Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 24 хвилини тому: «Я щиро дякую Вам за відвертість. Своїми словами Ви лише підтвердили те, що я побачила в Вашій ситуації. "Після сварки ми майже завжди можемо дуже спокійно все обговорити. Ми бачи»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 година тому: «Вітаю! Вдячний Вам за таку розгорнуту відповідь і залученість до діалогу) цитата: «Насправді ми вже частково прийшли до такого розуміння самостійно: після сварок майже завжди мож»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 3 години тому: ««Мені здається, саме цього нам зараз найбільше не вистачає — не ще глибшого розуміння причин, а конкретних інструментів, які допоможуть не дати цьому сценарію знову розкрутитися.» »
Питання від: Olme Вік: 32

Я зриваюся на дітях

Я спалахую від кожного непослуху, почала бити дітей, шарпати, кричу як ненормальна😭
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Дуже складно на сайті врахувати всі особливості вашої родини, але це дуже важливо, оскільки має значення і ваше ставлення до ваших "обов'язків" загалом, і ваші стосунки з чоловіком, і те, які погляди на життя маєте. Все це краще обговорювати індивідуально з фахівцем.

Ви втомлені , сил не вистачає, впоратись із цим дійсно набагато важче, коли на тобі відповідальність не тільки за себе, але і за трьох дітей.

Ви описали ніби прості речі, прибрано, нагатовлено, діти здорові.

Але насправді з трьома дітьми це все перетворюється на той ще квест.
Бо неможливо прибратися "назавжди", адже кожної хвилини хтось щось "не там " кине, розсипле, роздягне...
Наготовлене з'їдається, діти хворіють.
Ніби все, що робите- впусту.

Багато втоми, багато роздратування.

Важливо було б розібратися з тим, яка внутрішня установка посилює роздратування, або не дає бачити хороші моменти.

Дуже важливо відновити ресурс, і відновлювати його постійно.
Через те приємне, що Вам подобається (ванна, кава, фільм ввечері, музика, (якщо не дратує додатково ), улюблений аромат , кольорові шкарпетки,..., що завгодно, що "ваше" і що дає приємні відчуття.

А ще важливо дещо знизити вимоги- до чистоти, до дітей, до себе, до всього.
Не намагатись втримати в одній руці весь світ та ще й ідеально.

Чисто побутово- дуже важливо Вас розвантажити. Може хтось із родичів допоможе, чи найняти людину, яка хоча б раз на тиждень може прибрати, чи побути з дітьми.
Це не примха, це необхідність.

А у вихідні забувати про все- про пил під ліжком, про немитий посуд, розкидані речі- йти кудись на повітря та дивитись відкритими очима на своїх синів, які кожен по-своєму дивують своїми ідеями, смішними словами, посмішками, даруючи тепло, якого більш ніде неможливо отримати.

Для початку, можете спробувати побачити в дітях союзників, які на вашій стороні. Може трохи навіть побешкетувати з ними вийде.
Ви- родина.
Вони обрали Вас своєю мамою, отже знали, що саме Ви їм потрібні.
Добрый день!
цитата:
Я зриваюся на дітях

Вам надо разобраться с тем, что не устраивает вас в вашей жизни.
Это и вызывает раздражение.
А дети просто попадают под горячую руку.

Вы знаете, чего хотите?
У вас есть возможность осуществить свои желания?
Что вы для этого можете сделать?
...
Доброго ранку!
цитата:
Я спалахую від кожного непослуху, почала бити дітей, шарпати, кричу як ненормальна😭

Здається, що Ви втратили рівновагу. Роздратовані чимось важливим, проте агресію виливаєте на дітей. А хіба вони винні у Ваших проблемах?!

Тому не треба зриватись на дітей. Краще займіться розв'язанням справжніх проблем. Від цього усі матимуть зиск.
...
Доброго дня. Дуже важливо і добре, що Ви відмічаєте для себе цю поведінку і виносите її тут, як те що відбувається якось не так.

Хочеться звернути увагу на те, що така поведінка може бути наслідком Вашого виснаження і перевтоми, як фізичного так і морального. Як Ви можете описати свій стан попри відношення до дітей? Чи почуваєте себе добре чи відчуваєте стабільність у емоціях? Як Ваш сон? Фізичний стан?

Інший момент, важливо розуміти, а які дії дітей викликають таку реакцію? Який вік у Ваших діток? Що вони такого роблять, що Вас так виводить?

І, що б за неполухи не було зі сторони дітей, відповідальність за Вашу поведінку тільки на Вас, і важливо розібратись, краще із спеціалістом, з тим, як Ви можете регулювати свій стан, свої реакції та поведінку. З причинами того, що такі спалахи у Вас викликає. Бо зазвичай, це не прямо пов*язано із поведінкою дітей.
...
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброе утро!

