Чи допоможе тут психотерапевт?

Добрый день!

Це лінь?

Лень - это отсутствие мотивации.
И наличие лени обычно говорит о том, что человек делает не то что хочет, а то что должен.

Вы не можете

просто працювати як всі люди

потому что у вас остались одни долги и практически не осталось желаний из-за вашего перфекционизма и страха быть плохой (мамой, женой, ученицей, сотрудником, работником и т.д).

Хочу знайти для себе психотерапевта, але не знаю, може тут треба психіатр, а може невропатолог.

Психотерапевт - это врач психиатр, прошедший переподготовку по психотерапии.
А вам нужен психолог, потому что у вас нет никакого заболевания.
И вы просто устали от своих долгов.
Поэтому вам надо разобраться с тем, чего вы хотите и осуществить желаемое.
Для этого вам потребуются индивидуальные консультации.
Вы можете обращаться ко мне, я работаю с такими проблемами и могу вам помочь.

Відредаговано автором 18-09-2023 02:01:08

Взагалі я як людина дуже повільна. І мій комфорт тоді, коли я можу собі дозволити жити повільно. Але по суті життя цього не дозволяє. Допоможіть мені, будь ласка.

Ось так і виходить: Вам потрібно одне, а зовнішні обставини та люди з цим не рахуються. Та чи Ви самі смльно рахуєтесь з собою? Зі своїми особливостями. Я в цьому зовсім не впевнений.
Не життя НЕ ДОЗВОЛЯЄ, а ЩОСЬ всередині Вас не дозволяє і називається це ПЕРФЕКЦІОНІЗМ. Через нього Ви й побудували собі те життя, яким зараз живете. А почалося все ще в дитинстві:

З самого дитинства я була пахарем. Я була відмінницею і в школі і в універі. Я постійно працювала і завжди трудилась. Я вчила величезні обʼєми інформації. Я могла змусити себе.

Навряд чи Ви все це робили б тільки для себе. Батьки. Це їм були потрібні Ваші здобутки та медалі. Задля них Ви старалися, їх Ви слухали, а НЕ СЕБЕ, тому і з професією могли помилитися:

Я не розумію чи моя професія, те чим я займаюсь. Бо я не можу себе змусити до роботи. Мені не цікаво. Я б залюбки змінила рід діяльності, але щоб змінити треба знати на що.

Коли людина звикла жити не заради себе, а заради того, щоб ВІДПОВІДАТИ очікуванням та бажанням батьків, то вона поступово відмовляється від себе і перестає себе відчувати та розуміти.

Зараз пишу цей текст, а всередині все перевертається. Аж до фізичного болю в животі.

Там він і живе. Ваш перфекціонізм - і продовжує далі над Вами знущатися через СТРАХ, що Вас перестануть приймати і любити, якщо Ви не будете САМОЮ-САМОЮ і СУПЕР-СУПЕРОВОЮ.

При цьому мучає думка, що я ледащо, і що всі ці питання - це породження моєї ліні. Що причина не в тому що не «моє». А тому що я лінива. Відчуваю, що я нездара і що я пусте місце.

Це 100% НЕ Ваша думка, а навіяна батьками. І про міфічну "лінь", якої не існує в природі. І про "нездару" з "пустим місцем". ХТО і КОЛИ з рідних називав Вас цими словами?

При цьому всьому мій мозок дуже навантажений . Кожен день це багатозадачність. Бо куча роботи вдома, дитина, яка не злазить з мене ні вдень, ні вночі, робота, безліч питань, які потрібно вирішити (війна, фінанси, побут, документи, батьків. комітет, лікарі, гуртки, дні народження родичів, допомогти батькам і ще купа всього) а тепер ще й навчання (магістратура).

Ого, скільки Ви навантажили на себе!? Хіба дивно, що згодом сталося таке:

Я просто вижатий лимон. Хочеться кинути все і втекти.

