильно впливає на мене, і коли якась ситуація трапляється, де фігурує його мама, я не стримуюсь([/quote]
Дивина небачена - як так сина виховує один батько, а мати, наче, зайва?! Наче стороння людина...
А потім ігнор. На цій отруті жодні стосунки не витримають. 

Варто зрозуміти, що у вас з чоловіком є шанс змінити хибний сценарій, закладений батьками, і не калічити власну дитину. Поки що є.

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Батько тільки постійно критикував. І тепер він так само відноситься і до нашого сина. Йому 10 років.Говорить що я в твоєму віці робив вже те і те, а ти нічого не можеш, ти невдаха і т.д. і говорить це кожного дня. Ось за це в мене теж образа на його маму. [/quote]
Ви ображаєтесь на маму чоловіка із-за того, що вона не захищала його в дитинстві від батька?
[quote]І коли я говорю йому, що не треба дитині такого казати, він ображається на мене теж, що я лізу в його виховання і т.д[/quote]
Схоже, що він хоче, щоб Ви також не захищали свого сина від нього.
[quote]Ось за це в мене теж образа на його маму. Тому і виривається це в мене, коли щось чіпляє в розмові. Я хочу відпустити ці образи, щоб цього не повторялося більше, бо це виходить ненавмисно.[/quote]
Образа - це злість, яку людина не може проявити. Вона сама по собі не розчиниться у повітрі, як би Ви цього не хотіли. Напевно, Ви не можете сказати свекрусі все, що про неї думаєте, і Ваша злість знаходить свій вихід у сварках з чоловіком. 

Якби Ви звернулись до психолога, у Вас би з'явилась можливість приносити до нього всі ці тяжкі почуття та поступово позбавлятись від них. На даний момент Ви з чоловіком відігруєте у своїй сім'ї все те, на що не могли свого часу відреагувати так, як хотілось, у батьківських сім'ях. В результаті страждаєте і ви обидва, і ваша дитина. Вибір за Вами, чи продовжувати і далі так жити, чи розпочати щось змінювати у своєму житті.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]його ніколи не хвалили, не казали що його люблять. Батько тільки постійно критикував. І тепер він так само відноситься і до нашого сина. Йому 10 років.Говорить що я в твоєму віці робив вже те і те, а ти нічого не можеш, ти невдаха і т.д. і говорить це кожного дня. Ось за це в мене теж образа на його маму. Тому і виривається це в мене, коли щось чіпляє в розмові. Я хочу відпустити ці образи, щоб цього не повторялося більше, бо це виходить ненавмисно.[/quote]
І він не розуміє цього? Що робить так само, як вчиняли з ним. Сподіваюсь, що Ви захищаєте сина від цих нападок.
Якщо у Вас образа на його матір, то це дивно. Така образа повинна бути в нього, а не у Вас. А Вам потрібно зрозуміти, що тепер, ВСЕ, що робить Ваш чоловік - це суто ЙОГО відповідальність, а не його мами чи тата. Бо, як казав один відомий та мудрий психолог: "Не важливо, що зробили з Вами, важливо - що ВИ зробили з цим".
Ось і виходить, що він нічого з цим не зробив - і не розуміє навіть, що треба щось робити. А Ви нагадуєте йому про його біль - а він НЕ ГОТОВИЙ цей біль витримувати та працювати з ним - надто слабкий для цього. І Ваша помилка в тому, що Ви цього не розуміли - і нагадували йому про цей біль. І наривалися на його відповідну реакцію.
Йому б до психолога, та навряд чи піде. Так?
[quote]Тепер розуміючи, що я дійсно винна в цій ситуації зараз, мені стало ще гірше([/quote]
Що доводить те, що я й казав - про Ваше невротичне почуття провини. Яке вистрелює з будь-якого приводу.
Вам просто необхідна психотерапія, без неї не впораєтеся.
Хто Вас винив у дитинстві? І за що?

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Чоловік ображається, ігнорує

Відповіді психологів