Совет - каждый раз когда хотите ударить детей - бейте себя по рукам.
(Тогда сразу перехочеться когото бить!)
Дети беззащитны против вас - а вы этим пользуетесь!
Зато когда они вырастут - они вашу агрессию и не любовь к ним, запомнят на долго...
(И как это вам аукнится еще не известно!)

Так что заканчивайте насилие в семье!
Вы детей для чего рожали - чтоб издеваться над ними?
Не справляетесь с собой - так это только ваша ответственность!
Ищите помощи - ищите психолога.
Разгрузите себя - если устали - пусть родственники помогут или муж.
Ну или отвезите детей к родственникам на время - пока вы не успокоитесь, и не придете в норму.
Вы всегда такой вспыльчевой была?
Доповнення від автора питання ·
В мене троє діток. Три сина: 8, 3 і 1 рік.
Почала деколи так зриватися як завагітніла втретє. Непланова вагітність, важко було. З народженням третього, середній син веде себе жахливо і ревнує(
Старший теж почав нити, плакати за будь-що, хотіти спати з мамою, не хоче вчитися… я сама весь день, чоловік допомагає ввечері або на вихідних. Допомогти може лише він, більше нікому(
Я не розумію чого лише раптовий вереск сина 3 роки може викликати в мене таку агресію і я хочу вдарити його… а старший лише щось скаже мені неприємне типу «я не буду то, сама то роби», готова викричатися до хрипоти(((
Доповнення від автора питання ·
Я знаю, що я хочу аби вони були здорові, аби в квартирі була чистота і приготовлена їжа, на вихідних проводи разом час… але я не встигаю нічого, а вони ще й хворіють часто😞
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Извините но... как бы сказать... ( а предохраняться вы умеете?)
Просто дети это конечно прекрасно!
Но если вы не справляетесь уже с двумя то... зачем же снова беременеть?
Вот в этом и причина - не запланированая беременность - и ревность старших деток...
А вы вообще хотели изначально детей? ( извините спрошу прямо )
Или тоже все трое не запланированы? (Рожали и рожали...)

Им ваша любовь нужна понимаете внимание, теплота, чуткость.
А не просто чтоб была еда и чисто.
Хотя это тоже важно.
И конечно ревнуют - потому что любви им не хватает от вас, именно любви.

Вы умеете любить?
И что для вас любовь?
Дети имеют право на свое мнение и свои эмоции, и даже на ревность поймите - это нормально.
Просто у вас уже идет выгорание эмоциональное... нагрузка сильная и психологическая и физическая.
Разгружать себя надо - искать няню может быть тогда.
Чтоб няня помогала вам. И вам легче станет - и времени больше будет на себя.
Но опять же у вас эмоциональный контакт с детьми нарушен... им не хватает любви и внимания от вас, и от отца.
А вы не умеете видимо, давать любовь именно чувственную - внимание.
Даете любовь - через заботу ( еда чистота) но им нужен еще эмоциональный чувственный контакт с родителями.
Чаще им говорите - что вы их всех любите. Что они для вас все важны!
И просто говорите - что мама устает - ей нужен отдых.
Давайте себе в день - хотя бы два часа отдыха. Чтоб вас никто не трогал.
Например пока младший сын спит - а двое старших пусть играются или чтото делают, что им хочется гуляют например.
А вы в это время, отдохните или займитесь чисто для себя своими делами - но для себя
(Выпить кофе - принять ванну - сделать прическу - почитать книгу - послушать музыку - поговорить с подругой и т д)
А так вам нужно найти няню - будет легче.
И конечно к психологу надо - чтоб научить конструктивно и правильно выражать свои эмоции и чувственность.
цитата:
Вы знаете, чего хотите?

Получается, вы знаете, чего хотите -
цитата:
Я знаю, що я хочу аби вони були здорові, аби в квартирі була чистота і приготовлена їжа, на вихідних проводи разом час

!
Что мешает вам осуществить желаемое?

Могут ли вам помочь родители или другие родственники?
Есть ли у вас возможность взять помощницу по хозяйству или по уходу за детьми?

Похоже, что вы не справляетесь с нагрузкой и от этого и возникает раздражение и злость.
Следовательно, вам надо или изменить свои желания, или же найти помощников.
...
цитата:
Допомогти може лише він, більше нікому(

Передусім, маєте допомогти собі самі!
Треба знизити планку вимог до себе. Робити стільки, скільки встигаєте, залишаючи обов'язково час на свої власні потреби і задоволення.
Врівноважена, спокійна та задоволена собою мама - щастя для всієї родини.
Не заганяйте себе в глухий кут жінки, що зі шкури лізить, аби вдома було все наготовлено та ідеально чисто. Щастя не в тому.