А зараз не можу. Мій мозок відмовляється від інтелектуальної роботи. Останнім часом все стало ще гірше. Зараз я не можу зосередитися, можу хвилину дивитись в одну точку і не можу зрозуміти що мені зараз треба робити. А ще проблеми з пам’яттю почались. Я стала забувати дуже багато останнім часом.

Ваш фізичний організм та психіка перевтомилися від постійної перенапруги та від тих ПЛАНОК, які Ви собі задали:

Я поставила для себе планку, де я хороша мама (дитині 2 роки) і дружина, працюю і навчаюсь. Але на ділі я не встигаю нічого. А останнім часом і не хочу нічого встигати, робити.

А ДЕ в цьому всьому власне ВИ? Не ті ролі, які Ви виконуєте на відмінно, а САМЕ ВИ як особистість?
Причому ЦІННА особистість, цінна від народження, якій не потрібно нікому й нічого доводити. Де?

Що це зі мною? Це лінь? Це означає що я ледача?

Повторюся: ліні не існує. Вас мабуть просто часто стидали цією "ледачістю", тому іншого пояснення не припускаєте.

Чому я не можу просто працювати як всі люди?Працювати як раніше!

Тому що можливості організму та психіки НЕ безмежні. Все колись закінчується. Тим більше, якщо жити в такому ТОТАЛЬНОМУ ПЕРЕНАВАНТАЖЕННІ майже все життя:

А ще постійна напруга. (Хоча це напротязі всього життя, скільки себе пам’ятаю в мене зжаті кулаки. Я часто ловлю себе на цьому. І примусово розслабляю руки, але як тільки я забуваю про це вони автоматично зжимаються назад. Я вся наче зжата зсередини і по мені проходить струм.)

Внутрішня напруга - результат ПЕРМАНЕНТНОГО стресу від ПЕРМАНЕНТНОГО насильства над собою.

ЧИ ДОПОМОЖЕ ТУТ ПСИХОТЕРАПЕВТ?

Так, саме ми, психологи-психотерапевти і допоможемо. Це суто наша сфера. До речі, саме зараз я працюю з аналогічним випадком. Для роботи с перфекціонізмом існують спеціальні підходи та техніки. Треба буде працювати і з надвисокими планками, і з почуттям провини за невідповідність до "стандартів", і з відносинами з батьками, і зі страхами неприйняття, і з любов'ю до себе та САМОЦІННІСТЮ, і з Внутрішньою Дитиною.

Хочу знайти для себе психотерапевта, але не знаю, може тут треба психіатр, а може невропатолог.

Ні, психіатр тут буде безсилий, як і невропатолог. Тож, шукайте на сайті, читайте анкети спеціалістів, в них все є: і спеціалізація, і досвід, і школа психотерапії, і методи роботи, і вартість роботи. Все.

Согласна с коллегами, что психиатр Вам точно не нужен. От перфекционизма нет таблеток.
В психологии есть такое понятие, как "недопущение". Вы не можете расслабиться, потому что не можете допустить, что что-либо сделаете плохо.
Вы устали и "эмоционально выгорели".
Но Вам нужно познакомиться еще с одним понятием - "тайм-менеджмент". Это означает, что нужно расставлять задачи в порядке приоритетов: сначала более важные и срочные, а менее важные — в оставшееся время. Есть даже специальная таблица для тай-менеджмента. Проследите, чтобы отдых и личная жизнь тоже вошли в список задач.
Тайм-менеджмент нужен тем, у кого в жизни больше двух «активных сфер». То есть кроме домашних дел и работы есть еще желание развиваться, делать карьеру, уделять время друзьям и т.д.
Ну и. конечно, Вам очень поможет беседа с психологом.

Доброго часу доби!
Дуже співчуваю Вам, бо те, що Ви описали неаби який важкий стан..

Чи допоможе тут психотерапевт?

Так.

Хочеться кинути все і втекти. Що це зі мною? Це лінь? Це означає що я ледача?