Розумію, Вам важко, але триваючий негативний сценарії потрібно припиняти.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 351884 для Ірина Миколенко

Так, я хотіла! Я двіччі втрачала дитину і це нестерпна біль! Двоє старших заплановані, бажані і очікувані.
Я написала, що зриви почалися вагітною втретє (непланова вагітність, початок війни).
Не знаю чи ви мені повірите, але «я тебе люблю» кажу кожному щодня, з кожним є щодня обійми. Проте, майже щодня є момент раптового зриву.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 351891 для Наталия Горская

Дуже дякую! Я бачу в них які вони для мене найкращі, мені дуже боляче після зривів, я прошу в них вибачення і плачу (
Тим ще лякаю старшого(
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 351885 для Светлана Владимировна

На жаль ні(
Ми далеко від родичів.
Лише чоловік ввечері і в вихідні.
цитата:
На жаль ні(
Ми далеко від родичів.

Помощницу тоже взять не можете?
Или не хотите?

цитата:
аби в квартирі була чистота і приготовлена їжа

Тогда вам надо менять свое отношение к чистоте и приготовлению еды, чтобы сэкономить на этом время и силы. Потому что заботу о здоровье детей вы точно не сможете уменьшить, так как это значимый для вас пункт, за которым скрываются ваши страхи (за жизнь детей).

цитата:
8

Старший сын вам помогает?
Вы приучаете его к самостоятельности?

цитата:
3

И даже трехлетний ребенок уже многое может делать сам, если выстроить правильную систему мотивации.
...
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Я вам сочувствую... это самое страшное что может быть - потеря ребенка.
Но все же как то вот - с того, что вы ранее написали ( что только чистота и еда)
Как то все не сходиться всеравно... но да по переписки на сайте сложно все понять, что у вас там происходит.

Контакт с детьми явно нарушен...
Старайтесь говорить с ними спокойно - объясняйте что можно, а что нельзя.
Спрашивайте про их желания, и про свои желания им тоже говорите.
Говорить про любовь - тоже можно по разному... насколько искренне это сказанно... имеет значение.
Дети ж все чувствуют! Их не обмануть!
Каждому просто, надо пределить хотя бы по полчаса в день
Сказать - "ты у меня умничка, я тебя люблю" - но говорить надо искренне ( а не на автомате)
Спросить - что ребенок хочет и по возможности это выполнить - по играть так поиграть, съесть конфет так съесть конфет, почитать сказку так почитать сказку.
Стараться не кричать на них - а спокойно объяснять - говорить как с равным ( особенно с 8 летним сыном)
С малышами еще рано - с малышами просто говорить спокойно и с лаской.
А криками скандалами вы только хуже сделаете... (взаимные обиды, злость и раздражение.)
Учитесь комунницировать правильно с детьми!
Это не за один день, и не за неделю - это как минимум полгода надо.
И лучше всего ищите няню для детей, а психолога для себя.
И важно еще понять как ваш муж с детьми общается? чему их учит? Авторитет ли он для них?
У вас трое сыновей - очень важно, чтоб отец был авторитетом для них.
А мама - ласку, заботу, любовь давала.
Тогда все встанет на свои места.
А у вас как будто все поменялось местами... вы больше как роль отца. ( критика)
А отец видимо более лояльный к детям?
Кто у вас главный в семье?

"Дуже дякую! Я бачу в них які вони для мене найкращі, мені дуже боляче після зривів, я прошу в них вибачення і плачу ( Тим ще лякаю старшого("
лякаете вы всех троих - если по честному...
старайтесь в момент срыва просто уходить в ванну - умываться.
Так вам легчать будет. Или съедайте чтото сладкое. Или выходить на воздух подышать и успокоится. (перевести внимание - переключится.) Или побегать или попрыгать. ( варианты как себя успокоить)
...
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Знаете ощущение все равно в вашей истории... в вашем поведении есть чтото больное невротическое... видимо для вас даже неосознанное... и вот оно выливается на детей через раздражение и злость ...
вы как будто нашли объектов, которые вам не могут противостоять... и сливаете все на них... ( садизм такой)
а потом просите прощение... ( наказываете и просите простить)
у кого вы просите прощение? кто вас так сильно обидел в прошлом? ( я не про детей)
может муж? может мужчины? может отец?
какие у вас были отношения с отцом?
это все уже на проработку к психологу
...
Доповнення від автора питання ·
Напевно я сама не справлюсь, треба шукати допому аби розібратися в мені(

Бо тато мене завжди любив, я одна в сім’ї дитина , чоловік також, трохи ображалася на маму (я відчувала любов, але не чула донечко, я тебе люблю, ніколи не було душевних розмов, порад… навіть прокладки просто підкидала в шафу раз на місяць), але в нас хороші стосунки, їздимо в гості і вона приїжджає раз на місяць два на день, колись допомагала багато з першим сином…
Тому я не знаю звідки в мене агресія(
Мене завжди всі любили(

Може синдром відмінниці? Все староста, краще вчилася, в тут не даю ради з дітьми і побутом. Мені таке раз потрапило в очі…

Дякую, вам всім, я вже багато що взяла для себе і цей день пробую і проживаю по іншому, син щойно стільки всього розповів про школу, що я плакала від щастя що він поділився. Це наче знак, що в мене вони чудові😭
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?