По всіх симптомах що Ви описали це максимально схоже на емоційне вигорання, але висновок можливо зробити лише після діагностики. Тому я б радила пройти хоча б диагностичну консультацію, щоб з'ясувати ступень, побачити наскільки Ваша психіка пластична та Вашу особисту рефлексійність. Це все покаже чи має сенс звертатися до психіатра та медикаментозний супровід, чи Ваше тіло та Ваша свідомість спрожні з цим справитися без ліків. І це не про Вашу силу волі чи інтеллект. Це про генетичну схильність, фізіологічні особливості та Ваш стан на сьогодні + ряд факторів що не залежать ані від Вашої волі, ані від Ваших зусиль.

А що таке лінь в Вашому розуміння, можете дати визначення?

Чому я не можу просто працювати як всі люди?

Всі люди - це хтось конкретний, чи Ви взяли максимально загальне поняття?
І як саме "просто працювати" - разкажіть про це детально - скільки годин на добу та днів на тиждень, чим саме "всі люди" в такому темпо-ритмі займаються, які додаткові навантаження ще мають, який стан здоров'я у них є, скільки їм років... тобто максимально деталізуйте.

З самого дитинства я була пахарем. Я була відмінницею і в школі і в універі. Я постійно працювала і завжди трудилась. Я вчила величезні обʼєми інформації. Я могла змусити себе. А зараз не можу. Мій мозок відмовляється від інтелектуальної роботи.

Ваш телефон скільки може працювати без підзарядки на максимальному навантаженні?
А якщо на середньому навантаженні - тоді скільки?
А якщо їм дуже мало користуватися -скільки тоді протримається батарея?
Питання, насправді, гіпотетичні, бо Ви, думаю, зрозуміли, що від сили навантаження залежить довжина роботи батареї. З людиною так само... Ви описали максимально завантежний час з дитинства аж до.. І це природньо, що Ваша "батарейка" сіла і потребує підзарядки, суттєвої і, можливо, довготривалої підзарядки. І порівняння з іншими людьми, як у них, або як вони - вкрай не корректно, бо все абсолютно індивідуально.

Тож дуже раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом або психотерапевтом. Це питання стабілізації, тайм менеджементу, системи цінностей та підозрюю що має місце когнітивні упередженя, тож з ними обов'язково треа розібратися, щоб з часом знов не повернутися на парадігму роботи: "копай глубже, кидай дальше, пока летит - отдыхай" ;)

Добрий день!

Зараз пишу цей текст, а всередині все перевертається. Аж до фізичного болю в животі. Ці питання мене мучили давно і зараз пік переживань.

Хочу Вас підтримати і, наскільки можливо, заспокоїти.

може я просто ледащо і в цьому вся проблема. Бо я вже ні в чому не впевнена. Є тільки велика напруга і відчуття, що я нездара. А ще страх перед майбутнім.

Ні яка Ви не ледащо(!) Ваша проблема в іншому. Вона обумовлена багатьма причинами, серед яких головна (так мені здається) занадто вискокі ВИМОГИ до себе, бажання досягти "Евересту", звісно, в переносному сенсі. Бути ідеальною і все робити по максимуму. Бажання, між іншим, невротичні.

В цій гонці Ви нібито спустили на себе зграю злик псів, які женуться без упину за Вами і от-от наздженуть. Ви вже виснажені, перенапружені, сил не залишилось ані краплі. То, зрозуміло, що в такому стані будуть лякати страхи за майбутнє.

ЧИ ДОПОМОЖЕ ТУТ ПСИХОТЕРАПЕВТ?

Відповідь - так, ДОПОМОЖЕ. Напевно, після спілкування з Вами призначить потрібні ліки для приборкання тривоги і відновлення душевної рівноваги.
А в такому стані буде ефективною психотерапія. Тобто взаємодія з психологом, який допоможе відкрити механізми хибного сприйняття до себе. Виправити наявні помилкові переконання. І закласти основи турботливого ставлення, передусім, до самої себе, аби могли жити в злагоді з власними бажаннями і потребами.

Я поставила для себе планку, де я хороша мама (дитині 2 роки) і дружина, працюю і навчаюсь. Але на ділі я не встигаю нічого.

Доброго дня. Навіщо Вам було потрібно ставити для себе цю планку?
Що б сталось, якби Ви не працювали і не навчались?

Недаремно мамам дітей до 3-х років надається відпустка по догляду за дитиною. Догляд та виховання малої дитини - це вже робота, і не сама проста. І мамі потрібна допомога, щоб вона могла відпочивати та займатись тим, що їй подобається. Як у Вас зі сном, відпочинком, улюбленими справами?

Допоможіть мені, будь ласка. Я просто вижатий лимон. Хочеться кинути все і втекти. Що це зі мною? Це лінь? Це означає що я ледача? Чому я не можу просто працювати як всі люди?

Це перевантаження, Ви взяли на себе занадто багато. Ви так намагались дотягнутись до своєї планки, що забули врахувати, що являєтесь живою людиною зі своїми потребами та бажаннями. Якщо їх довго ігнорувати, відбувається те, що Ви описуєте.

Чому я не можу просто працювати як всі люди?Працювати як раніше! З самого дитинства я була пахарем. Я була відмінницею і в школі і в універі. Я постійно працювала і завжди трудилась. Я вчила величезні обʼєми інформації. Я могла змусити себе. А зараз не можу.

Ви відчували себе щасливою, коли були пахарем?

Знаєте, насправді Вас можна привітати.
Дивно, але ваш Мозок і в цілому ваш Організм ЩЕ поки на вашій стороні, і це класно.

Вони не здалися, а продовжують захищати Вас від Вас, і всіх отих нав'язаних штампах про "ледащо/нездару" та інше.
Колеги вже багато важливих моментів пояснили.

Хочу тільки додати- коли зможете скинути з Себе оту всю купу непотрібного мотлоху у вигляді "планок", оцінок, порівнянь, знецінення, то під нею виявиться дуже цікава Особистість, а те що повільна - бо такою народилася і дозволила собі бути.

Добрый вечер. Есть такое состояние как эмоциональное выгорание. Конечно не будет энергии у Вас и желания когда нужно "змушувати себе до роботи". Вы сами пишете, что не интересно. Почему не опираетесь на свое отсутствие интереса?

Бо я не можу себе змусити до роботи. Мені не цікаво.

Я могу Вам помочь в этом. Я занимаюсь вопросами самореализации и поиск своего дела.

Я б залюбки змінила рід діяльності, але щоб змінити треба знати на що.

Даже в пустое место можно наполнять тем, что нравится.

Відчуваю, що я нездара і що я пусте місце.

Сочувствую Вам. Похоже у Вас действительно нет энергии.

мій мозок дуже навантажений

Відчуваю тривогу і вночі сняться кошмари. А ще постійна напруга. (Хоча це напротязі всього життя, скільки себе пам’ятаю в мене зжаті кулаки

Я просто вижатий лимон.

Зараз я не можу зосередитися,

А ще проблеми з пам’яттю почались. Я стала забувати дуже багато останнім часом.

Є тільки велика напруга і відчуття, що я нездара. А ще страх перед майбутнім.

Очевидно очень много ответственности на себя сами берете. И идёте против своей сути. Потому что именно ваш комфортный стиль жизни - медленный.

Взагалі я як людина дуже повільна. І мій комфорт тоді, коли я можу собі дозволити жити повільно. Але по суті життя цього не дозволяє.

Похоже, очень много убеждений и установок, за которыми Вы себя (свои желания) не видите и не слышите. А также вопрос расстановки жизненных приоритетов. Важно с ними поработать. На своих индивидуальных консультациях я помогаю увидеть мешающие убеждения и даю домашние задания для самостоятельной работы. Буду рада помочь!

Відредаговано автором 18-09-2023 17:00:11

Добрий день. Зверніться будь ласка на індивідуальну роботу з психотерапевтом. Таке відчуття, що ви, наче відвернуті від себе, і самі себе критикуєте, "закопуєте" . Вам варто навчитися себе підтримувати.